Річка Дністер: карта, фото, опис

Річка Дністер є другою річкою за довжиною у межах України (у рейтингу розташувалась між Дніпром та Південним Бугом) і дев'ятою в Європі. На відрізку від Галича до Хотина ця ріка утворює Дністровський каньйон, який є одним із наймальовничіших природних чудес України. У своїй середній течії Дністер слугує як історичний кордон між культурно-етнографічними регіонами Буковиною і Галичиною, а у середній та нижній – між Поділлям і Бессарабією. Басейн Дністра знаходиться у межах трьох країн: Польщі, України і Молдови, однак більша його частина розташована на території України. Тут він охоплює частково території аж семи областей південно-західної України (Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку, Хмельницьку, Вінницьку і Одеську області). Якщо у Польщі знаходиться зовсім невелика частина басейну – лише північно-західні околиці, то у Молдові басейн Дністра займає понад половину території цієї держави, охоплюючи її східні та північно-східні райони.

Географічна характеристика

Довжина річки Дністер становить 1362км, а походження назви до сьогодні остаточно не встановлено. Дослідники припускають, що її перша частина походить від слів "Дана", "Дна", "Дон", що означає у перекладі "південний". Тобто, Дністер – це "Південна річка". Існує також багато інших припущень стосовно походження назви річки. Згідно з історичними даними, Дністер вперше згадується Геродотом у V ст. до н.е. як прикордонна з тогочасною Скіфією ріка під назвою "Тирас". У ті часи таку саму назву мало давньогрецьке місто – Тірас, яке знаходилося у гирлі Дністра, на західному березі його лиману. Згодом стародавні вчені Страбон і Птоломей називали річку скіфською назвою – Тирас, яка походить від іранського прикметника "швидкий". Нинішня назва річки вперше згадується у писемних джерелах ІV ст. н.е. римським істориком Амміаном Марцелліном.

Басейн річки Дністер на півдні та південному заході межує із річками, які несуть свої води у Дунай (Прутом і Тисою), на північному заході та на заході – із притоками Вісли (Саном і Західним Бугом), на сході – з Південним Бугом та його притоками, а на півночі – з правими притоками Прип'яті (Стиром та Горинню). Гідрографічна сітка басейну є неоднорідною, гірська і передгірська частини її басейну займають 9% загальної площі. На цій ділянці річкова мережа є найгустішою, де переважають праві притоки, хоча також трапляються і ліві. Ліві притоки переважають у середній течії Дністра, а у нижній Дністер приймає велику праву притоку Реут, ліві притоки тут є дрібними і часто пересихають. Згідно з підрахунками науковців, до Дністра стікаються аж 386 приток. Основні праві притоки Дністра: Стрий, Свіча, Бистриця, Бик, Лімниця, Луква, Тлумач, Реут. Ліві притоки: Стривігор, Стрипа, Серет, Смотрич, Студениця, Верещиця, Жван, Жванчик, Гнила Липа, Золота Липа, Джурин, Збруч, Нічлава, Кучурган, Лядова, Мурафа, Русава, Ушиця і Щирка.

Дністер – це найбільша ріка західноукраїнських областей, яка починається і закінчується на українській території. Джерела Дністра лежать на північних схилах Карпат, з гори Розлуч, біля села Вовче Львівської області, на висоті 700м. На цій ділянці у басейні річки ліси вкривають схили Карпат, вершини яких зайняті луками-полонинами. Згодом річка виходить на Передкарпаття, перетинає південно-західний край Подільської височини. У рівнинній частині басейну небагато лісів, тут переважають листяні породи: дуб, клен, липа, граб, ясен, а на Поділлі у західній частині переважає бук. Ці невеликі ділянки лісів зосереджені, як правило, безпосередньо на берегах річки, або ж а стрімких схилах каньйону. Пізніше Дністер протікає по межі України з Молдовою, згодом проходить по її території значною судноплавною рікою, а потім вже знову на території України впадає у Дністровський лиман.

Русло Дністра є дуже звивистим, тут нерівномірно розвинута річкова сітка, яка є найгустішою у верхній частині басейну, особливо правобережній, де до Дністра стікається велика кількість приток, які беруть початок у Карпатах. Притоки, які починаються на Подільській височині або на Розточчі, – маловодні. Дністер у середній течії приймає переважно ліві притоки, а у нижній – їх надзвичайно мало. У своїй верхній частині до міста Самбора Дністер є типовою гірською річкою, яка протікає у вузькій долині між скелястими стрімкими берегами. На Дністрі, проти Самбора майже на 3км простягнувся острів, широкою смугою берегом річки пролягають плавні, де полюють, випасають худобу та заготовляють сіно. Пізніше на рівнині Дністер протікає широкою заболоченою долиною, а його течія стає набагато спокійнішою. Ще далі, у глибокій вузькій долині у його руслі на поверхню виходять щільні вапняки та пісковики, а від Кам'янця-Подільського – кристалічні породи, серед них – граніти, які біля селища Ямполя утворюють пороги.

