Селище Мельниця-Подільська: карта вулиць, фото, опис

Історія

Мельниця-Подільська (Мельниця-над-Дністром по 1940 рік ), що розкинула свої території по лівий берег Дністра – селище міського типу Чортківського району Тернопільської області. Перша згадка про селище за назвою Мельниця датується ХІ ст. А вже за назвою Мельниця-над-Дністром селище згадується в історичних джерелах початку XVII ст. як володіння магнатів Лянцкоронських. Походження назви селища таке: на схилах, що неподалік Дністра, у давні часи були вітряні млини. І понині місце, де вони були, називають Млинівкою – звідси іменна частина складного топоніма, а Подільська – відрізняє від інших Мельниць. Були тут і водяні млини, і то не прості, а плавучі у вигляді плотів, котрі були закріплені канатами посеред течії Дністра!

Ймовірно, що будівництво замку тут розпочалося у XII ст. З 1362 р. Мельниця-Подільська була власністю Коріатовичів, з кінця XVI ст. – Лянцкоронських, а вже у XVIII ст. – Дуніних-Борковських. Спустошливих нападів татарських орд селище зазнало у 1615 р. та 1672 р. Магдебурзьке право та право проведення ярмарків раз на два тижні Мельниця-Подільська отримала 1767 р., а вже через п'ять років стала повітовим містом Заліщицького округу. З 1867 р. місто відійшло до Борщівського повіту.

Не оминули Мельницю-Подільську і події світових війн. З вересня 1920 р. містечко відійшло під владу Польщі та стало центром ґміни Борщівського повіту Тернопільського воєводства. У 1935 р. місто пережило велику пожежу (згоріло десятки будинків). У вересні 1939 р. Мельницю-Подільську зайняли радянські війська. Протягом липня 1941 р. – квітня 1944 р. місто було окуповане німецько-нацистськими військами. Статус селища міського типу Мельниця-Подільська отримала у 1960 р. Нині Мельниця-Подільська – одне з історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Мельниця-Подільська туристична — це насамперед пам'ятки архітектури місцевого значення: церква святого Михаїла (1722 р., реставрована 1989 р.) та безвежевий костел святого Генріха (1861 р.). Також у селищі можна оглянути і такі пам'ятки архітектури, монументального мистецтва, історії та природи, як колишній будинок товариства "Сокіл" (19 ст, тепер тут будинок культури), родову усипальницю Дунін-Борковських (XIX ст. – XX ст.), будівлю Народної школи (початок XX ст.), старий польський (римо-католицький) цвинтар, давній єврейський цвинтар (зберігся фраґментарно), монумент на честь Адама Міцкевича, кам'яниці початку ХХ ст., братську могилу (1953 р.), пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1957 р.) та Тарасу Шевченку (1995 р.), пам'ятні хрести на честь скасування панщини (1990 р.) і жертвам сталінських репресій (1991 р.), насипану символічну могилу УСС, пам'ятні хрести козацьких часів ( XVII ст. – XVIII ст., на місці, де колись стояв оборонний замок - Замчище), парк маєтку Дунін-Борковських (тут росте ясен близько 300 років, біла тополя понад 200 років та береза понад 100 років), Дуби-брати трьохстовбурні (поблизу селища, віком понад 150 років), Мельнице-Подільську стінку (на площі 5 га під охороною знаходиться типова скельна та лучно-степова рослинність, зокрема, цінними є га­дючник шестипелюстковий і дзвоники Блоцького).

Місцеві жителі Вас смачно нагодують місцевими смаколиками та заночують. Провінційний спокій Мельниці-Подільської можуть розштурхати туристи-дельтапланеристи, котрі полюбляють дністровські кручі для польотів. У ході реформи децентралізації Мельниця стала центром великої територіальної громади (вся південно-східна частина колишнього Борщівського району), котра охоплює біля двох десятків сіл і є неймовірною скарбницею як природних, так і архітектурно-історичних цікавинок. А вже наступного дня можна вирушити на схід, адже поруч - легендарні Хотин і Кам'янець-Подільський! Приємної Вам мандрівки цими територіями!

Natalka