Львівська область: карта, фото, опис

Географія та клімат Львівщини

Львівська область розташована на заході України. На півночі межує з Волинською областю, на сході – з Тернопільською, на північному сході – з Рівненською, на південному сході – з Івано-Франківською, на півдні – із Закарпатською. На заході Львівщини розташований державний кордон України з Польщею. Тут розташовані ряд прикордонних переходів, найвідоміші і найбільші: Шегині, Краковець та Рава-Руська.

Географічне положення області визначається координатами: крайня західна точка (с. Міхова Старосамбірського району), східна (с. Нем'я Бродівського району), північна (с. Пісочне Сокальського району) та південна (с. Ялинкувате Сколівського району). Площа області складає 21, 8 тис.км², це становить 3,6% території України.

Положення Львівщини у смузі Головного європейського вододілу визначає такі особливості її природи: 1) область не має великих річок, тому що на Головному вододілі лежать лише витоки річкових систем; 2) Львівська область як вододільна є досить піднятою над рівнем моря, у середньому досягає 376м, тобто вона удвічі більша від середньої висоти України у цілому. Усього на території Львівської області нараховується 8950 річок, які є невеликими за протяжністю. Найбільше рік належить до басейнів Дністра та Західного Бугу, а незначна кількість – до басейнів Сяну та Прип'яті. Найбільшою рікою області є Дністер, який бере свій початок із джерел, що виходять на поверхню на північно-західному схилі гори Розлуч біля села Вовче на висоті 760м.

Клімат Львівської області – помірно-континентальний, м'який, виявляється у невеликих різницях температур зими і літа, характеризується високою зволоженістю. Для Львівщини притаманні зимові відлиги, значна хмарність, обложні дощі та викликані ними літньо-осінні паводки. Особливістю атмосферної циркуляції є приплив континентального арктичного повітря у зимовий та весняний період, яке приносить холодну, безхмарну погоду і низькі мінімальні температури. У літньо-осінній період може проникати морське арктичне повітря, яке спричиняється до вологої і холодної погоди. Крім того, на територію Львівщини навесні і влітку проникає тропічне повітря. Континентальні тропічні повітряні маси спричинюють влітку найвищі температури. У області переважають вітри західних напрямків: у зимовий період – західні та південно-західні, а влітку – західні та північно-західні. Найбільше число сильних опадів припадає на літні місяці календарного року, а найменше – на зиму.

Львівська область налічує 43 міста, з яких найбільші: Львів, Самбір, Стрий, Борислав, Дрогобич, Червоноград, Трускавець. До 2020 року вона поділялась на 20 районів, а після реформи адміністративного-територіально устрою містить 7 районів: Львівський, Червоноградський, Золочівський, Яворівський, Самбірський, Дрогобицький та Стрийський.

Туризм, відпочинок, природні багатства

Туристично-рекреаційна галузь області славиться наявністю мінеральних вод, ці сірководневі та глауберові води поширені у гіпсоносних породах третинного віку. На цих водах базуються відомі місцеві курорти: Великий Любінь, Немирів, Шкло, Трускавець і Моршин.

Санаторій Великий Любінь розташований на відстані 28км від Львова у лісистій мальовничій місцевості, використовує мінеральні води чотирьох джерел, що мають сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієви й склад з мінералізацією 1.8-2 г/л. Недалеко від міста Немирова на території лісового масиву знаходиться курорт Немирів. Сольовий склад мінеральних вод такий самий, як і у Великому Любліні, однак у його мінеральних водах міститься максимальна для України кількість сірководню. У селі Шкло Яворівського району розміщений санаторій Шкло, води якого використовуються для ванн, душів, інгаляцій, а також деякі – для пиття. У цих трьох санаторіях лікують захворювання центральної та периферійної нервової системи, подагру, екзему, серцево-судинні захворювання. У лісистій місцевості передгір'я Карпат поблизу Дрогобича розміщений знаменитий Трускавець, який відомий джерелами глауберованих та сірководневих вод, які характеризуються великою різноманітністю сольового і газового складу, а також – значною мінералізацією. Скажімо, води хлоридно-сульфатно-магнієвого складу використовуються для лікування хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, а хлоридно-сульфатно-натрієва вода – для полоскання горла та інгаляцій. Сірководневі води використовуються для ванн та душів. Найбільш відомою є вода "Нафтуся" із специфічним присмаком нафти, яка застосовується для лікування нирок, сечовивідних шляхів та печінки. Курорт Моршин знаходиться у Стрийському районі у лісистій місцевості Передкарпаття. Тут застосовують глауберові води різної концентрації у розведеному стані. Такі води використовуються для ванн або для внутрішнього споживання. На цьому курорті займаються лікуванням шлунково-кишкового тракту та печінки.