Дністром протікає багато води, хоча він, як і майже всі наші річки, міліє і замулюється. Його підвищена водоносність пояснюється тим, що верхня частина басейну річки розташована у Карпатах, де розпочинаються багатоводні праві притоки Дністра, які беруть початок на висоті від 800 до 1400м. Стік річки характеризується постійним чергуванням паводків, які тут трапляються навесні, влітку та восени. Серед правих приток відзначається Бистриця довжиною у 72км, сама назва якої свідчить про стрімку течію. Неподалік від впадіння до Дністра Бистриця приймає праву притоку Тисменицю. До високих паводків навесні призводять дощі та раптове танення снігу, а влітку – сильні зливи, причому літні паводки часто перевищують весняну повінь. Нижче від Самбора,у заболочених низовинах, під час високих рівнів частину своєї води Дністер віддає у Вишню (притоку Сану). Далі Дністер глибоко врізався у гранітну основу Подільської височини, часами протікає наче у глибокому каньйоні. Скелясті високі береги час від часу нагадують гірські хребти. На цих берегах на поверхню виходять шари вапняку, сланців та пісковиків, час від часу річище навіть завалене камінням. Численні урвища та відслонення мають статус пам'яток природи, як наприклад поблизу сіл Трубчин чи Вістря.

Річка у економіці України. Гідроенергетика та ГЕС

В українській економіці ріка Дністер не відіграє таку велику роль, як Дніпро, що зумовлено її характером та розташуванням, оскільки Дністер – прикордонна ріка, для якої характерна швидка течія, віддаленість від промислових центрів та численні меандри та мілководдя. У минулому Дністер використовувався переважно у трьох галузях господарства: лісосплав, млинарство і рибництво. Так, у 60-тих і 70-тих роках XX ст. у селі Окопи тогочасного Борщівського р-ну Тернопільської області існувала артіль, яка займалася промисловим виловом риби: марена, сом і підуст. У другій половині XX ст. річку почали використовувати у гідроенергетиці, тут було збудовано три значні за потужністю гідроелектростанції: Дубоссарська ГЕС (1950-1954 рр.), Дністровська ГЕС (1973-1983 рр.) і Дністровська ГЕС-2 (2000-2009 рр.). У 2015 р. виник проект будівництва на Дністрі каскаду із шести ГЕС, що охоплює три області: Івано-Франківську, Тернопільську та Чернівецьку. Однак, екологи і експерти висловюють категоричне заперечення проти будівництва каскаду ГЕС. У зв'язку з цим Івано-Франківська обласна рада наприкінці грудня 2015 р. проголосувала за мораторій на будівництво ГЕС у руслі Дністра.

На Дністрі існує два великих водосховища, які утворено з метою забезпечення функціонування відповідних ГЕС: Дністровське водосховище (Україна) і Дубоссарське водосховище (Молдова). У басейні Дністра на території України збудовано 62 водосховища і знаходиться 5500 ставків. Ці утворені водосховища і ставки використовуються для зрошення полів, регулювання стоку річки, розведення риби та здійснення оздоровчих засобів. Дністер також використовують для водопостачання населених пунктів, зокрема, Одеси, Білгород-Дністровського, Теплодару, Южного та прилеглих районів.

На більшій своїй частині Дністер ще донедавна був судноплавний. Люди тут плавали ще віддавна, також відомо, що по Дністру сплавляли ліс. Згідно з історичними даними, парове судноплавство на річці існувало від 1862 р. Ще від часів існування Австро-Угорської імперії тут організували вантажні і пасажирські перевезення, у Галичі було споруджено річковий порт, були збудовані причали та підведена залізнична вітка. Засновниками судноплавства на Дністрі вважаються: Товариство парового судноплавства на Дністрі (1863 р.) і спілка "Парове судноплавство на Дністрі Броніслава Слонецького і Казимира Наварського" (1882 р.). З приходом радянської влади у 1940 р. більшість дністровських плавальних засобів вивезли у Росію, на річку Волгу. Згодом, після завершення Другої світової війни вся річка Дністер опинилася на території колишнього СРСР, судноплавство тут знову почало розвиватися. Однак, вже у 80-тих і 90-тих роках XX ст. використання водних шляхів Дністра почало занепадати. Річка сильно обміліла та замулилась. У наш час лише у декількох місцях функціонують поромні пароплави, кілька теплоходів можна побачити у місті Тирасполі (Молдова). Зараз туристично-прогулянкові катери курсують по Дністровському водосховищу, де є достатня для цього глибина, а вище - лише аматорські плоскодонні плавзасоби з мінімальною осадкою. З нагоди 24-ої річниці відзначення незалежності України у м. Галичі було відкрито пам'ятний знак на честь судноплавства на Дністрі, який встановили біля металевого мосту на правому березі Дністра. Це композиція зі скельних каменів із вмонтованою таблицею і закріпленим якорем.

