Місто Городок (Хмельницька обл.): карта вулиць, опис

Історія

Місто Городок, що розкинулося на берегах річки Смотрич, — центр Городоцького району Хмельницької області. Територію сучасного міста люди населяли з давніх часів, адже тут знайдено рештки поселень Трипільської культури і кілька поховань доби бронзи (ІІ тис. до н. е.). Є думка, що місто отримало свою назву тоді, коли литовський князь Федір Коріатович передав кілька населених пунктів шляхтичу Бедриху – така й назва Бедрихів Городок. Перша писемна згадка відноситься до 1362 р., коли Литва на р. Сині Води розгромила татар і прибрала до рук Поділля з його містами та селами. Однак деякі історики припускають, що місто засноване у 1392 р.

У ХV ст. в актах місто згадується під назвами Городок, Грудек, Грудок і Новодвор (з кін. ХV ст. до сер. ХVІ ст. місто було власністю магнатів Новодворськиx). Потім місто було власністю генерала Гербурта та шляхтича Свірча (з сер. по кін. ХVІ ст.), магнатів Замойських (ХVІІ ст. – ХVІІІ ст.), барона Гейсмара (перша чверть ХІХ ст.). У 1496 р. у Городку було збудовано перший костел (у 1582 р. його зруйнували ординці, але у 1778 р. Ян Замойський відбудував костел св. Станіслава). Татари часто нападали на місто та спустошувало його (дотла місто зруйнували у 1550 р.). Жителі Городка брали активну участь у національно-визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Протягом 1672 р. – 1699 р. місто перебувало під владою Туреччини. 1786 р. Городок отримав магдебурзьке право. Більшість населення була задіяна у землеробстві, однак були і ремісничі цехи (гончарні, чинбарні, свічкові, кравецькі).

Згідно з третім поділом Польщі місто відійшло до Росії, а вже в липні 1795 р. стало повітовим містечком Подільського намісництва. Заволодів містом у 1830 р., викупивши його, барон Гейсмар та "оживив" торгівлю: тоді Городок славився складами угорських вин. Також Гейсмар збудував цукрову фабрику (1839 р.), а рештки городоцького замку перебудував на житловий будинок. Виноградські родом з Києва були останніми володарями Городка (з 1875 р.). Здебільшого промисловим Городок став на поч. ХХ ст., а вироби городоцьких гончарів були відомі на все Поділля. У 1918 р. місто стало центром однойменного району. А далі – колективізація, голодомор, сталінські репресії (1920-ті – 1930-ті роки). Не оминули місто і події другої світової війни: протягом трьох років (липень 1941 р. – березень 1944 р.) Городок перебував під фашистсько-німецькою окупацією. У повоєнні роки розпочалась відбудова міста: запрацювали механічний, плодоконсервний та цукровий заводи, промислові підприємства, верстатобудівне виробництво, молочноконсервний комбінат. Городок офіційно став містом з 1957 р. Нині Городок є одним з історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Туристичний Городок – церква Олександра Невського (1841 р., зараз це храм Святого Онуфрія), церква св. Георгія Мученика (1720 р.), костел Святого Станіслава (найунікальніший сучасний храм, що зведений після 1917 р., зараз тут є чудотворний образ святого Антонія), костел Святого Йосифа (на березі Смотрича), костел Святої Фаустини Ковальської, старе єврейське "окописько" (цвинтар), Городоцький районний краєзнавчий музей (тут є велика колекція археологічних артефактів від кам'яного віку до княжої доби, велика бойова сокира, сучасні експонати: єдиний у світі діючий екземпляр первістка радянської індустрії трактора "У-2" та сконструйований місцевими умільцями єдиний у світі мотоцикл-трансформер). Можна також оглянути руїни городоцького замку, будівлю Інституту Богословських Наук "Непорочної Діви Марії" (це колишній кляштор Сестер Милосердя), великий хрест та фігура Божої Матері (колись на цьому місті був костел Святого Станіслава, відомий і красивою архітектурою, і чудотворною іконою Св. Антонія Падуанського з немовлям Ісусом на руках), приміщення спортивної школи (колишній маєток Тихоцьких), капличку Святого Миколая (зведена над могилою Миколи Виноградського), підземелля міста (найцікавіша, найунікальніша та найдавніша пам'ятка Городка), Курган пам'яті.

Найдопитливішим туристам рекомендуємо відвідати село Купин, де є такі цікаві об'єкти – водяний млин (зведений пів тисячоліття тому, швейцарське обладнання), Смотрицький водоспад (найбільший на Хмельниччині) та міст, зведений турками. Отож, захопливої Вам подорожі!

Natalka