Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Як краще подорожувати: у компанії чи наодинці? Частина 1

 Martusjka    16.07.2015  2089

Мабуть, у кожного бувало: хочеш кудись махнути на вихідних, а супутників немає. Друзі вже запланували щось інше чи не мають бажання. Або спершу домовився з ними про поїздку – один і другий точно їдуть, може, навіть третій-четвертий за компанію підтягнуться... А в останній момент – увечері, коли вже почав пакувати наплічника, – несподівано починають тобі телефонувати (або писати) і відмовлятись, мовляв, холодно, дощ, я не зможу, захворів, маю інші справи, треба вчитися, працювати, на дачу їхати, батькам допомагати, на день народження або вечірку йти і т.д. Часом ще й ланцюгова реакція спрацьовує: "А, він не їде? То що, нас тільки двоє буде? Нецікаво... Може, перенесемо на інший раз?". І зазвичай – якщо ти не заповзятливий турист-самітник – незначна поїздка, що мала всі шанси стати як мінімум небуденною пригодою і подарувати чимало нових яскравих вражень (спілкування, ідей, досвіду etc.), відкладається на невизначений термін.

Чи варто через відсутність компанії відмовлятися від задуманого? Досвідчені мандрівники скажуть: "Ні!". Хоча надійні супутники в дорозі завжди були і будуть перевагою.

Інший приклад – збирається велика галаслива компанія (6-12 осіб), кожен учасник якої має свої, відмінні від інших, цілі, звички і потреби в подорожі. Через це не лише багато часу затрачається на обговорення й узгодження організаційних деталей (куди піти, що оглянути насамперед, де зупинитися, як харчуватися і т.д.), а й досягнені компроміси не завжди можуть задовольнити всіх.

То все-таки, як краще мандрувати – у гурті чи наодинці?

Очевидно, оптимальний варіант знаходиться десь посередині (2-5 осіб), проте універсальних порад не існує. Щоби визначити, який спосіб підходить саме тобі, можна почергово спробувати кожен. Або ознайомитися з усіма спершу теоретично, а для практичних експериментів обрати те, що до душі J

Сьогодні пропонуємо тобі 10 фактів про мандрівки на самоті.

  1. Відчуття незалежності і повної свободи дій. Коли їдеш у мандрівку сам, рішення про поїздку залежить тільки від тебе. Тобі не потрібно витрачати часу, зусиль та комунікативних вмінь, аби переконати хоча б одну людину скласти тобі компанію. У певному сенсі ти позбавляєш себе невизначеності (їхати чи не їхати), залежності від рішень інших та гіркоти розчарування, якщо поїздку доведеться відкласти або відмінити (адже внутрішньо ти готовий до будь-якого свого рішення). Так само під час мандрівки усі рішення приймаєш самостійно: плануєш свій час, маршрут, місця, які бажаєш відвідати, спосіб пересування – і притому легко й безболісно (без жодних логічних пояснень, тривалих умовлянь) можеш їх змінювати.
  2. Можливість познайомитися і поспілкуватися з цікавими людьми значно більша, коли мандруєш на самоті, аніж тоді, коли подорожуєш компанією: у компанії люди переважно спілкуються між собою і не зав'язують знайомств із місцевими чи іншими подорожніми.
  3. Нагода перевірити і випробувати себе. Коли подорожуєш наодинці, хочеш того чи ні, але тобі доводиться багато чого робити самому: орієнтуватися на місцевості, віднаходити дорогу, вулицю, відому будівлю чи пам'ятку архітектури, спілкуватися з місцевими жителями або такими ж, як і ти, туристами, часом навіть за допомогою діалекту чи іноземної мови. Використовуючи свої знання на практиці, в реальних життєвих ситуаціях, ти можеш перевірити їхній рівень та якість.
  4. Можливість навчатися. Ніколи наперед не знаєш, які вміння знадобляться тобі в дорозі. Багато речей доводиться робити вперше й освоювати походу. А коли щось робиш самостійно, тоді й навчаєшся.
  5. Відсутність конфліктних ситуацій та непорозумінь із друзями. Як писав російський класик (не той, про якого ви подумали J), "нет человека – нет проблем".
  6. Максимально ефективне використання часу. Це залежить тільки від тебе, однак ти точно застрахований від марудних очікувань своїх колег, яким раптом захотілося поїсти чогось екзотичного, сходити в туалет, накупити сувенірів для друзів-родичів-знайомих чи влаштувати фотосесію біля відомого туристичного об'єкта.
  7. Самозаглиблення. Відсутність балакучих супутників дає можливість зануритися в себе, подумати про важливі речі або просто помріяти.
  8. Повна відповідальність за організацію мандрівки. Коли відправляєшся в подорож один, доводиться самостійно продумувати всі деталі: складати маршрут, шукати житло, обирати транспорт, спосіб харчування і загалом дбати про комфорт мандрівки. Виправдання "не встиг", "забув", "спізнився" чи "не подумав раніше" тут не працюють і в організаційних прорахунках можеш звинувачувати тільки себе.
  9. Непередбачуваність. Мандруючи на самоті, особливо незнайомими місцями, ти не завжди маєш змогу строго дотримуватися плану і передбачити всі деталі. Тому потрібно бути гнучким – готовим до змін та нових обставин, які виникатимуть під час подорожі, до спонтанних дій і несподіваних рішень, які часом доведеться приймати дуже швидко.
  10. Повна відповідальність за власне життя і здоров'я. Це важливо. І це не тільки дорожня аптечка в рюкзаку чи медична страхівка для подорожі за кордон. Це номери телефонів рятувальних служб, друзів, рідних чи близьких, яким можеш повідомити своє місцеперебування, коли з тобою щось трапилося. Це заряджена батарея телефону, щоби здійснити такий дзвінок. Це люди, до яких виявляєш довіру під час подорожі. Це правильне харчування і належна оцінка можливостей свого організму. Врешті це настрій і намір, з яким ти виходиш з дому. Адже саме від твого внутрішнього стану залежить сприйняття мандрівки і загальне враження після повернення додому.

Цікаво? Тоді читайте продовження!

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка