Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Фортеця Окопи Святої Трійці (руїни, с.Окопи, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

 Natalka   2453

всі Фото (23)

Фортеця Окопи Святої Трійці. Львівська брама

... Карта

Де Село Окопи, Борщівський район, Тернопільська область
Частково, неподалік Річка Збруч, Річка Дністер
Збудовано 1692 р.
Тепер недіючий об'єкт
Висота н.р. моря 147.0 м
Адреса вул. Центральна
Матеріал \ Стан камінь, земля \ руїни
Зодчий Тільман ван Гамерен
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Взято під охорону 2 пол. XX ст.
Номер 1572
Режим доступу вільний
Вагомість 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 2 користувачі

Фортеця Святої Трійці у cелі Окопи Борщівського району Тернопільської області була збудована за розпорядженням великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського у 1692 р. на скелястому півострові у міжріччі Дністра і Збруча. Якраз з цієї місцини було добре видно Жванецьку і Хотинську фортеці. Проект було розроблено відомим нідерландським архітектором і інженером Тільманом ван Гамереном, який переважно працював у Речі Посполитій.

Село Окопи знаходиться на крайньому півдні Борщівського району Тернопільської області (лише кілька сіл, зокрема Трубчин та Дністрове, лежать південніше і, водночас, Окопи – це і найсхідніше село області – ось така цікава географія), майже на межі Хмельницької і Чернівецької областей, власне сама його назва походить від збудованої тут наприкінці XVІІ ст. фортеці. За народними переказами, цю твердиню встановили усього лише за шість тижнів тяжкої, непосильної праці. (Очевидно, ідеться про те, що вже за зовсім короткий проміжок часу твердиня мала змогу оборонятися. А постійні добудови і перебудови тривали тут протягом всього часу функціонування укріплення). У березні 1692 р. коронний гетьман Ян Станіслав Яблоновський персонально заклав перший камінь у будівництво. Ще через рік, у 1693 р. на території фортеці звели костел Святої Трійці у бароковому стилі, який знаходиться тут і до сьогодні.

Старовинний план фортеці. Не можете нічого зрозуміти? І не дивно, адже північ і південь тут поміняли місцями :)

План фортеці "Окопи Святої Трійці". Давня гравюра

Фортецю називали "Окопи Гори Святої Трійці, або блокада Кам'янця", оскільки її будівництво здійснили з метою постійної блокади турецького гарнізону у м. Кам'янці. Гарнізон протистояв турецьким загонам, котрі висувались із Кам'янця та Хотина, а також частково блокував постачання вказаних міст. Фортифікаційне значення споруди полягало у тому, щоб у перспективі мати змогу відвоювати від турків-загарбників столицю Поділля – місто Кам'янець і повернути його до складу Речі Посполитої. Укріплення мало форми неправильного чотирикутника, який складався з двох ліній багатокутних бастіонних земляних валів, що перетинали перешийок у найвужчому місці між течіями річок Дністра і Збруча. На валах були розміщені брами, які збудували з вапняку та пісковику. Відстань між брамами, які збереглися і до сьогодні, становить 480м., крім того, вони отримали назви за напрямами: східна – це Кам'янецька брама, а західна – Львівська. Ці брами – прямокутні у плані башти, причому Львівська – майже квадратна, а Кам'янецька – більш витягнута. Обидві башти – двох'ярусні, у кожному першому ярусі було влаштовано наскрізні аркові проїзди, а у кожному другому – бійниці. З півночі, а особливо – з півдня твердиня мала неабиякий природний захист, адже борти долин вищезгаданих річок тут дуже стрімкі, подекуди це навіть урвища. Проте в обох цих урвищах є проходи-узвози, прохідні не лише для піхоти, але й для коней, про що пише гетьман Яблоновський у своїх листах до короля. Це давало легкий і в той же час безпечний доступ до води, а також запасні виходи для евакуації з фортеці водяним шляхом. Ці узвози існують і нині і є гарним місцем для прогулянок.

