Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Галицький (Старостинський) замок (м.Галич, Івано-Франківська обл.): карта, фото, опис

 Natalka   1221

всі Фото (20)

Старостинський замок та оборонний рів

... Карта

Місцевість Міський парк на Замковій горі, Місто Галич, Галицький район, Івано-Франківська область
Входить до складу Національний заповідник "Давній Галич"
Збудовано \ Тепер  1367 р. –  1658 р., кін. XX ст. – поч. XXI ст. \ музей
Адреса Замкова гора
Матеріал \ Стан мур \ реконструкція
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 1152
Режим доступу платний
Телефон(и) Показати

Галицький замок на півночі Івано-Франківської області був зведений упродовж XІV – XVІІ ст. і розташований на вершині стрімкої Замкової гори на правому березі річки Дністер. У свій час це була одна з найдавніших і найбільш укріплених фортець Галичини.

Старовинне місто Галич – столиця Галицького, а згодом – Галицько-Волинського князівства, вважається унікальною історико-археологічною пам'яткою всеукраїнського значення і знаходиться на відстані 25км від Івано-Франківська. На базі численних пам'яток історії та культури XІ – XVІІ ст. у 1994 р. тут був створений державний історико-культурний заповідник, який пізніше отримав статус національного заповідника "Давній Галич".

Перші дерев'яні укріплення тут з'явилися ще за часів панування волинського князя Любарта у 1350 р. після того, коли землі Галицько-Волинського князівства увійшли до складу Польщі. Хоча за свідченнями писемних джерел згадки про укріплену дерев'яну цитадель на цьому місці датуються ще 1114 р. Дослідники припускають, що фортеця використовувалася для оборони княжої пристані на Дністрі. У XІV ст. дерев'яний замок кілька разів переходив у власність від одного монарха до іншого, пізніше перетворився у резиденцію галицького старости, звідси походить його інша назва – "Старостинський". Упродовж XV ст. фортеця вважалася однією з найбільших у Галичині, її гарнізон нараховував понад тисячу (!) осіб, тут зберігалося декілька десятків малих гармат і чимало вогнепальної зброї. У 1509 р. дерев'яний замок вистояв під час облоги волохів (загарбників з Балканського півострова), проте у ХVІ ст. все-таки був знищений вогнем.

Упродовж 1594 – 1621 р. твердиня витримувала напади турків з татарами, найбільш руйнівними місцевому населенню запам'яталися напади у 1594, 1612 і 1621 р. У період визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького твердиню тримало в облозі козацьке військо Семена Височана, а влітку 1649 р. замок захопила армія Богдана Хмельницького. У 1621 р. галицький староста граф Андрій Потоцький (відомий польський маґнат, державний діяч і воєначальник, фундатор костелів у селищах Лисець та Отинія) запросив інженера-фортифікатора Франсуа Корразіні для того, щоб відремонтувати замкові будівлі і здійснити їхню реконструкцію. У 1658 р. фортеця була обведена ще двома лініями оборони і перебудована на муровану оборонну споруду за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника кам'яний замок з п'ятигранними і чотиригранними баштами. Саме тоді у тут з'явився арсенал, підземні склади амуніції, продовольства, дві тераси, канцелярія, приміщення суду тощо. У той час Галицький замок, який збудували з пісковику та цегли, складався з двох частин, які розміщувалися на двох терасах – верхнього укріплення, замку і нижнього подвір'я, яке було оточене мурами з п'ятьма баштами і трьома в'їзними брамами та ще додатково обнесене земляним валом та глибоким ровом. Крім того, у замку знаходилася каплиця св. Катерини.

Однак вже у 1676 р. турецьке військо повністю зруйнувало і спалило замок, від якого залишилися тільки стіни. І хоча згодом твердиню відбудували, однак неподалік від Галича з'явилося нове місто-фортеця – Станіславів (сучасний Івано-Франківськ), тож поступово Галицький замок втратив своє оборонне значення. У середині XVІІІ ст. фортифікаційна споруда перетворилася на руїни, за розпорядженням тогочасного губернатора залишки вцілілих мурів розбирали і використали як матеріал для будівництва міста Галича. Після того, як частково обвалилася княжа гора з мурами замку, австрійська влада у 1796 р. знову вирішила розібрати частину фортифікаційних руїн (аналогічно як це відбулось з Львівським замком та багатьма іншими укріпленнями) під керівництвом інженера Антона Гегерштайна. Невеликі вцілілі рештки руїн замку над Галичем стояли упродовж двох століть – аж до кінця XX ст.

У середині XX ст. у місті натрапили на справжній скарб – срібні арабські монети, датовані ІX – XІ ст., ця знахідка підтверджує те, що Галич у минулому був не лише адміністративним, але також і торговельним центром Середньовіччя. З 1997 р. розпочали проведення реконструкції уцілілих фортифікацій з метою створення музею історії старовинного міста Галича. До того часу від твердині збереглися руїни мурів п'ятигранної основної (західної) башти, а також рештки оборонної стіни з бійницями. Тут також можна побачити фундаменти квадратної у плані південної башти. Окрім того, на території фортеці збереглися численні підвальні приміщення. Станом на 2016 рік в оборонній споруді тривають роботи. Проект відбудови замку передбачає реставрацію південно-західної вежі і каплиці св. Катерини, відновлення вцілілих мурів, відтворення оборонної стіни між каплицею і вежею.

Старостинський замок у місті Галичі входить до складу Національного заповідника "Давній Галич" і належить до пам'яток архітектури національного значення. Територія твердині та й уся Замкова гора загалом вкрита старим затишним парком, тому тут є добре місце для прогулянок, а підйом на гору не буде втомливим навіть у спекотний літній день. Перебуваючи у Галичі, не обмежуйтесь лише оглядом замку та церкви Різдва Христового, відвідайте також цікавий музей караїмської культури.

Andrij

Більше фото (20)
Вид із Галицького замку на караїмський цвинтар у Залукві
Вид із Галицького замку на караїмський цвинтар у Залукві
Вид із караїмського цвинтаря у Залукві на Галицький замок
Вид із караїмського цвинтаря у Залукві на Галицький замок
Башта та фраґмент муру Галицького замку
Башта та фраґмент муру Галицького замку
Старостинський замок у Галичі. Головна башта
Старостинський замок у Галичі. Головна башта
Галицький замок. Основа південної башти
Галицький замок. Основа південної башти
Охоронна табличка
Охоронна табличка
Основи південної башти замку
Основи південної башти замку
Галицький замок. Інформаційний стенд
Галицький замок. Інформаційний стенд
Будинок, зліва від якого починається стежка до замку
Будинок, зліва від якого починається стежка до замку
Мур з зовнішнього боку
Мур з зовнішнього боку
Вціліла частина замку у Галичі
Вціліла частина замку у Галичі
Галич. Старостинський замок
Галич. Старостинський замок
Руїни Галицького замку у XX ст.
Руїни Галицького замку у XX ст.
Найефектніший вид на замок - з іншого боку рову, південно західного боку
Найефектніший вид на замок - з іншого боку рову, південно західного боку
Тривають реставраційні роботи
Тривають реставраційні роботи
Галич. Вид із замкової гори на стару забудову головної площі
Галич. Вид із замкової гори на стару забудову головної площі
Оборонний рів з південного боку
Оборонний рів з південного боку
Вид на замок із центру міста
Вид на замок із центру міста
Ціни на екскурсійне обслуговування та "послуги фотографування" 2014 року
Ціни на екскурсійне обслуговування та "послуги фотографування" 2014 року
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка