Місто Галич: карта вулиць, фото, опис

Історія

Місто Галич однойменного району Івано-Франківської області у свій час було центром Галицько-Волинського князівства. Наприкінці 9 ст. (898 рік) вперше згадується про цю територію. Своє "ймення" місто одержало завдяки горі "Галич" на якій стояв замок та місто (за Яном Длугошем). Тут слід пам'ятати, що існує ще один, літописний Галич — за шість кілометрів від сучасного Галича — тепер село Крилос. На території сучасного міста люди селилися давно, про що свідчать археологічні знахідки доби міді-бронзи.

Десь у VIII — IX ст. виникло численне та стале поселення, яке і дало початок Галичу, як місту. До складу Київської Русі ця територія увійшла з Х ст., однак вже 1097 р. після Любецького з'їзду князів Галич відокремився від Києва. Вперше про замок та укріплення на Замковій горі згадується у 1114 р. Мабуть, як і інші твердині того часу, фортифікація являла собою дерев'яно-земляну фортецю укріплену валами. 1138 р. датується у давньоруських літописах перша писемна згадка про місто, а вже 1141 р. князь Володимир Володаревич зробив це поселення своєю столицею. Найбільший розквіт міста припадає на часи правління князя Ярослава Осмомисла (1153 — 1187 р.). По об'єднанню земель Галичини та Волині князем Романом Мстиславичем наприкінці ХІІ ст. поселення стає центром князівства. У сер. XII ст. було засновано Галицьке єпископство, а вже 1303 р. місто стає осередком новоствореної Галицької митрополії аж до кін. XIV ст. Галич втратив свій статус столиці у 1240 р., коли князь Данило Галицький переніс її у Холм. Рід Потоцьких став власником цих земель у сер. XIV ст. З 1367 р. Галич та його мешканці користувалися магдебурзьким правом. Вже з 1370 р. Галичем володіє король Людовік Анжуйський, а через 17 років і по 1772 р. місто підчиняється Речі Посполитій.

Коли та ким було знищено Галицький замок — невідомо, проте у сер. XIV ст. вже за часів Польщі є дані про його відбудову. Відбудова тривала майже ціле сторіччя (з 1367 р.). Напевно тоді фортифікації були все ще з дерева та землі, а дитинець укріплювали високі вали. Галицький замок був опорою створеного у 1378 р. галицького староства та однією із найбільших та найсильніших твердинь в Галичині (з кін. ХІV ст. до ХV ст.). Протягом 1590 р. — 1633 р. місто потерпало від частих та спустошливих нападів татар (загалом було 29 нападів, особливо жахливими були напади 1594 р., 1612 р., 1624 р.). У 1621 р. татари зруйнували замок. Але у 1627 р. його з дерев'яного перебудовують на кам'яний: відомо, що фортеця мала форму неправильного трикутника з п'ятьма вежами та трьома в'їздними брамами, була оточена земляними валами, кошти виділив А. Потоцький - на той час галицький староста. Неподалік від п'ятигранної башти (збереженої дотепер) було збудовано капличку св. Катерини. Ординці у 1676 р. зруйнували фортецю - більше її не відбудовували.

Далі, за часів Австрії, місто входить до складу Станіславського повіту, а Галицький замок, втративши свої функції, почав занепадати (зірвалася частина гори, на якій стоїть твердиня, забравши з собою і частину старих мурів). 1796 р. згідно розпорядження губернатора замок почали розбирати, а у квітні 1858 р. впала і східна частина збережених стін. Не оминули місто і руйнівні та жахливі події першої світової війни. Двадцять років (з 1919 р. по 1939 р.) Галич знову перебуває у складі Польщі. Райцентром місто стало за радянської влади з 1939 р. Сильно потерпала ця територія і під час подій Другої Світової війни. Нині Галич входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Місто Галич з його старовинними пам'ятками, м'якими передкарпатськими пагорбами, мілким та теплим Дністром та тишею спокійної провінції заслуговує на увагу туристів. Галич туристичний — Галицький (Старостинський) замок (руїни, 1367 – 1658 р., кін. XX ст. – поч. XXI ст.); церква Різдва Христового (XIII ст. – XV ст., 1904 р. – 1906 р., перед церквою на початку XXI ст. споруджено макет давнього Галича) та її старенька дерев'яна дзвіниця; кладовище караїмської громади у Залукві (караїмська громада існувала у Галичі з сер. ХІІІ ст., на кладовищі збереглося близько 200 надмогильних пам'ятників, найстаріші з них датуються сер. XVIII ст.), Музей караїмської історії та культури (засновниця Яміна Єшвович); Галицький міст (міст через річку Дністер, 1910 – 1912 р., зараз поруч зведено новий міст, а старий використовується як пішохідний); будинки Магістрату та повітового суду (початок XX ст.); будівля синагоги (1932 р.); водонапірна вежа (початок XX ст.); будівля залізничного вокзалу (кінець XIX ст.); пам'ятник королю Данилу Галицькому (1998 р.). Також варто побувати у Галицькому національному природному парку та відвідати музей "Природа Землі Галицької". Більшість цих туристичних цікавинок входить до складу Національного заповідника "Давній Галич". Колись у центрі міста стояла також ратуша, караїмська кенаса та костел, які, на жаль, до наших часів не збереглися.

Для туристів гостинно свої двері відчинять усі готелі (Веселка, Експрес, Супутник, Фортуна...), ресторани та кафе (Ренесанс...) міста.

Поблизу Галича на увагу туристів заслуговують село Крилос (Василівська каплиця 1500 р. збудована на фундаментах Успенського собору XII ст.; фундаменти Успенського собору 1157 р.; Митрополичі палати XVIII ст. - тепер Музей історії давнього Галича; Княжа криниця XII ст.; Курган "Галичина могила" — могила легендарного князя Галичини; руїни Іллінської церкви XII ст.; церква Успіння Пресвятої Богородиці 1584 р.; реконструкція дерев'яної церкви XVI ст.; великий вал дитинця княжого Галича IX ст. – X ст.; вали городища княжого Галича IX ст. – X ст.; музей-скансен народної архітектури та побуту Прикарпаття) та село Шевченкове (церква св. Пантелеймона, збудована близько 1200 р., у 1596 р. францисканці перебудували його на тринавну базиліку - костел св. Станіслава). Захопливої Вам екскурсії у Галич та район!

Natalka