Площа заповідних земель Львівщини становить: 148.6 тис. га., це приблизно становить 6.8% території області. Львівська область відома своїм широким ландшафтним та природно-географічним різноманіттям, тут розміщені ландшафтні парки, заказники та заповідні урочища. Серед ландшафтних парків виділяють: "Знесіння", "Надсянський", "Верхньодністровські Бескиди" та "Равське Розточчя". У південно-східній частині Львівської області, біля кордону з Польщею розташований ландшафтний парк "Верхньодністровські Бескиди", який перебуває у частині гірського масиву Східні Бескиди, рельєф місцевості парку – гірський. У парку зростають рослини, занесені до Червоної книги України. Неподалік від центру Львова розташований парк "Знесіння", який був створений для збереження та відновлення унікального природно-історичного комплексу, основна його частина знаходиться у місцевості Кайзервальд. На території парку "Знесіння" знаходяться природні ландшафти, окремі об'єкти природи, історії та культури, а також – музей народної архітектури й побуту "Шевченківський гай". З метою збереження цінних природних об'єктів у західній частині Львівщини створений ландшафтний парк "Равське Розточчя", на його території зберігаються соснові, букові та унікальні сосново-дубово-букові природні ліси.

У області створено ряд національних парків. Національний парк "Сколівські Бескиди" діє для охорони природи північно-західної, порівняно низькогірної частини Українських Карпат. Тут створено ряд пішохідних маршрутів, відбуваються численні екскурсії до природних пам'яток, наприклад – на скелі "Тустань" та до водоспаду Кам'янка. Інший національний парк – "Північне Поділля" – розташований на західних відрогах Подільської височини. Хоча формально це рівнинна частина України, місцевість тут майже гірська. Великі лісові масиві між містами Золочів та Броди, ліси та глибокі яри, височини з оглядовими майданчиками, численні архітектурні пам'ятки створюють всі умови для прекрасного відпочинку. А в умовному трикутнику між населеними пунктами Новояворівськ, Янів та Крехів розташований Яворівський національний природний парк і єдиний (станом на 2022 рік) природний заповідник області – "Розточчя". Така назва зумовлена фактом, що у цій місцевості (теж доволі горбистій, але вкритій уже переважно сосновими лісами) проходить головний Европейський вододіл між басейнами Балтійського та Чорного морів.

Пам'ятки архітектури та історії

Львівщина славиться своїми численними видатними пам'ятками старовини. Найбільша їх кількість зосереджена у самому обласному центрі: Львів – наче музей, тут збереглася більша частина архітектурних перлин XІІІ – XІX ст., серед яких: Міська ратуша, Високий замок, Чорна Кам'яниця, Вежа Корнякта та ін. Міська ратуша збудована за проектом Ю. Маркля, А. Вондрашека, Ф. Трешера у 1835 році, а висота її годинникової вежі сягає 65м. На Княжій горі з XІІІ ст. до 70-тих років XІX ст. існував Високий замок, з якого відкривається неймовірний краєвид на місто. До 1648 року Високий замок залишався неприступним, коли ж козаки М. Кривоноса взяли його штурмом, цитадель залишилася покинутою, а на початку XІX ст. більша частина Високого замку була розібрана. У 1577 році архітектор П. Красовський спорудив Чорну Кам'яницю, яка має незвичайний зовнішній вигляд, збудована у стилі ренесансу, нині тут знаходиться експозиція історичного музею.

Серед сакральних архітектурних пам'яток важливе місце посідає вже згаданий Ансамбль Успенської церкви, Собор святого Юра, Вірменський кафедральний собор, Латинський катедральний костел і каплиця Боїмів, Костел єзуїтів свв.Петра і Павла, Костел бернардинів та Домініканський собор. Ансамбль Успенської (Руської) церкви (XVІ – XVІІ ст.) споруджений у стилі італійського ренесансу, у середині XVІІ ст. тут виникло знамените Успенське братство, при якому діяли школа та друкарня. Частиною цього ансамблю є Вежа Корнякта, збудована за проектом архітекторів П.Барбона та П.Римлянина на кошти грецького мецената, купця Костянтина Корнякта. У 1695 році її вдосконалив та відреставрував архітектор П. Бебер. Триярусна вежа 65м. заввишки стала найвищою на той час спорудою в усій Україні. Собор святого Юра існував ще у княжі часи, відбудований у XІV-XV ст. У 1744 році будівничий Іван де Вітте спорудив собор у тому вигляді, який він має на сьогоднішній день, а саме – у стилі пізнього бароко (рококо). Собор святого Юра належить до найкращих культових споруд стилю рококо у Східній Європі. Вірменський кафедральний собор належить до найстаровинніших пам'яток міста, оскільки був зведений у 1363 році архітектором Дорингом, його інтер'єр вражає своїми декораціями. На початку XVІІ ст. спорудили Каплицю Боїмів як склеп для місцевої родини купців угорського походження.

