Місто Борзна: карта вулиць, опис

Історія

Місто Борзна, що розкинулось на берегах річки Борозенки, — центр однойменного району Чернігівської області. Існує декілька версій щодо походження назви міста: чи від польського слова "борзий" (швидкий), чи від слів "борозна", "борона" або "борть"... Люди тут селилися давно, про що свідчать виявлені на цій території кургани скіфських поховань V ст. до н. е., рештки ранніх слов'янських поселень черняхівської культури II ст., римські монети II ст., бронзові прикраси з емалями IV ст. — VI ст. Припускають, що це поселення існує з XII ст., однак його встигли зруйнувати дощенту монголо-татари, а потім воно відродилось уже на місці сучасного Замку.

На сьогодні офіційною датою заснування Борзни є XVI ст.: спершу, у XV ст., тут був хутір, який до сер. XVI ст. набув статусу села. Тоді Борзна входила до складу Росії, а з 1618 р. — до складу Польщі. На 1620 р. Борзна була значним населеним пунктом та вела торгівлю зерном, худобою, поташем з іншими містами. З 1634 р. Борзна вже користувалася магдебурзьким правом. Наступного року місто приєднали до Чернігівського воєводства та залишили тут "наглядача" - каштеляна Франциска Вишеля Цезановського. У II пол. XVII ст. тут було збудовано фортецю з дерев'яним замком—палацом, що мав вихід до Борзенки (пізніше фортецю було реконструйовано). Місцеве населення брало активну участь у національно-визвольній війни українського народу під проводом Б. Хмельницького. З 1654 р. Борзна потрапила до складу Росії. На той час у місті розвивалися різного роду ремесла: сукновальство, різництво, пекарство, чоботярство, ткацтво, ковальство, колісництво, дігтярство; діяли солодівні та винокурні. Чоловіче населення Борзни брало участь і у поході на Крим (1687 р., 1689 р.), і на Азов (1695 р. — 1696 р.), а також билися зі шведами під час Північної війни 1700 р. — 1721 р. Семен Кочубей (тодішній генеральний обозний) отримав Борзну у 1751 р. Наприкінці XVIII ст. тут діяли кам'яні церкви: Троїцький собор (XVII ст.), церква Благовіщення (1717 р., дзвіниця з 1865 р.), Миколаївська церква (1768 р., дзвіниця з 1864 р.), церква Успення (1788 р., у 1905 р. було збудовано нову церкву) та дерев'яні Воскресенська і Пречистенська церкви. Місто поступово територіально розширювалось, а його ярмарки славилися смачною випічкою, зокрема хлібом.

1802 р. Борзна стала містом повіту в Чернігівській губернії. На сер. XIX ст. місто стало досить значним хлібним торговельним центром. Також тоді діяли цегельні заводи, гончарні майстерні, чинбарні, багато вироблялося шкір та овчини (виготовлені тутешніми майстрами кожушки та чоботи продавалися і в Україні, і в російських губерніях, і навіть на Кавказ). Не минули Борзну ні події революції 1905 р. — 1907 р., ні руйнівні події першої світової війни. Далі влада у місті переходила з рук у руки. З 1918 р. тут запанувала радянська влада. У міжвоєнні роки дещо відродилися культура та освіта (відкрились педагогічні курси, дитяча художня студія, народний дім, дві бібліотеки, хата-читальня...). Пережили місцеві жителі голодомор 1932 р. — 1933 р. А далі жахливі події другої світової війни та жорстока німецька окупація міста з вересня 1941 р. по вересень 1943 р. У післявоєнні роки життя у місті помалу прийшло у звичне русло, відродилися промислові, культурно-освітянські та медичні заклади. З 1996 р. Борзна є містом районного підпорядкування. Нині Борзна входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

У місті не збереглося значних древніх пам'яток архітектури, однак у Борзні туристи можуть оглянути церкву Різдва Христового (кін. ХІХ ст. — поч. ХХ ст.), Миколаївську церкву (сер. ХVІІІ ст.) з дзвіницею (ХІХ ст.), церкву Василя Великого (поч. ХХ ст.). Також можна відвідати обласний історико-меморіальний музей-заповідник П. Куліша "Ганнина пустинь", художньо-меморіальний музей "Садиба народного художника О. Саєнка" та народний історико-краєзнавчий музей. Є у місті і низка пам'ятників та монументів серед яких монумент землякам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни (1975 р.); пам'ятний знак загиблим в Афганістані землякам; пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому; монумент — братська могила захисників Борзни (1946 р.); пам'ятник Тарасу Шевченку (1965 р.) і пам'ятний знак у пам'ять про перебування поета в місті (1976 р.).

Свої двері туристам гостинно відчинять усі заклади готельно-ресторанного бізнесу (Колос...) міста.

Уваги туристів у Борзнянському районі заслуговують Троїцька церква 1800 р. (с. Новi Млини) та церква святого Архистратига Михаїла 1882 р. (с. Головеньки). Цікавої Вам мандрівки!

Natalka