Поляки з роками все ж таки досягли своєї мети, оскільки турецький гарнізон Кам'янця завдяки фортеці Святої Трійці був майже всім відрізаний від продуктового постачання зі сторони Хотина. Захисники фортеці постійно грабували турецькі вози з їжею та зброєю, регулярно здійснюючи напади. Маючи очевидну перевагу у швидкості та мобільності, вони відвойовували численну здобич: одного разу у полон захопили турків з екзотичною на той час кавою, а у 1694 р. – мало не викрали самого турецького пашу (генерала). Турки змушені були шукати обхідні, безпечніші шляхи, що було непросто, адже ж Поділля, як відомо, порізане численними каньйоноподібними річковими долинами. Через значні труднощі у постачанні продуктів для турецького гарнізону, та як наслідок підписаного з турками Карловицького миру, у 1699 р. Кам'янець був відвойований і знову увійшов до складу Речі Посполитої. У 1700 році король польський Август II надав Окопам грамоту Маґдебургського права – статус містечка. Та фортеця на той час вже втратила своє стратегічне значення, бажаючих поселитись тут, не зважаючи на преференції, було небагато, тому у статусі містечка Окопи не досягли практично нічого. Знову укріплення почало готуватись до оборони у 1711 році, коли Польській державі загрожував напад з боку об'єднаних турецько-шведських військ.

Через пів століття, у 1769-1770 роках в Окопах знову розігрались криваві військові баталії. Фортеця стала одним з опорних пунктів повстанців Барської Конфедерації. Керував обороною проти військ Російської Імперії знаменитий воєначальник (згодом генерал армії США) Казимир Пуласький з братами. На згадку про ті події одна з веж, яка у вигляді руїн і нині височить над урвищем Збруча, отримала назва "Башта Пуласького". Росіяни, маючи значну перевагу, здобули фортецю, перебивши багато захисників, які були поховані у крипті місцевого костелу, а згодом – на цвинтарі. Однак самому К. Пулаському з двома сотнями інших оборонців вночі вдалося прорватися з оточення, згодом він через Туреччину емігрував на захід. (Доречі, на відміну від брам, котрі затиснуті зараз між сільською забудовою, від цієї останньої башти розкривається величний, панорамний краєвид. Тож неодмінно виділіть 10-15 хвилин, щоб відвідати це місце. Точне розташування башти є на мапі (див. нижче на сторінці). Таким чином, з роками фортеця Святої Трійці не втратила цілком свого оборонного значення, оскільки аж до початку XІX ст. залишалася форпостом на кордоні з Османською імперією.

Проте, у 1772 р. територія Галичини увійшла до складу австрійської імперії Габсбургів, тож невдовзі нова адміністрація наказала знести частину валів укріплення. У XІX ст. тут знаходилася митниця, а у минулому столітті, до початку Другої світової війни в Окопах була розташована прикордонна польська застава. У 1915 р. влада царської Росії намагалася у цій місцевості збудувати залізничну колію у напрямку до районного центру, хоча цей план не вдалося їй втілити у життя, однак під час проведення початкових робіт частина валів укріплення знову була зруйнована.

У 1870 роках відбулася перша спроба реставрації твердині, котра до того часу сильно занепала. Та основні роботи були проведені Польським товариством шанувальників старожитностей у 1905 році. Провідну роль відіграв тут граф Мечислав Дунін-Борковський, дідич із недалекої Мельниці-Подільскої, який на той час був уже в поважному віці (понад 70 років). (А от пам'ять про нього самого збереглася значно гірше: від маєтку не залишилось майже нічого і лише самотня розграбована поховальна каплиця височить зараз на цвинтарі селища). Надбрамні вежі були законсервовані, а на їх фасадах вміщені таблиці з чорного мармуру з польськими надписами, які щасливо збереглись до сьогоднішнього дня. У перекладі, напис на одній із таблиць гласить: "Твердиня, названа Окопами Святої Трійці, збудована проти турків Станіславом Яном Яблоновським, великим гетьманом коронним, за панування короля Яна III у 1692 році. Будовою керував Мартин Катський, генерал артилерії коронної". Напис іншої таблиці: "Брами цієї древньої твердині, названої "Окопами Святої Трійці", відреставровано коштом краю та старанням реставраторів старовинних пам'яток і графа Мечислава Дунін-Борковського, голови (президента) Борщівської повітової ради, у 1905 році". Дві менші таблички містять написи "Брама Львівська" та "Брама Кам'янецька".

