С.м.т. Скала-Подільська: карта вулиць, опис

Історія

Селище міського типу Борщівського району Тернопільської області Скала-Подільська розкинулось на березі Збруча. Поблизу селища було знайдено сліди культур фракійського гальштату та давньоруської. Під 1210 роком вперше писемно згадується про місто Скала-над-Збручем. І лише з І пол. ХІV ст. місто стає відомим. На той час воно було захищене від ворогів замком, щоправда дерев'яним.

Часті напади татар спричинили значні пошкодження замку та і міста вцілому. І в 1360 р. — 1370 р. замок було відновлено завдяки князям Коріатовичам. З 1395 р. Скала-Подільська перейшла під владу Литви, згодом - до Польського королівства і у 1443 р. місто отримало магдебурзьке право. З 1515 р. кам'янецький староста Станіслав Лянцкоронський став законним володарем замку. І знову ж таки часті напади турків та татар, які супроводжувалися великими пожежами, призвели до того, що місто та замок були спалені дощенту (1516 р.). Через кілька років розпочалися ремонт та перебудова фортеці у виді мурованого замку бастіонного типу (відбудований замок зміцнили мурами). З 1518 р. у Скала-Подільській щотижня проводилися торги та щороку - ярмарок, а саме місто стало центром Скальського староства. Протягом першої половини XVI ст. татари декілька разів руйнували замок, а волохи у 1538 р. знищили його цілком. Проте у середині XVI ст. замок знову відбудували, а дитинець значно розширили. У 1620 р. турки знову спалили багато будинків та пошкодили замок...

Не обійшли місто стороною події національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Замок знову був сильно пошкоджений у 1657 р., а через 15 років під час нападу татар знищений вщент (після цього замок не відбудовувався). І лише близько середини XVIII ст. староста Скали Адам Тарло здійснив відбудову стін та вежі (у замку створили пишний палац з великими підземеллями, однак у літописі за 1765 р. є згадка, що "...через кілька років після закінчення реставрації палац спалено вогнем блискавки і зараз він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови"). У 1770 р. мешканці міста зазнали страшної епідемії чуми. З 1785 р. Скала Подільська стала заштатним містечком. Не оминули містечко події світових війн. Протягом липня 1941 р. — квітня 1944 р. Скала-Подільська була окупована німецько-фашистськими військами. У повоєнні роки життя у містечку помалу ввійшло в звичне русло. Нині Скала-Подільська занесена до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Скала Подільська туристична — церква Успіння Пресвятої Богородиці, Скала-Подільський замок (оборонна споруда, пам'ятка архітектури національного значення, збереглися руїни башти, порохової вежі, оборонних мурів і палацу з кам'яним орнаментом навколо вікон та дверей), Скала-Подільський парк (пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення), Римо-католицький костел Успіння Божої Матері (1719 р., мурований), Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1917 р., мурована), капличка, фігура Ісуса Христа (2002 р.), пам'ятник Богдану Хмельницькому (1954 р.), пам'ятник жертвам сталінських репресій (1996 р.), насипана символічна могила УСС (1990 р.), пам'ятні хрести на честь Незалежності України (1992 р.) та скасування панщини (реставровано 1999 р.), меморіальні таблиці на честь М. Барана (1987 р.), Б. Павлюка, М. Скала-Старицького (1995 р.).

Туристи, які бажають зупинитися тут на довше, зможуть заночувати у готелі Тридев'яте царство, там же можна і смачно попоїсти...

Цікавими будуть і екскурсії по містах та селах Борщівського району, зокрема, туристи зможуть побачити давні оборонні замки (Кривче, Висічка, Озеряни, Кудринці та Окопи); відвідати "старенькі" храми (Більче-Золоте, Кривче, Озеряни, Лосяч, Скала, Борщів, Окопи, Збручанськ) та печери (поблизу Збруча, вони є одними з найдовших у Європі та світі); прогулятись парками (Борщів, Гермаківка); оглянути палац (Дзвенигород); побувати у дерев'яних церквах (Іване-Пусте, Сапогів); торкнутися величезної каменюки - мегаліту (Монастирок, такий собі "український" Стоунхедж, хоча в народі його нарекли "Каменем Довбуша")... Отож, захопливої Вам подорожі!

Natalka