Галицький замок на півночі Івано-Франківської області був зведений упродовж XІV – XVІІ ст. і розташований на вершині стрімкої Замкової гори на правому березі річки Дністер. У свій час це була одна з найдавніших і найбільш укріплених фортець Галичини.
Старовинне місто Галич – столиця Галицького, а згодом – Галицько-Волинського князівства, вважається унікальною історико-археологічною пам'яткою всеукраїнського значення і знаходиться на відстані 25км від Івано-Франківська. На базі численних пам'яток історії та культури XІ – XVІІ ст. у 1994 р. тут був створений державний історико-культурний заповідник, який пізніше отримав статус національного заповідника "Давній Галич".
Перші дерев'яні укріплення тут з'явилися ще за часів панування волинського князя Любарта у 1350 р. після того, коли землі Галицько-Волинського князівства увійшли до складу Польщі. Хоча за свідченнями писемних джерел згадки про укріплену дерев'яну цитадель на цьому місці датуються ще 1114 р. Дослідники припускають, що фортеця використовувалася для оборони княжої пристані на Дністрі. У XІV ст. дерев'яний замок кілька разів переходив у власність від одного монарха до іншого, пізніше перетворився у резиденцію галицького старости, звідси походить його інша назва – "Старостинський". Упродовж XV ст. фортеця вважалася однією з найбільших у Галичині, її гарнізон нараховував понад тисячу (!) осіб, тут зберігалося декілька десятків малих гармат і чимало вогнепальної зброї. У 1509 р. дерев'яний замок вистояв під час облоги волохів (загарбників з Балканського півострова), проте у ХVІ ст. все-таки був знищений вогнем.
Упродовж 1594 – 1621 р. твердиня витримувала напади турків з татарами, найбільш руйнівними місцевому населенню запам'яталися напади у 1594, 1612 і 1621 р. У період визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького твердиню тримало в облозі козацьке військо Семена Височана, а влітку 1649 р. замок захопила армія Богдана Хмельницького. У 1621 р. галицький староста граф Андрій Потоцький (відомий польський маґнат, державний діяч і воєначальник, фундатор костелів у селищах Лисець та Отинія) запросив інженера-фортифікатора Франсуа Корразіні для того, щоб відремонтувати замкові будівлі і здійснити їхню реконструкцію. У 1658 р. фортеця була обведена ще двома лініями оборони і перебудована на муровану оборонну споруду за планувальною конфігурацією, наближений до трикутника кам'яний замок з п'ятигранними і чотиригранними баштами. Саме тоді у тут з'явився арсенал, підземні склади амуніції, продовольства, дві тераси, канцелярія, приміщення суду тощо. У той час Галицький замок, який збудували з пісковику та цегли, складався з двох частин, які розміщувалися на двох терасах – верхнього укріплення, замку і нижнього подвір'я, яке було оточене мурами з п'ятьма баштами і трьома в'їзними брамами та ще додатково обнесене земляним валом та глибоким ровом. Крім того, у замку знаходилася каплиця св. Катерини.
Однак вже у 1676 р. турецьке військо повністю зруйнувало і спалило замок, від якого залишилися тільки стіни. І хоча згодом твердиню відбудували, однак неподалік від Галича з'явилося нове місто-фортеця – Станіславів (сучасний Івано-Франківськ), тож поступово Галицький замок втратив своє оборонне значення. У середині XVІІІ ст. фортифікаційна споруда перетворилася на руїни, за розпорядженням тогочасного губернатора залишки вцілілих мурів розбирали і використали як матеріал для будівництва міста Галича. Після того, як частково обвалилася княжа гора з мурами замку, австрійська влада у 1796 р. знову вирішила розібрати частину фортифікаційних руїн (аналогічно як це відбулось з Львівським замком та багатьма іншими укріпленнями) під керівництвом інженера Антона Гегерштайна. Невеликі вцілілі рештки руїн замку над Галичем стояли упродовж двох століть – аж до кінця XX ст.
У середині XX ст. у місті натрапили на справжній скарб – срібні арабські монети, датовані ІX – XІ ст., ця знахідка підтверджує те, що Галич у минулому був не лише адміністративним, але також і торговельним центром Середньовіччя. З 1997 р. розпочали проведення реконструкції уцілілих фортифікацій з метою створення музею історії старовинного міста Галича. До того часу від твердині збереглися руїни мурів п'ятигранної основної (західної) башти, а також рештки оборонної стіни з бійницями. Тут також можна побачити фундаменти квадратної у плані південної башти. Окрім того, на території фортеці збереглися численні підвальні приміщення. Станом на 2016 рік в оборонній споруді тривають роботи. Проект відбудови замку передбачає реставрацію південно-західної вежі і каплиці св. Катерини, відновлення вцілілих мурів, відтворення оборонної стіни між каплицею і вежею.
Старостинський замок у місті Галичі входить до складу Національного заповідника "Давній Галич" і належить до пам'яток архітектури національного значення. Територія твердині та й уся Замкова гора загалом вкрита старим затишним парком, тому тут є добре місце для прогулянок, а підйом на гору не буде втомливим навіть у спекотний літній день. Перебуваючи у Галичі, не обмежуйтесь лише оглядом замку та церкви Різдва Христового, відвідайте також цікавий музей караїмської культури.
Andrij