ця Боїмів. Внутрішнє оздоблення купола" width="90%">

Однією з найбільших сакральних споруд міста є Костел єзуїтів – нині гарнізонний храм св.ап.Петра і Павла, його довжина сягає 41м., ширина – 22,5м., а висота – 26м. У будівлі цього костелу одночасно може розміститися п'ять тисяч вірян. Костел єзуїтів споруджений за проектом монаха Себастьяна Лахміуса та італійського архітектора Джакомо Бріано. Костел бернардинів (храм св. Андрія) належить до зразків львівської архітектури часів пізнього ренесансу, його триярусний фасад викликає захоплення, оскільки декорований численними фігурами святих та Богородиці з Дитям. Домініканський собор вважається одним з найвідоміших пам'яток барокового стилю, увінчується величезним еліптичним куполом, який підтримують вісім пар масивних колон, а численні деталі створюють цікаву гру світла і тіні. Особливого значення при будівництві таких споруд надавалося сакральним садам-подвір'ям, які виконували роль своєрідної візитки того чи іншого храму або монастиря. Біля культової споруди закладали великий сад, серед якого зводили дзвіницю, каплиці, будинки з келіями, таким чином разом створювався своєрідний неповторний архітектурно-природний комплекс. Загалом у Львові нараховують понад дві тисячі (!) архітектурних пам'яток. Львів традиційно вважався містом перетину багатьох культур, тут ще з часів Середньовіччя проживали люди багатьох національностей: євреї, німці, поляки, вірмени, які вносили вклад у культурний розвиток цього обласного центру.

Одне з перших місць серед пам'яток природи міста належить Стрийському парку, який вважається одним з найкращих ландшафтних парків не лише Європи, але також – усього світу. На 60га парку висаджено понад 200 видів рідкісних порід дерев та кущів. У Стрийському парку зустрічаються вапняки зі скам'янілими залишками морських мешканців, голі піщаники, рідкісні степові рослини, долини з озерами та потоками, балки, укриті лісом. Наступне місце стосовно унікальності належить Парку "Шевченківський гай", який займає площу 84га. До цього комплексу входить Музей народної архітектури та побуту західних областей України, Шевченківський меморіальний комплекс, а також – великий дендропарк. "Шевченківський гай" – своєрідний скансен, музей під відкритим небом, експозиція його нараховує 124 дерев'яні пам'ятки архітектури, які об'єднані у 54 садиби, в також аж 8 храмів. Музей-скансен умовно поділяється на шість етнографічних зон: "Бойківщина", "Буковина", "Гуцульщина", "Лемківщина", "Львівщина" і "Поділля", у експозиції музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва.

На території Львівщини розміщено чимало замків: Олеський, Підгорецький, Золочівський (об'єднані у туристичний маршрут "Золота підкова Львівщини"), кожен з яких має свою легенду. Ці три замки мають також музейну експозицію і входять до складу Львівської Галереї мистецтв. Одним з найромантичніших вважають мальовничо вписаний у горбистий ландшафт Свірзький замок, споруджений у 1482 році, який розташований за 40км. від Львова. Хоча замків до наших днів на Львівщині дійшло значно менше, ніж на сусідньому Тернопіллі, однак ті, що збереглися, перебувають у кращому стані. Чекає на свою реставрацію і Бродівська фортеця, яка при належному облаштуванні могла б перетворитись у першокласний туристичний об'єкт. Не можна тут не згадати і про Жовківський замок, де теж діє музейна експозиція, поки що невелика. У 2021 році Жовківський замок теж, як відділ, увійшов до складу Львівської галереї мистецтв.

Та не лише центр регіону і відомі замки можуть привабити туристів. Майже усі районні центри і багато містечок зберегли доволі численну забудову XIX (і навіть XVIII) – початку XX століть, з окремими спорудами значно старших часів. Чільне місце тут посідають Жовква та Дрогобич, а далі ідуть – Стрий, Самбір, Золочів, Броди, Городок, Комарно, Буськ, Сокаль, Мостиська, Перемишляни, Радехів та ряд інших. Та на жаль, більшість із цих будівель пошкоджена невдалими перебудовами та ремонтами...

Жовква – "ідеальне місто" часів ренесансу, тут на невеликій площі сконцентрувалися десятки перлин - костел св. Лаврентія, церква св. Серця Христового, синагога, а навколо головної площі можна оглянути двоповерхові кам'яниці, котрим ввже 300-400 років. А трохи далі, на колишніх передмістях, знаходяться дерев'яні храми, зокрема церква Пресвятої Трійці. Мандрівка до Жовкви була б неповною, якщо не відвідати Крехів, де знаходиться вражаючий Крехівський монастир-фортеця та дерев'яна церква св. Параскеви в оточенні мальовничих пагорбів Розточчя.

