Палац графа Казимира Бадені у селищі Коропець Тернопільської області був перебудований з колишньої фортеці графом Станіславом Мартіном Бадені у 1893 – 1906 р. у класичному стилі з поєднанням віденського ренесансу (класично-синкретичному стилі). Садиба розташувалась у східній частині старого центру містечка, за 500 м від костелу та будинку культури. Саме селище Коропець знаходиться у мальовничій місцині, де однойменна річка впадає у Дністер. Вперше це поселення згадується у писемних документах 1421 р.
Палац графа Казимира Бадені – симетричний, двоповерховий, декорований трьома ризалітами і фігурним дахом. До сьогодні збереглася овальна бальна зала, яка знаходиться на першому поверсі будівлі і прикрашена дубовими панелями. На стінах зали були розміщені портрети польських королів, а біля неї знаходилися бібліотека, їдальня та каплиця, з іншого боку простягалися житлові приміщення. Другий поверх палацу за задумом складався лише з житлових приміщень. Класично-синкретичний стиль будівлі засвідчують розкішні барокові геральдичні атрибути, серед яких особливо відзначається барельєф із зображенням перехрещених коси і ціпа, а на інших бачимо військове та мисливське знаряддя. Інтер'єр палацу прикрашений мистецьким використанням кольорової деревини.
Кожен із ризалітів головного фасаду оздоблений чотирма колонами, а центральний, окрім того, має балкон на другому поверсі. Колони центрального аттику вирішені в іонічному стилі (крім того ще й завиті ліпними гірляндами на половині висоти), а бокові - мають доричні капітелі. Стіни уздовж вкриті рустом, вікна у різних частинах палацу мають різне завершення, загалом їх тут аж під 10 видів. На віконних фронтонах першого поверху бачимо головки путті, крім того поміж вікнами обох поверхів вмонтовані декілька декоративних ваз. Особливо розкішно оздоблені вигадливою ліпниною фронтони вікон центрального ризаліту, а на другому поверсі на балкон виходять двері з напівкруглим завершенням. Центральний ризаліт увінчує трикутний фронтом зі скульптурною композицією, а бічні - фальшфронтонами складної форми, теж вкритими розкішною ліпниною. Дах палацу двосхилий, прорізаний маленькими люкарнами, проте незвично пологий, майже плоский. Але над ризалітами покрівля здіймається високими куполами з кованими парканчиками, подібними як наприклад у Львівському національному музеї. Перед парадним входом є невисокий заїзд для карет, проте він не має накриття від опадів.
Хоча деякі вілли і палаци багато оздоблені лише з боку головного фасаду, а інші сторони будівлі мають чисто утилітарний вигляд, граф Бадені не економив. Тильний парковий фасад виглядає не менш презентабельно, ніж головний, і витриманий у такому ж стилі, хоча й зроблений по-іншому. Основна різниця полягає у головному ризаліті, він багатокутної форми, оздоблений аж 6ма колонами, а от вікна другого поверху тут невеличкі, круглі. Центральний ризаліт позбавлений балкона, зате маленькі балкончики з'явились на бічних, які теж чотириколонні. Бічні сторони палацу оздоблені невеликими півкруглими ризалітами з дверми і круглими віконцями другого поверху.
Про багатство і розкоші графа ходять легенди, за однією з них він прагнув вистелити підлогу свого маєтку золотими монетами, перекази свідчать, що його вдалося відмовити від здійснення цього задуму лише завдяки тому, що топтатися по гербу держави – це неподобство. Тоді Бадені витратив численні кошти на рідкісні породи дерев для свого паркету. У екстер'єрі палацу особливої уваги також заслуговує дах, що характеризується надзвичайно складними та художньо оздобленими формами своїх компонентів.
Палац сильно постраждав у період Першої світової війни, у той час були зірвані його вікна і двері, зі всіх стін було знято портрети. Пізніше, у міжвоєнний період палац було відновлено майже у первісному вигляді. Біля палацу зростав ландшафтний парк, що займав територію біля 20га, тут знаходилися великі галявини з різними породами дерев. Автором парку вважається творець Стрийського парку у м. Львові Арнольд Рьорінг. Через парк протікали дві річки (фактично, два відгалуження тієї ж річки Коропець), береги яких сполучалися красивими містками. Тут також знаходився став, на берегах якого розкинулися оранжерея і теплиці. На сьогодні у парку, хоч уже й немає минулої розкоші, збереглися старі величезні дерева, серед яких – екзотичні платани, тюльпанове дерево, гінкго, тощо. У парку на даний час знаходяться також численні спортивні майданчики.
Однак, у жовтні 2013 р. внаслідок надзвичайно сильного вітру упав один із шпилів і обвалив частину палацового даху. З того часу, оскільки ні місцева, ні обласна влада не виділила коштів, палац поступово руйнується від несприятливих погодних умов. Фахівці попереджають про необхідність проведення негайних ремонтних робіт, інакше палац зазнає безповоротної руйнації. Станом на 2017 рік споруда ані у сфері туризму, ані жодним іншим чином не використовується, оскільки знаходиться у аварійному стані, а навколо розташовані новіші будівлі діючого дитячого інтернату. На щастя, центральний купол уже відновлюють.
Маєток графа Казимира Бадені у Коропці, Монастириського району, вважається одним з найбільш привабливих туристичних об'єктів області, має велику історико-культурну цінність і належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Доступ на територію парку і огляд палацу вільний, а от потрапити всередину буде доволі непросто.
Andrij
Гуцул
11 лютого 2018, 00:53
