Історія
Місто Чернівці, що гордо розкинулось у межиріччі Прута, є значним політичним, культурним, релігійним, адміністративним осередком Буковини та обласним центром України. Колись давно теперішня територія Чернівецької області, заселена тиверцями та хорватами, наприкінці X ст. увійшла до складу Київської Русі, а з XI ст. по середину XIV ст. входила до складу князівства Галицького. Мабуть, у цей час (приблизно у середині XII ст. – 1153 р.) на березі Прута було засновано дерево-земляну фортецю для охорони торгового Берладського шляху. Згодом навколо фортеці виросло ремісниче місто, яке і згадується серед інших в "Списку городів руських дальніх і ближніх" як Черн на Пруті (ймовірно, що слово "Черн" дало назву місту). 1259 р. фортецю знищили монголи, а населення осіло на іншому березі ріки, де на горі Цецина, знову спорудили фортецю, того разу вже кам'яну.
Близько середини XIV ст. територія відійшла до Молдавії, а 1408 року зафіксована перша писемна згадка про місто яко митний пункт (грамота "Уставництво о митах"). Цю дату де-юре вважають "днем народження" Чернівців. Під 1490 роком занотована згадка вже саме про місто Чернівці. До рук Османської імперії місто потрапило з 1538 р. Спустошені Чернівці були під час воєн Молдавії з Польщею (1497 р., 1509 р., 1688 р.), турками (1476 р., 1714 р.), татарами (1626 р., 1646 р., 1650 р., 1672 р.), та під час російсько-турецької війни 1739 р. У околицях міста на поч. XVIII ст. хазяйнували шведи та польські конфедерати, згодом у Чернівцях стояв турецький гарнізон (свідком тих часів є давня комунальна споруда – Турецька криниця). Опісля російсько-турецької війни, тобто з 1774 р. і по 1918 р. місто було "у руках" Австро-Угорщини. Тоді і творився європейський образ міста, створювалися нинішні визначні пам'ятки архітектури та містобудування.
З 1778 р. місто почало процвітати завдяки зусиллям герцога Карла фон Енценберга, який "відкрив друге дихання" у сфері торгівлі та виробництва. 1861 р. Чернівці стають столицею коронованого краю - Буковини, а вже з 1864 р. місто та його мешканці користувалися магдебурзьким правом. 1866 p. тут з'явилася залізна дорога, а згодом - товарна біржа, палати торгівлі та ремесел, поштамт, телеграф, ощадний та філії іноземних банків. 1875 р. у Чернівцях відчинив свої двері для студентів університет. Було запущено перший трамвай (1897 р.), запрацювали лікарні, школи, готелі, клуби з бальними залами, народні доми, споруджено кафедральний собор Святого Духа (1844 р. – 1864 р.), резиденцію Буковинських митрополитів (1862 р. – 1882 р.), вірменську церкву Петра і Павла (1869 р. – 1875 р.), єзуїтський костел Пресвятого Серця Ісуса (1893 р. – 1894 р.), єврейську синагогу (1873 р. – 1879 р.), міський театр (1904 р. – 1905 р.).
Постраждало місто під час подій першої світової війни. Наприкінці 1918 р. Чернівці перейшли під владу Румунії - це залишило деякий відбиток у архітектурі міста. До 1936 р. Чернівці стали значним економічним центром. З 1940 р. місто опинилося у складі Радянської України, а невдовзі було утворено Чернівецьку область у складі УРСР. Не оминула місто стороною і Друга світова війна: у липні 1941 р. румунські та німецькі війська зайняли Чернівці. Проте місто не зазнало значних руйнувань (було знищено кілька будинків на Центральній площі та Поштовій вулиці), а у березні 1944 р. Чернівці були звільнені. У повоєнний час місто розвивається, створюються нові промислові підприємства та будуються великі житлові масиви, проте "стара" частина міста і по сьогодні залишається неймовірно архітектурно цілісною та красивою. Сучасні Чернівці є економічно розвиненим та культурним центром незалежної України.
Туризм, пам'ятки
Місто Чернівці для туристів є просто знахідкою. Сучасна заповідна територія старовинних Чернівців це цілісний, майже недоторканий ансамбль, пам'ятка епохи сер. XIX ст. – поч. XX ст. На Центральній площі розташовано декілька архітектурних перлин Чернівців, зокрема, міська ратуша - адміністративний центр і висотна домінанта Чернівців, Обласний художній музей (перлина сецесії), колишня Дирекція ощадних кас. Театральна площа, окрасою якої є обласний театр ім. О. Кобилянської, є улюбленим місцем відпочинку чернівчан. А від цієї площі рукою подати до вже згаданого вище шедевра старих Чернівців – резиденції православних митрополитів Буковини, що справедливо вважається архітектурним символом міста і є найкращим творінням австрійського архітектора Йозефа Главки. Ще одним витвором цього архітектора є Органний зал Чернівецької обласної філармонії (колишня вірмено-католицька церква). Вартує уваги туристів і така архітектурна пам'ятка, як будинок-корабель на Головній вулиці (його старожили називають "Шіфою"). Уваги туристів також заслуговують: Миколаївська дерев'яна церква з 1607 р., дерев'яна Успенська церква з 1783 р., церква Різдва Пресвятої Богородиці з 1767 р., Спиридонівська дерев'яна церква та дзвіниця з 1715 р., Чернівецький художній музей, Вознесенська дерев'яна церква та дзвіниця з ХVІІ ст., музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської (1904 р. – 1905 р.), будинок крайового уряду Буковини (1871 р. – 1873 р.), комплекс Чернівецького музею народної архітектури та побуту (ХVII ст. – ХХ ст.), кам'яна церква святого Юрія (1767 р., стиль бароко), українська греко-католицька церква Успіння Богородиці (1820 р. – 1830 р., у стилі ампір), кафедральний собор (1844 р. – 1864р., у візантійському стилі), церква святої Параскеви (1862 р., псевдороманський стиль), єзуїтський костел (1893 р. – 1894 р., неоґотика), будівля залізничного вокзалу (1898 р. – 1909 р., модерн) та німецький народний дім...
Радо туристам свої двері відчинять усі готелі (Черемош, Буковина, Турист, Київ, Магнат, Магнат Люкс, Леотон, Кайзер, Мрія, Кнаус, Корал, Дельта, Преміум, Георг Палац, Прем'єр Клуб...), ресторани, кафе, бари та кав'ярні (Централь, Колесо, Uтан, Кнаус, Немо, Дублін, Віденська кав'ярня, Coffe-in, Піца Парк, Маріо, Ефес...) міста.
Цікавими для туристів будуть і екскурсії по Чернівецькій області – Вашківці (об'єкт християнського паломництва – Аннина гора, церква Святого Миколая з 1854 р., храм Успіня Пресвятої Діви Марії з поч. 20-тих років ХІХ ст.), Вижниця (Дмитрівська церква ХІХ ст., Миколаївська церква кін. ХІХ ст., Петропавлівський костел ХІХ ст., синагога ХІХ ст., вокзал австрійських часів, міська ратуша поч. ХХ ст., будинок-готель Анни Москви-Голоти, музей-садиба Назарія Яремчука), Герца (Спиридонівська церква поч. XIX ст.), Сторожинець (ратуша, дендропарк). Ну і звісно ж, особливої уваги туристів вартує Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" у місті Хотин.
Завітайте у історичне місто Чернівці, де можна "насолодитися" шедеврами архітектури та щодня о 12:00 год. почути мелодію "Марічки", котру з вежі міської ратуші на трубі виграє сурмач у буковинському народному вбранні!
Natalka
.
.