Таким чином, нині від колишньої фортеці збереглися лише фрагменти земляних валів і ровів, спостережна вежа над Збручем і в'їзні ворота. Тутешня легенда розповідає, що на початку 20 століття місцевий юнак, змайструвавши собі крила, намагався стартувати з башти Пуласького і перелетіти Збруч на російський бік. Проте бідолаха розбився, впавши на острівець посеред річки. Чи це правда, чи ні - хто-зна. Дорога через село, котра надто широка для вузьких брам, оминає їх тепер збоку, проте по суті башти стоять на лінії дороги, тож їдучи автомобілем в умовах обмеженої видимості, дотримуйтесь обережності. Укріплення "Окопи Гори Святої Трійці" хоча й перебуває у руїнах, проте поза всяким сумнівом це місце варто відвідати і оглянути. Споруда належить до пам'яток архітектури національного значення.

Andrij

Об'єкти у комплексі (5)

Фото (8)

Фортеця Окопи Святої Трійці. Львівська брама

1. Львівська брама

[карта]
Датування 1692 р.
На даний час недіючий об'єкт
Адреса вул. Центральна
Матеріал \ Стан мур \ фраґменти
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 1572/1
Цінність 4.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач

Фото (6)

Кам'янецька брама. Західний фасад

2. Кам'янецька брама

[карта]
Час будівництва 1692 р.
Нині недіючий об'єкт
Адреса вул. Центральна
Матеріал \ Стан мур \ фраґменти
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 1572/2
Значимість 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 1 користувач

Фото (4)

Башта Пуласького над Збручем. Фронтальний вигляд з півдня

3. Башта Пуласького

[карта]
Збудовано 1692 р.
Сьогодні недіючий об'єкт
Адреса вул. Центральна
Матеріал \ Стан мур \ фраґменти
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 1572/3
Важливість 4.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач

Фото (2)

Частково збережені вали

4. Вали

[карта]
Час будівництва 1692 р.
На даний час недіючий об'єкт
Адреса вул. Центральна
Матеріал \ Стан земля \ фраґменти
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 1572/5
Цінність 3.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

5. Мури

[карта]
Датування 1692 р.
Тепер недіючий об'єкт
Адреса вул. Центральна
Матеріал \ Стан мур \ фраґменти
Оборонна споруда оборонна споруда
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 1572/4
Більше фото (23)
Спостережна вежа над Збручем
Спостережна вежа над Збручем
Бійниці у другому ярусі Львівської брами
Бійниці у другому ярусі Львівської брами
Окопи Святої Трійці. Львівська брама
Окопи Святої Трійці. Львівська брама
Львівська брама. Східний фасад
Львівська брама. Східний фасад
Окопи Гори Святої Трійці. Кам'янецька брама
Окопи Гори Святої Трійці. Кам'янецька брама
Окопи Святої Трійці. Кам'янецька брама
Окопи Святої Трійці. Кам'янецька брама
Окопи Святої Трійці. Башта Пуласького
Окопи Святої Трійці. Башта Пуласького
Окопи. Фраґменти валів
Окопи. Фраґменти валів
Львівська брама. Західний, оборонний фасад
Львівська брама. Західний, оборонний фасад
Окопи. Вежа Пуласького
Окопи. Вежа Пуласького
Кам'янецька брама. Вигляд збоку
Кам'янецька брама. Вигляд збоку
Всередині Львівської брами
Всередині Львівської брами
Меморіальна таблиця на Львівській брамі. Розшифровка у тексті статті
Меморіальна таблиця на Львівській брамі. Розшифровка у тексті статті
Львівська брама Фортеці Святої Трійці
Львівська брама Фортеці Святої Трійці
Окопи. Польські військові біля Львівської брами. Фото NAC
Окопи. Польські військові біля Львівської брами. Фото NAC
Окопи. Вигляд на долину Збруча поблизу Львівської брами фортеці
Окопи. Вигляд на долину Збруча поблизу Львівської брами фортеці
Табличка на Кам'янецькій брамі
Табличка на Кам'янецькій брамі
Меморіальна таблиця на Кам'янецькій брамі. Розшифровка у тексті статті
Меморіальна таблиця на Кам'янецькій брамі. Розшифровка у тексті статті
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментувати
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка