Національний музей у Львові ім.Андрея Шептицького (м.Львів): карта, фото, опис

У Львові працює один з найбільших музеїв України - Національний музей у Львові (історична назва). Його фондові збірки нараховують понад 140 тис. пам'яток, серед яких - унікальна за своїм художнім рівнем і найчисельніша в Україні колекція ікон XIII - XVIII ст., твори видатних митців ХІХ-ХХ ст., одна з найцінніших у Європі збірок рукописів та стародруків ХІІ-ХVІІІ ст.

Заснований у 1905 р. митрополитом Андреєм Шептицьким Національний музей у Львові постійно перебував під опікою І. Франка, І. Свєнціцького, М. Грушевського, В. Шухевича, І. Труша, О. Новаківського, О. Кульчицької, С. Людкевича, Ф. Колесси, багатьох інших світочів української культури і мистецтва.

За час існування Музею на його долю випало немало серйозних випробувань. У 1939 р. його позбавили власної, історичної назви, у 1952 р. знищено як націоналістичні понад дві тисячі шедеврів українського малярства, скульптури, графіки. Із здобуттям Україною Незалежності як акт відродження української культури Музеєві було повернено його історичну назву - Національний музей у Львові. У грудні 2005 р. до століття з часу заснування Музеєві надано статус національного закладу й відтоді він носить назву Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького.

На сьогодні Національний музей є важливим центром духовного життя Львова, осередком діяльності відомих митців, вчених та культурологічних інституцій, сприяє розвиткові, достойній репрезентації у світі художньої культури України.

Музей займає два будинки, розташовані доволі далеко один від одного. Основний корпус знаходиться біля Оперного театру, на центральній вулиці Львова - проспекті Свободи, під номером 20. Також музей займає розкішну будівлю колишнього палацу Дуніковських, за адресою вул.Драгоманова, 42.

Юрій Разбицький, провідний спеціаліст Управління культури і туризму Львівської облдержадміністрації
Інформація взята з порталу who-is-who.ua

Petro

Зліва від міського (Оперного) театру, на площі колишнього Нижчого Замку стоїть Промисловий музей, збудований 1904 року в псевдоренесансному стилі.

Скульптури чолового фасаду виконав українець за походженням Петро Войтович, над моделюванням орнаментальних мотивів працював Михайло Паращук. У ніші розкішної сходової клітки уміщений "перший різьбяр" українського скульптора Кузневича.

Збірки Промислового музею поза зразками старого й сучасного мистецького промислу, містять галерею польського малярства, кращими представниками якого тут є Матейко, Ґротґер, Тепа, Хелмонський, Брандт, Прушковський, Ґєримський, Ковальський, Семірадзький, Косак, Мальчевський, Фалат, Павтш, Яроцький і Сіхульський. Знайшовся поміж картинами галереї і знаменитий у своєму роді "Портрет жінки" українського маляра І. Труша. Загальнодоступна бібліотека охоплює понад 3000 творів з історії й теорії мистецтва.

Голубець М. Львів: Провідник. - Жовква, 1925.

Алегоричні скульптури Петра Войтовича, які знаходились між колонами портиків, були знищені у 1952 році, коли будівлю адаптовували під музей Леніна, тоді ж був знищений і "Гончар" Григорія Кузневича.

У 1930-х роках фонди музею нараховували понад 80 тисяч експонатів. Після закінчення Другої світової війни до фондів музею увійшли збірки музеїв, які закрила радянська влада, - зокрема музеїв Ставропігійного інституту, Львівської митрополії УГКЦ, товариства "Просвіта", НТШ, Народного дому, Богословського наукового товариства, бібліотеки отців Василіян, а також дари культурних, духовних та просвітніх діячів. Музей було перейменовано на "Державний музей українського мистецтва", згодом — на "Львівський музей українського мистецтва".

У 1991 році музей було перейменовано в "Національний музей у Львові. Науково-художній фонд митрополита Андрея Шептицького". Йому було надано нинішній основний корпус — будівлю на проспекті Свободи, 20, збудовану для Промислового музею на початку XX століття (у радянський там час розміщувався Музей Леніна). Свою сучасну назву у її теперішньому формулюванні музей отримав із 2005 року. Позаду музею знаходиться Народний дім (кінотеатр "Кінопалац") та Природознавчий музей.

Опрацювала Катерина Судин

Kate