Туризм, відпочинок, сплави по Дністру

Дністер приваблює туристів-водників своєю екзотичною дикою природою, оскільки значна частина сплаву відбувається у Дністровському каньйоні, береги якого вкриті густими лісами і чагарниками, з невеликими галявинами, де зупиняються з метою відпочинку та облаштування табору. Ці місця дуже відрізняються своєю площею, характером берегів, під'їздними шляхами. У наш час вирішальним є можливість доїзду автомобілями. Там, де це можливо, у вихідні дні можна побачити цілі натовпи відпочивальників. У навколишніх лісах уздовж річки можна натрапити на зайців, лисиць, білок та багате розмаїття птахів, а також – назбирати лісові ягоди і гриби. Під час туристичних турів існує можливість відвідати багато цікавих місць. Зокрема, уздовж Дністра можна побачити руїни фортець у Підзамочку та Бучачі і оригінальну ратушу у бароковому стилі. На берегах річки варто відвідати палац графа Бадені, вежу донжон у Раківці, багато гротів та печер і сріблясті водоспади, що спадають вниз із зарослих мохом скель. Крім того, у цих місцях варто оглянути і могутній Джуринський водоспад висотою 16м і побачити залишки величної фортеці-палац із вежами. Ці об'єкти знаходяться поблизу села Нирків, куди від Дністра (село Устечко) треба здійснити кількагодинну пішохідну мандрівку лісовими стежками. Ну і як тут не згадати знамениту Заліщицьку панораму, яка відривається з оглядового майданчика над урвищем правого берега Дністра у селі Хрещатик? Інструктори можуть розповісти захоплюючі історії, легенди та історичні факти. Захоплення у туристів викликає також той факт, що тут існує можливість купатися і засмагати (в тому числі і на катамарані), оскільки на Дністрі, переважно, лагідна та спокійна течія, тільки під час повеней та навесні вода стає трохи холоднішою, однак абсолютно забороненим є пірнання у воду вниз головою, з іншими нюансами також допоможе впоратися інструктор.

Основний плавзасіб по Дністру – катамаран, дещо рідше використовуються байдарки і рафти. Крім того, місцеві умільці виготовляють просто неймовірні плавучі конструкції із дерева, бочок, понтонів, автомобільних камер та інших підручних засобів. Для зручності великі катамарани обладнані сидіннями та палубою для перевезення особистих речей, одне місце відводиться інструктору. Тури на Дністер мають форму лінійного походу. За один день існує практика подолання приблизно від 10 до 30км, щоб пройти цю відстань, необхідно на катамарані чи рафті провести до 4 до 9 годин. У обідній час, під час сильної спеки або ж негоди, група причалює до берега і відпочиває. Сплав по Дністру найкраще підійде усім охочим, хто хоче провести час активно, але (на відміну від, скажімо, Черемоша чи Пруту) не надто екстремально. Ці тури розраховані не лише на молодь, сплав підійде і активним людям старшого віку та сім'ям, на сімейний сплав можна брати дітей віком від 5-6 років. Крім того, сплав на рафтах, катамаранах чи байдарках не вимагає особливої фізичної підготовки. Однак, учасники сплавів повинні пам'ятати, що окрім купання і споглядання навколишніх краєвидів, існує можливість також підкачати м'язи рук, оскільки тут можна і потрібно веслувати, хоча можна і зовсім цього не робити. Упродовж сплаву катамарани причалюють на екскурсії, для поповнення запасів води чи просто заради розминки та відпочинку.

