Хотинська фортеця (м.Хотин, Чернівецька обл.): карта, фото, опис
(Хотинський замок)
Де | Місто Хотин, Хотинський район, Чернівецька область |
У складі | Історико-культурний заповідник "Хотинська фортеця" |
Час будівництва | 1250 р. – 1340 р., XVIII ст. – XIX ст. |
Сьогодні | музей |
Висота н.р. моря | 237.0 м |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
камінь \ |
Заснування | 2 пол. XX ст., 2000 р. |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 803 |
Тип | історичний музей |
Доступ туристів | платний |
Важливість | 5.0 з 5 (1 голос) |
Телефон(и) | |
Відвідали | 9 користувачів |
Сайт(и) | http://www.hottur.org.ua |
Хотин із старовинною фортецею, що височить серед скель над плесом Дністра, належить до тих українських міст, які набули значення символів національної слави. В анналах європейської історії він став пам'ятним місцем звитяги багатьох народів.
В українців Хотин асоціюється передусім з невмирущим подвигом славетного Запорозького Війська на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним у 1621 р. Поляки лишаються блискучою перемогою Яна Собєського над турками в 1673 р., оспіваною Генриком Сенкевичем. З Хотином пов'язані важливі сторінки історії Молдови, Росії, Туреччини, Австрії, Румунії. Тому й закономірно, що у вітчизняних і найвідоміших зарубіжних енциклопедіях обов'язково знайдеться бодай декілька таких гасел, як "Хотин", "Хотинська фортеця", "Хотинська війна", "Хотинський мир", "Хотинське повстання" тощо.
На жаль, найдавніші писемні свідчення про Хотин, як і про більшість давніх українських міст, загинули у лихолітті ординських навал. Лише починаючи з XIV ст., невпинно зростає потік інформації про Хотинську фортецю - замок над Дністром, яка у світлі літописів і документів виступає як важливий стратегічний і адміністративний осередок князівства Молдови. Поряд із замком існував торгово-ремісничий центр, у якому збиралися міжнародні ярмарки.
Особливо вагому роль Хотин відігравав у боротьбі проти османської експансії, яка вперше розбилася об стіни його замку у 1476 р. Перебудований у XVI ст., він став однією з найпотужніших фортець у Східній Європі. Через це Хотин не раз ставав ареною запеклих битв, передусім між Річчю Посполитою і Туреччиною. Особливо драматичні події відбулися тут восени 1621 року, які увійшли у світову історію під назвою Хотинської війни. Об'єднані війська Польщі, Литви та запорозьких козаків на чолі з гетьманом П. Сагайдачним зупинили одне з найбільших турецьких нашесть, вкривши себе нев'янучою славою. Ворог був змушений підписати Хотинський мир і відступити.
На початку 90-х років XX ст. після проголошення державної незалежності України почався період відновлення визначних пам'яток України. У 2000 р. тодішній голова Кабміну, а згодом Президент України та гетьман українського козацтва Віктор Ющенко підписав Постанову за № 1539 про створення на базі Хотинської фортеці державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця". Почався новий етап в її історії. Це етап напруженої праці колективу заповідника на чолі із заслуженим працівником культури України Людмилою Пастух зі створення сучасного формату комплексу споруд. За цей час освоєно 6,02 млн гривень на ремонтно-реставраційні роботи.
За період з 2002 р. по 2007 р. фортецю відвідало понад півмільйона туристів, для яких проведено 1,8 тис. екскурсій. З метою популяризації та збільшення потоку туристів розроблено такі заходи: проводяться виставки, тематичні вечори, уроки пам'яті, дитячі фестивалі; публікуються статті, готуються виступи на радіо і телебаченні. Щорічно проводяться міжнародні наукові конференції, видаються матеріали цих конференцій. З метою поширення інформації про історію замку постійно збільшується кількість рекламної продукції, зокрема в 2005 р. надруковано путівники "Хотин - 1000 років" чотирма мовами (польська, українська, англійська, російська), буклет "Хотинська фортеця 13-19 століть" двома мовами (українською, польською), міні-путівники та ін.
Сьогодні можна проїхати весь тисячолітній Хотин, навіть не підозрюючи, який скарб зберігає він на березі повноводного Дністра. За "охоронця" править пам'ятник герою Хотинської війни 1621 року гетьману Петру Сагайдачному, встановлений біля входу до твердині. Далі тягнеться кілометровий високий земляний вал Нової фортеці, зведений у 1718 р. за проектами французьких інженерів. І лише за ним оку відкривається запаморочлива панорама 700-річної Старої фортеці, з дитинства знайомої за улюбленими фільмами, серед яких "Три мушкетери", "Стріли Робін Гуда", "Айвенго", "Чорна Стріла".
