Високий замок (фраґмент муру, м.Львів): карта, фото, опис

Король Казимир, побудувавши в той же час як складову міських мурів Низький замок, де мешкав староста, призначив Високий замок спостережним пунктом, магазином воєнного знаряддя, приміщенням королівської залоги і разом з тим тюрмою для великих злочинців. На замку мешкали бургграфи, обов'язком яких було у випадку тривоги проводити його збройну оборону, що їм доводилось робити аж надто часто.

З тривог і "турбацій", які пережив Високий замок за свій довгий вік, найстрашнішою була його облога і захоплення полковником військ гетьмана Хмельницького Кривоносом у 1648 році. Комендантом замкової залоги, яку творили "драби" і драгуни Яреми Вишневецького, був тоді Ян Братковскі. Поза тим, до замку з'їхалося близько восьми тисяч підміського і сільського населення, з якого половина прийшла зі зброєю в руках. Перші форпости Хмельницького з'явилися на обрії 6 жовтня 1648 року. Через два дні під мурами міста і замку став сам Хмельницький зі своїм штабом.

На "Тарнавці", як тоді називалась територія нинішньої Жовківської вулиці (зараз вул. Богдана Хмельницького - прим. упор.), Підзамчі і частині Знесіння за "рогаткою" розташувався табором полк черкаських козаків на чолі з Кривоносом, який тоді лікував рани, отримані у бою під Константиновом. Йому Хмельницький доручив захопити замок.

Чотири дні козаки штурмували неприступний замок, їх трупи устилали стрімке узбіччя замкової гори, поки раптовий наступ 14 жовтня не приніс дорого окуплену перемогу. Татарва, що наступала ззаду, вирізала усю залогу, після чого підпалила замок з усіх сторін. Стривожене втратою замку місто принесло гетьманові, що поспішав під Замость, викуп, але полковник Кривоніс, поранений під час наступу, помер у Львові і спочив у стіп замкової гори.

Відбудований згодом Високий замок, вже у 1655 році відповідно обстежений, витримує семитижневу облогу Хмельницького, який з невідомих причин відійшов з викупом і цього разу не наступав на замкові укріплення. Кільканадцять літ пізніше, під час походу Дорошенка на Львів у 1672 році Високий замок здається без бою, а місто рятується через переговори й контрибуцію. Востаннє роль фортеці Високому замку судилося відіграти під час набігу Шебас Герая в 1695 році. Коли гетьман Яблоновський пішов у бій з ордою поміж домами і садами краківського передмістя, замковий сотник Боренс обстрілював з гармат ворогів, що наступали.

Коли Польща у 1696 році повернула Кам'янець-Подільський, львівський замок втратив своє стратегічне значення. З того часу починається його повільне, але безповоротне руйнування. Ще раз у 1704 році він послужив як обсерваційний пункт пізнішому союзникові Мазепи, шведському королю Карлу XII, який із замку побачив "Ахіллесову п'яту" міста, і вночі 6 вересня, вдаривши заледве кількома сотнями драгунів на босяцьку "фурту", здобув місто. З того часу Високий Замок стає прибіжищем жертв епідемій, що "навідували" Львів, та всяких волоцюг. В стані ні до чого непридатної руїни застає його прихід Австрії в 1772 році.

Нова влада наказала розібрати мальовничі руїни замчища, а отриманий матеріал було використано для побудови кам'яниць. Серед них – кам'яниця №3 на Личаківській вулиці, майже повністю збудована із "замкового матеріалу". На даний час уціліла лише десятиметрова ділянка замкового муру. Тому, якщо ви прагнете відвідати дещо краще збережені замки - вам пряма дорога, наприклад, у Олеський або Золочівський замок. Поруч з Замковою горою знаходяться ресторан "Високий Замок", а неподалік - костел св.Войцеха.

Голубець М. Львів: Провідник. - Жовква, 1925.

Kate