Сплави по Дністру тривають переважно з травня по вересень, у цей час може бути дуже мінливою погода: спека змінюється холодними вечорами, а сонячний день може завершитися дощем. У зв'язку з цим у травні та червні потрібно, крім шортів та футболки взяти із собою і теплі речі та не забути про дощовик. Територія, якою проходять сплави на катамаранах і рафтах, більш-менш охоплена мережею мобільних операторів Київстар і Vodafon, однак не на всіх ділянках спостерігається відмінна якість зв'язку, крім того, можливостей підзарядити ґаджети не буде, тож використовувати технічні пристрої краще лише в разі необхідності. Речі учасників сплаву та загальне таборове спорядження на катамаранах сплавляється разом із групою, з метою перевезення речей катамарани обладнуються палубою. Для того, щоб під час транспортування особисті речі не намокли, їх необхідно заздалегідь герметизувати, тобто помістити у поліетиленові мішки, у які необхідно розкласти речі перед тим, як їх поскладати у рюкзак чи сумку. Разом з іншими речами на суднах транспортується провіант, який необхідний для приготування їжі, що готується безпосередньо на місцях стоянок, на кожен прийом повинні бути свіжі і теплі страви. Під час таких турів передбачається ночівля у наметах, які перевірені у екстремальних умовах та розраховані на проживання 2-4 осіб. Воду для вмивання можна набрати у джерелі та за потреби підігріти на вогнищі, а також існує можливість замовити похідну баню.

Сплави по Дністру вільні для всіх охочих, а з власними плавзасобами – безкоштовні. Але врахуйте два обмеження. По перше, ключові автомобільні і залізничні мости є стратегічними об'єктами і перебувають під охороною. У деяких випадках вас можуть зупинити, тому завжди майте з собою документи. Ну і звичайно ж, доступною для сплавів є лише ділянки, де обидва береги належать Україні. Це велика ділянка від витоків до м.Новодністровська і пригирлова ділянка Дністровського лиману від с.Маяки до Чорного моря. Сплави у прикордонній з Молдовою зоні пов'язані з великими обмеженнями, а на практиці станом на 2022 рік – нереальні.

Експедиція "Дністер" Товариства Лева

Вже кількадесят років, починаючи від далекого 1988, щоліта Дністром мандрує на катамаранах та байдарках аматорська експедиція "Дністер", що виникла під егідою знаменитого у кінці 80х та протягом 1990-х років Товариства Лева. Ініціатором, засновником та незмінним капітаном цього "мегасплаву" є Валентин Стецюк, у минулому – військовий, а по звільненні в запас – незалежний учений-мовознавець, культуролог та дисидент. Перша експедиція пройшла майже усю течію Дністра (від Самбора до Дністровського лиману), але згодом з суто практичних міркувань дещо скоротилась, і тепер, як правило, починається біля міста Галич і завершується поблизу одного із сіл над Дністровським водосховищем. Часові рамки охоплюють період найбільш теплої та стійкої погоди влітку – від середини липня до кінця серпня.

Експедиція є самодіяльним неприбутковим заходом, забезпечення відбувається із грошових внесків учасників. Як плавзасоби застосовуються 4-місні надувні катамарани та 2-3 місні байдарки, відповідно до цього кількісний склад учасників коливається у межах 12-25 людей. На відміну від комерційних сплавів, експедиція рухається дещо повільніше, долаючи, залежно від швидкості течії та погодніх умов, від 15-25 (на початку) до 5-10 (у межах Дністровського водосховища) кілометрів на день. Запас продуктів (а деколи і дров) транспортується із собою на плавзасобах, закупи хліба та свіжих овочів та фруктів відбувається по селах . На ночівлю експедиція зупиняється у затишних місцях на березі, де є хороша галявина для наметів і джерело або криниця поблизу для поповнення запасів води.

Отож, хоча річка Дністер не відіграє надто важливої ролі в українській економіці, однак її неперевершені, фантастичні пейзажі вражають уяву багатьох туристів та мандрівників. Крім того, у долині Дністра та неподалік зосереджена просто величезна як природних (ботанічних, геологічних), так і старовинних архітектурних та археологічних пам'яток. Необхідно зберегти ці природні та історичні багатства для майбутніх поколінь, до чого мають прикластися не лише екоактивісти та науковці, але й усі свідомі громадяни. Велику роботу проводять працівники Національного природного парку "Дністровський каньйон" та учасники кількох турклубів, однак їх загалом усього кількадесят... А проблем на Дністрі безліч - від неконтрольованого зливу стічних вод, миття худоби та транспортних засобів – і до масового скидання сміття, пластику за принципом "вода забере". Вже не кажучи про реальну загрозу реалізації проекту нового каскаду гідроелектростанцій.

Andrij