Білокам'яні готичні вікна та масивний портал прикрашають замковий храм. Нині в його підвалинах міститься діорама Хотинської битви 1621 року, перемога козаків у якій врятувала Західну Європу від вторгнення яничар. Здавалося б, що могли зробити проти 400-тисячного війська Османа II 57 тис. поляків та 40 тис. козаків? Хан самовпевнено прогнозував: під стінами Хотина у війську козацькому він буде снідати, а у фортеці, у війську польському - обідати. Не вийшло: запеклі бої тривали п'ять тижнів, полягла половина вояків - та фортеця лишилася нескореною.
Та це було давно. Нині Хотинська фортеця радо приймає тисячі туристів, які їдуть сюди за дивом - і назавжди закохуються в замок-кінозірку. 7 липня 2007 р. Хотинська фортеця стала номінантом всеукраїнської акції "7 чудес України", а 21 серпня 2007 р. її оголошено переможцем акції і визнано одним із семи чудес України.
Людмила Іванівна Пастух, директор заповідника
Інформація взята з порталу who-is-who.ua
1. Південно-західна башта (Ковальська башта)
[карта]Збудовано | 1480 р., 1540 р. – 1546 р., XVIII ст. |
Нині | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Висота | 14.2 м |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 803/2 |
2. Бендерська (Пашинська) брама
[карта]Датування | поч. XVIII ст., кін. XX ст. |
Тепер | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Висота | 18.3 м |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 803/8 |
Режим доступу | вільний |
3. Церква св.Костянтина і Єлени (Замкова церква)
[карта]Збудовано | XV ст., XVI ст., XVII ст. – XVIII ст. |
Нині | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль \ |
готичний, романський \ |
Функція | оборонний храм |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 803/6 |
4. Палац коменданта (Княжий палац)
[карта]Збудовано | 1480 р. |
Тепер | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 803/5 |
5. Північна башта
[карта]Час будівництва | XIII ст. – XVI ст., XIX ст. |
Тепер | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Висота | 15.8 м |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 803/4 |
6. Комендантська башта (Західна башта)
[карта]Датування | XV ст. – XVI ст. |
Сьогодні | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Висота | 17.1 м |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 803/3 |
7. Південна (В'їзна) башта
[карта]Час будівництва | 2 пол. XVII ст. – XVIII ст. |
На даний час | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | бароко |
Висота | 20.0 м |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 803/1 |
8. Ясська брама (Ізмаїльська (Яничарська) брама)
[карта]Збудовано | поч. XVIII ст. |
Сьогодні | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 803/9 |
Доступ туристів | вільний |
9. Церква св. Олександра Невського
[карта]Збудовано | 1830 р. – 1835 р. |
На даний час | діє за прямим призначенням |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль \ |
російський \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 803/14 |
Доступ | вільний, за розкладом |
10. Подільська брама (Дністровська (Водяна) брама)
[карта]Датування | поч. XVIII ст. |
На даний час | недіючий об'єкт |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 803/7 |
Доступ | вільний |
Відвідали | 1 користувач |
11. Бастіони (6) та оборонні вали
[карта]Датування | XVIII ст. |
Нині | недіючий об'єкт |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Довжина | 2.0 км |
Матеріал \ |
земля \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 803/12 |
Доступ відвідувачів | вільний |
12. Руська брама (руїни)
[карта]Час будівництва | 1807 р. |
Нині | недіючий об'єкт |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 803/10 |
Доступ відвідувачів | вільний |
13. Кам'янецька брама (Сортії бастіону І)
[карта]Час будівництва | поч. XVIII ст. |
На даний час | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 803/11 |
Доступ | вільний |
14. Гарнізонні майстерні
[карта]Датування | поч. XIX ст. |
Сьогодні | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 803/13 |
15. Замкова криниця
[карта]Збудовано | XV ст. – XVI ст. |
На даний час | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Глибина | 60.0 м |
Статус | пам'ятка архітектури |
16. Східна башта (Вежа "Смертників")
[карта]Датування | XV ст. – XIX ст. |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Висота | 17.4 м |
Статус | пам'ятка архітектури |
17. Оборонні мури замку
[карта]Час будівництва | 2 пол. XV ст. – XIX ст. |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури |
18. Казарма
[карта]Час будівництва | 2 пол. XV ст., XVIII ст. – XIX ст. |
Тепер | музей |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури |
19. Мечеть з мінаретом (руїни)
[карта]Час будівництва | 1713 р. – 1715 р. |
Сьогодні | недіючий об'єкт |
Адреса | вул. Свято-Покровська, 17 |
Матеріал \ |
мур \ |
Висота | 3.0 м |
Статус | пам'ятка архітектури |
Доступ туристів | вільний |
Відвідали | 1 користувач |
Звіти, краєзнавчі статті (2)
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|