Місто Івано-Франківськ: карта вулиць, фото, опис

Історія

На сьогодні Івано-Франківськ – місто із значним промислово-економічним та науково-культурним потенціалом, центр Івано-Франківської області.

Офіційною датою виникнення міста Івано-Франківськ вважається 1662 р., коли Станіслав (австрійський варіант, Станиславів – польський варіант) отримав магдебурзьке право. А починалося все так: між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська на землях двох стародавніх сіл Заболоття та Княгинин у середині XVII ст. для закріплення у цій місцевості та для захисту від набігів кримських татар магнатами Потоцькими було збудовано фортифікаційну споруду. Проект розробив Франціско Корассіні, за коротких 5 місяців було зведено добре укріплене місто Станиславів (названо на честь молодшого сина магната Андрія Потоцького) у формі шестикутника з додатковими бастеями, редутами і фортом, що оточував власне замок Потоцьких. Перші укріплення міста були дерев'яними, згодом їх замінили мурами, також був земляний вал та широкий рів. Дві міські брами (Галицька та Тисменицька, за назвами міст куди вели шляхи) також були добре укріплені.

Місто отримало магдебурзьке право і почали засновуватись та розвиватись окремі ремісничі цехи, де гуртувались мулярі, купці, ковалі, а також інші, дрібніші ремесла. Згодом кількість галузей зростала, і до середини ХVІІІ ст. налічувалось 20 цехів (римарів, шевців, стельмахів, кравецькі, пішкарів, кушнірів...). Зростання промисловості посилювалась розподілом праці, відносно м'якою місцевою владою, у порівнянні з селами, надійною обороною, наявністю значних ринків збуту, як серед місцевого населення, так і на ярмарках та торгах. Кушнірство, шевство були одними з провідних галузей, а великі стада худоби переправлялись через Станіслав до Європи.

Місто Станіславів завжди було великим торгово-ремісничим центром: то Польщі (XVIII ст. – XIX ст.), то імперії Габсбургів (з 1772 р.). Крім українців, місто розвивалось також завдяки полякам, євреям і вірменам.

Великих змін місто зазнало на початку XIX ст. – у 1802 р. австрійський уряд розпорядився розібрати мури й вали, а також віддав міську ратушу військовим, які перетворили її у склад та міську тюрму. Велися напружені роботи із знесення Станіславської фортеці. Камені були використані на бруківку старих й нових вулиць. Тільки 1870 р. було розпочато зведення нової ратуші, а через рік її було збудовано.

Не оминуло місто і визвольний опришківський рух (середина XVIII ст.), і революція 1848 р. (у місті було створено "Руську раду", організовано загін Національної гвардії, почала виходити перша газета). Під знаком інтенсивного розвитку промислових відносин та створення нових виробництв проходила друга половина XIX ст. Великим імпульсом цьому було прокладення залізної дороги (1866 р.) Десь приблизно тоді виникають локомотиворемонтний завод, шкірфірма "Плай", лікеро-горілчане об'єднання...

За Станіслав велися жорстокі бої під час першої світової війни (1915 – 1916 р.), багато історичних будівель було втрачено. Протягом січня-травня 1919 р. Станіслав був столицею Західно-Української Народної Республіки (тоді тут побували Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Євген Коновалець).

Під час першого перебування Станіслава під владою Радянського Союзу (вересень 1939 р. – червень 1941 р.) проводилися репресії проти населення, їх кульмінацією став масовий розстріл працівниками НКВД в'язнів і підозрюваних, що знаходились у Станіславській в'язниці перед початком II Світової Війни (поховання жертв знаходиться у місцевості Дем'янів Лаз неподалік міста, під час розкопок 1989 р. в урочищі знайдено рештки 586 осіб, у більшості з них – кульові отвори у потилиці). Зараз тут відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні Служби Божі.

Далі, під час другої світової війни, місто перебувало під фашистською окупацією (з 1941 р. по 1944 р.). Тоді боротьбу із фашистами вели підпільники ОУН та УПА. Тяжким тягарем відбивається в серцях мешканців прилюдний розстріл окупантами 27 патріотів у центрі міста (листопад 1943 р.).

9 листопада 1962 р. Станіслав відсвяткував своє 300-річчя, тоді місто і було перейменовано в Івано-Франківськ на згадку про видатного письменника та науковця Івана Франка. Активною рушійною силою демократичних перетворень 1990-тих років були івано-франківці – національні синьо-жовті прапори вони підняли над містом уже в квітні 1990 р., а на референдумі 1991 р. масово проголосували за незалежність України!

Туризм, пам'ятки

З історією давнього Станіслава можна ознайомитись, проходячи сучасним містом, та побачити: комплекс палацу Потоцьких, ринкову площу з ратушею, майдан Шептицького з костелом, собором і старовинною гімназією, міські вали, доторкнутись до фортечного муру Станиславівської фортеці, а у Меморіальному сквері почути про сторінки життя Івана Франка. Оновлена площа Шептицького (одна з найдавніших споруд, ренесансний Парафіяльний костел (1703 р.), що був фамільною молитовнею й усипальницею графів Потоцьких) порадує любителів сакрального туризму. Туристам та гостям міста пропонується відвідати низку музеїв (краєзнавчий музей, обласний художній музей, Народний музей освіти Прикарпаття, Музей визвольних змагань Прикарпатського краю, Музей визвольних змагань та пам'ятник Степанові Бандері, Музей жертв комуністичного терору (в урочищі Дем'янів Лаз), Музей побуту та етнографії Західного регіону, Музей родинних професій, історико-меморіальний музей Олекси Довбуша. Літературний музей Прикарпаття...); перейнятися грою акторів у академічному обласному музично-драматичному театрі імені Івана Франка; насолодитися музикою у обласній філармонії; оглянути пам'ятки архітектури національного значення (Колегіальний костел Пресвятої Діви Марії, Колегія єзуїтів, Вірменський костел, Костел Єзуїтів, Пивоварний завод) та Міський сквер, пам'ятники (Івану Франку, Степану Бандері, Адаму Міцкевичу...); переглянути фільм (кінотеатри "Космос" та "Люм'єр"); відпочити біля фонтанів (фонтан у вигляді яйця, фонтан на Вічевому майдані, фонтан із Статуєю Пресвятої Діви Марії...) та ще багато цікавенького...

Для туристів, які захочуть залишитись ще на декілька днів, свої двері радо відчинять готелі (Парк Готель, Аускопрут, Надія, Під "Темпелем", Атріум, Дністер, Дружба, Легенда, Станіславський Двір, Станіславів, туристичний комплекс "Прикарпаття", рекреаційно-ресторанний комплекс "Чорний замок", Галицька садиба...).

Більш допитливим туристам неодмінно варто побувати у Болехові (ратуша, синагога...), Бурштині (залишки замку-фортеці XVI ст.), Галичі (замок...), Долині (стара солеварня, міське озеро, музей "Бойківщина"...), Калуші (костел святого Валентина...), Косові (косівська кераміка та вишивка), Надвірній (Пнівський замок), Рогатині (дерев'яна церква Святого Духа), Тлумач (кімната-музей Марійки Підгірянки), Тисмениці (центр кушнірства), а також на найбільш відомому кліматичному курорті Прикарпаття – Яремче...

Запрошуємо у гості!

Natalka