П'ятницький (Козацький) цвинтар (м.Кременець, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

П'ятницький (Козацький) цвинтар у місті Кременець існує ще від XVІ ст. і розташований на високому пагорбі, практично нависаючи над містом, на схилі гори Черча, яка розташована біля ще однієї гори – Бони. Козацькі поховання, більш типові для центру та півдня України, значно рідше зустрічаються на заході. П'ятницький цвинтар у Кременці є одним із тих, де це документально та історично підтверджено.

За свідченнями істориків, ще від 1552 року на цьому кременецькому узвишші стояла церква великомучениці Параскеви П'ятниці. Біля неї, як майже біля усіх старовинних церков, проводили поховання, тож цвинтар у ті часи був парафіяльним. Згодом, у 1633 році мешканці кременецького передмістя цю церкву перенесли у зручніше місце, в долину. А старовинний цвинтар залишився на старому місці, його назва і походить від церкви Параскеви П'ятниці – П'ятницький цвинтар. Крім того, існує і переказ, що у минулому на цій горі діяв чоловічий монастир, який зруйнували під час чергового нападу монголо-татар. Припускають, що саме від слова "чернець" і походить назва цієї гори – Черча.

У 1648 році під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького козаки під верховенством Максима Кривоноса, незважаючи на круті підйоми і потужні мури, після півторамісячної облоги здобули Кременецький замок на горі Бона. Але при цьому і самі вони зазнали чималих втрат у битвах проти польської шляхти. У той час на допомогу козацькому війську прибув тритисячний селянський загін отамана Колодки.

Полеглі козаки знайшли вічний спокій на старому П'ятницькому цвинтарі, переважно ті, які билися разом із Максимом Кривоносом за Кременецький замок. Загалом, тут нараховують біля 100 надгробків у вигляді невисоких хрестів, написи на деяких з них ще і досі можна прочитати. Проте дослідники вважають, що загалом на цвинтарі було поховано біля 500 козаків. Деякі хрести мають характерну форму "козацьких", або ж "мальтійських".

Місцева легенда розповідає: Увесь день мешканці Кременця та козаки копали могили для полеглих побратимів. Коли вони завершили цю роботу, сонце уже заходило за небокрай. Голос узяв Максим Кривоніс: "Не годиться, браття, ховати товаришів у темряві. Зробімо це на світанку.". Та прокинувшись зранку, козаки вже не побачили ані домовин, ані викопаних могил. Лише довгі ряди сірих хрестів... Одна із могил мала форму бандури: там був похований полковий бандурист Остап.

У 1995 році біля старовинних козацьких кам'яних хрестів П'ятницького цвинтаря, яким по 400-500 років, було споруджено пам'ятний монумент на честь загиблих у вигляді широкораменного хреста і стели із постатями сумуючих козаків. Наприкінці 80-тих і на початку 90-тих років XX ст. Товариство охорони пам'яток історії та культури проводило дослідження цього кладовища без розкопок, піднімалися плити і хрести. В результаті тут було знайдено козацьку люльку, підкови від козацьких чобіт і талісман – козацьке сердечко.

До цього пам'ятного місця можна потрапити, пройшовши із центральної вулиці Шевченка, звернувши навпроти парку культури і відпочинку на вузьку вулицю Козацька. Згодом вона стає все вужчою і пізніше із доволі крутим підйомом. З П'ятницького цвинтаря відкривається чудовий краєвид на місто Кременець, а саме – північну частину його старовинного центру. Зокрема, просто під горою стоїть величний Богоявленський монастир, дерев'яна Хрестовоздвиженська церква та будівля краєзнавчого музею.

Козацький цвинтар у Кременці зберігає пам'ять про козацькі звитяги, вважається одним із найдавніших у Кременці. Він бере свій початок ще від XVІ ст., входить до складу Кременецько-Почаївського архітектурного заповідника і належить до видатних пам'яток історії України. На сусідніх пагорбах теж розташовані некрополі. У східному та північно-східному напрямках, з іншого боку головної вулиці – польський та монастирський, а північніше – єврейський.

Andrij