Історія
Місто Чортків, що розкинулося над рікою Серет — районний центр Тернопільської області. Люди на території селилися давно, про що свідчать знайдені археологічні пам'ятки середнього палеоліту, трипільської культури, поселення давніх слов'ян. Ймовірно, що своє ймення, тобто назву, місто отримало від прізвища магната Чартковського, який володів поселенням. Вперше письмово місто Чортків, як с. Чартковіце Теребовлянського повіту, згадується у 1427 р. яко власність Я. Прадонтича. З 1522 р. місто переходить у власність магната Є. Чартковського. Саме за його наказом було збудовано у місті замок з дерева. Вже у 1533 Чорткову було надано магдебурзьке право (король Сигізмунд ІІІ). Гольські стали володарями міста на початку XVII ст. та на місці дерев'яних укріплень збудували вже замок Гольських (п'ятикутний в плані, з 4 оборонними вежами) з каменю і цегли (1610 р.). Місту було надано привілей на два річних ярмарки та щотижневі торги (1604 р.). Після Гольських власниками Чорткова стали Потоцькі, потім — Садовські (кін. XVIII ст.).
Не оминули місто і руйнівні напади турецько-татарських орд (1524 р., 1549 р.). Чортків був одним із повстанських центрів у роки національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Протягом 1672 р. — 1683 р. місто було під владою Туреччини, а замок став осідком турецького намісника. З 1699 р. Чортків знову відійшов під владу Польщі. Згідно першого поділу Польщі (1772 р.) місто перейшло під владу Австрії. Спершу Чортків відносився до Заліщицької, згодом — Чортківської округи. З 1867 р. місто стає центром повіту. На кінець XIX ст. (1880 р.) у місті працювали завод з виробництва цегли, олійня, млин, горілчана фабрика. У 1897 р. через Чортків провели залізничну колію Тернопіль — Станіслав. Не оминули місто і події першої світової війни. У той час влада у місті не раз переходила з рук у руки. Під час другої світової війни протягом трьох років (липень 1941 р. — березень 1944 р.) місто перебувало у руках німецько-фашистських окупантів. Впродовж 1944 р. — 1946 р. у місті перебували обласні установи та організації (оскільки Тернопіль в ході запеклих боїв був майже повністю зруйнований). У повоєнні роки життя у місті прийшло в звичне русло. Нині Чортків занесено до списку історичних населених місць України.
Туризм, пам'ятки
На увагу туристів у Чорткові заслуговують Чортківський замок (замок Гольських, поч. XVI ст., руїни замку), ратуша з годинниковою вежею (1924 р.), будинок колишнього міського маґістрату (1930 р.), Чортківська катальпа (пам'ятка природи), парк.
Любителям сакрального мистецтва цікаво буде оглянути дерев'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці (1583 р.), церкву Вознесіння Христового (1630 р., дерев'яна; відбудована 1717 р., реставрована 1997 р.), церкву Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (1854 р., мурована), церкву Покрови Пресвятої Богородиці (1905 р., мурована, з каплицею Божої Матері та джерелом Всецариці), Катедральний собор Верховних Апостолів Петра і Павла (1990-ті р.), кляштор отців Домініканців (1610 р.), костел святого Станіслава (1619 р., перебудовано на поч. XX ст.), капличку Чудотворної Матері Божої з Люрду. Є у Чорткові і дві синагоги "Головна" (1680-ті р.) і "Нова" (1909 р., архітектор Г. Ґольдкремер, нині це приміщення станції юних техніків).
Можна побачити у місті і багато пам'ятників: і керівникам партизанського загону "Дванадцятка" С. Мельничуку та П. Шереметі (1953 р.), і на двох Братських могилах воїнів Червоної Армії (1953 р. і 1954 р.), і на могилі Героя Радянського Союзу І. Лавриненка (1955 р.), і Івану Франку (1959 р.), і Тарасу Шевченку (1960 р., скульптор В. Ропецький), і артистці й співачці К. Рубчаковій (1991 р., скульптор Д. Стецько), і актору й режисерові П. Карабіневичу (1993 р., скульптор Г. Невесела), і священику Г. Хомишину (2002 р.), і діячу ОУН і УПА П. Хамчуку ("Бистрому"; 2002 р.), і Закатованим у Чортківській тюрмі в липні 1941 р. (скульптор І. Сонсядло), і Борцям за волю України (2005 р., скульптор В. Садовник), і депортованим лемкам, і святому Яну, і "Жертвам Чорнобильської катастрофи" (2007 р., скульптор Дмитро Мулярчук), і розстріляним євреям. Є і пам'ятний знак монахам, яких закатували більшовики 1941 р. Тут також можна побачити меморіальні дошки: Борцям за волю України (1924 р., реставр. 1992 р., у стіні церкви Покрови Пресвятої Богородиці), художникові Л. Левицькому (1986 р.), письменникові С. Тудору (1987 р.), воякові УПА Г. Ільківу ("Пугачу").
Гостинно свої двері для туристів відчинять готелі (Авіаносець, Гетьман, Таня...), ресторани та кафе (Авіаносець, Асторія, Бристоль, Чумацький шлях, Таня...) міста.
Цікавими будуть і екскурсії по містах та селах Чортківського району, зокрема, варто побачити замки у селах Ягiльниця та Колиндяни; дерев'яну церкву святого Миколая (1672 р. — 1782 р.) зі дзвіницею (дерев'яна, XVIII ст.) у селі Нагiрянка...
Natalka
.
.
