Місто Долина: карта вулиць, опис

Історія

Місто Долина – центр однойменного району Івано-Франківської області. 979 р. на цій території було відкрито соляні джерела, тому цей рік і прийняли за дату заснування міста. Легенда: "У цьому краю господарював та пас у горах овець князь Андрійович. Якось вівці пішли у долину з потоком, "білі" береги якого були вкриті сіллю. Вернувшись додому зі значними запасами солі, князь забув дорогу до долини. Довго князь шукав цю дорогу і тільки після пожертви п'яти топок солі та сорока овець богу Перуну знайшли ці джерела солі – так розпочалося солеваріння на Долинщині".

У лісах поблизу родовища було засновано Вознесенський монастир, де з 1112 р. монахи вели літопис Долинщини. 1403 р. датуються перші писемні згадки про місто пов'язані з іменем польсько-литовського володаря Владислава ІІ Ягайла. Поляки панували у "Вільному королівському місті Долина" з XV ст. Часті зміни власників на цій території спричинилися до поступового занепаду Долини та втрати статусу міста на зламі XV ст. – XVI ст. Король Зиґмунд І 1525 р. знову надав місту магдебурзьке право та дозвіл на дроблення солі і паління горілки (прибутки від цього йшли на ремонт міських валів, котрі були необхідні місту для оборони та захисту від турецько-татарських навал).

Пережило місто і руйнівний напад татарських ординців у 1594 р. Мешканці Долини брали активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648 р.) та у русі опришків (1740 р.). Згідно першого поділу Польщі (1772 р.) Долина відійшла під владу Австрії, а вже 1791 р. місто позбавили привілеїв та титулу "Вільне королівське місто". Великі пожежі (1886 р., 1898 р.) знищили житлові будинки, виробничі та адміністративні приміщення міста. Проте це зумовило досить швидку відбудову міста у 1904 р. Згодом було збудовано новий залізний вокзал, школу, лікарню, електростанцію. Активно розвивається і сфера освіти: 1911 р. було відкрито приватну українську гімназію ім. о. Маркіяна Шашкевича, діє початкова державна школа. Не оминули Долину і жахливі події світових війн. У повоєнні роки життя у місті прийшло в звичне русло. Вагоме родовище нафти на території Долини та району було відкрито на поч. 1950-тих років. Нині Долина входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Долина туристична – це насамперед солеварня (унікальна пам'ятка промислової архітектури; зараз вона в напівзруйнованому стані), костел Різдва Діви Марії (1835 р.); греко-католицька церква Різдва Богородиці (1896 р. – 1904 р., її освячував митрополит Андрей Шептицький); синагога (1897 р. – 1932 р.); будівля Польської гімназії ім. З. Красінського (1904 р. – 1908 р.); будівля Магістрату (сер. XIX ст.); Водонапірна башта (1950 р. – 1957 р.); пам'ятник М. Грушевському, пам'ятник борцям за Українську державу. Для розширення свого кругозору туристи можуть відвідати Долинський краєзнавчий музей Тетяни і Омеляна Антоновичів "Бойківщина", музей історії нафтової Долини або ж музей Оксани Грицей. Після насиченого дня не завадить і прогулянка місцевими парками.

Є у місті де зупинитися (готелі: Долина, Дружба, Долина-Нафтогаз, Князь Олег, Карпати, Нафтовик, Мішель, Бескид, Джерело Прикарпаття, Софія) та скуштувати смачних страв (ресторани та кафе: Колиба, Софія, Ганц, Млин, Мрія, Карамель, Брати).

На Долинщині на увагу туристів заслуговують скелі Довбуша (поблизу села Бубнище, тут, за легендами, у XVIII ст. переховувався Олекса Довбуш, колись на цьому місці була стародавня фортеця) та Василіанський монастир на Ясній Горі (село Гошів, 1570 р.).

Natalka