Натомість Дрогобич може похвалитися 700-літнім костелом св. Бартоломея, відразу трьома дерев'ними храмами (церква св. Юрія - пам'ятка ЮНЕСКО). Станом на 2018 можна піднятися на ратушу а також відвідати унікальну солеварню, останню зі діючих на заході країни. Це велике місто, тут розгалужена система вулиць старого центру з багатоквартирними кам'яницями та розкішними віллами, є кілька музеїв, театр. Дрогобич – місто Івана Франка, тут пройшли його юнацькі роки, а неподалік розташувалось село Нагуєвичі, де й народився великий Каменяр. У селі створений заповідник, де можна оглянути численні Франкові місця, музей, родинну садибу, стежку дерев'яних скульптур...

Інші районні центри і містечка поки що не можуть похвалитися таким туристичним потоком, як щойно перелічені. Але це не означає, що туди не варто їхати! Варто лише оглянути сотні їх цікавинок на сторінках нашого сайту - то ви не зможете втриматись від подорожі туди ;-)

До унікальних пам'яток Львівської області належить місто-фортеця Тустань, яке існувало упродовж ІX – XІІІ ст., споруджене середньовічними майстрами на території скель, належить до оригінальних природних, історичних та архітектурних пам'яток України, утворене комплексом скель Камінь, Гострий Камінь, Жолоб, Мала Скеля. На території цієї карпатської фортеці, що розташована на півдні Львівської області, дослідники виявили чимало археологічних знахідок, серед яких унікальні наскельні малюнки-петрогліфи, що мають вигляд переважно солярних знаків, тут знайдено бронзову булаву, бойові сокири, наконечники для стріл тощо. Тустань, насамперед, є пам'яткою оборонної архітектури державного значення. Тут функціонує і музейна експозиція, послухавши розповідь екскурсовода і оглянувши макети споруд, можна уявити життя наших предків 1000 років тому.

Цікаві храми є не лише у більших містах. Маленькі містечка і села часом приховують на своїй території надзвичайні перлини. Чого вартують лише костел Непорочного Зачаття Діви Марії у Лопатині, костел св. Миколая у Куликові чи могутні руїни костелу св. Марка у Варяжі? Натомість село Потелич приховує ще одну пам'ятку світової спадщини ЮНЕСКО – церква Зіслання Святого Духа – один з найстаріших храмів області, якому вже понад 500 років. А неймовірні храми Карпат? Церква Собору Богородиці у Маткові – ще один гармонійний, стрункий храм зі списку ЮНЕСКО, та допоки вона не відновлена до автентичного вигляду, можливо навіть більш цікавими для огляду будуть Михайлівська церква у селі Ісаї та неймовірна дзвіниця у селі Ясениця-Замкова.

Корисною, пізнавальною та духовною буде одноденна мандрівка зі Львова до Унева та Глинян. Свято-Успенська Унівська Лавра являє собою великий оборонний комплекс, що розбудовувався протягом століть. Усередині промокутника корпусу келій знаходиться Успенська церква-фортеця, тут також є музей, новий дерев'яний храм, монаший цвинтар на горі. Глиняни – цікаве давнє містечко, духовним центром якого є церква Успіння Богородиці, де зберігається чудотворний образ Христа Розп'ятого.

Іще два старовинні монастирські комплекси, на жаль не такі доступні через свою віддаленість та погані автошляхи – Добромильський і Лаврівський монастирі, обидва - у передгір'ях Карпат. Лаврівський монастир, пов'язаний з іменем князя Лева, існує ще з княжих часів. Добромильський монастир зберігся частково, зараз відроджується, найбільш видовищною спорудою тут є старовинна вежа-дзвіниця. У Добромилі (а точніше, за 4км від нього) також можна оглянути руїни замку Ґербуртів на високій горі у лісі.

Цілковито неможливо охопити в межах однієї статті всі пам'ятки області. Їх тисячі і тисячі. Запрошуємо у гості!

Музеї та галереї

На Львівщині розгорнули свою експозицію близько ста музеїв. Найбільшими музейними комплексами є заклади у обласному центрі – Львівська Галерея мистецтв, Історичний музей, Музей історії релігії, Національний музей ім. Андрея Шептицького та Музей Етнографії. Львівська галерея мистецтв - скарбниця перш за все живопису і скульптури, має окрім вище згаданих замків іще близько десяти філій по всій області, наприклад – садибу-музей М.Шашкевича у Підлиссі чи музей І.Виговського у селі Руда. Історичний музей розташував свої зали у будівлях навколо Ринкової площі а також у споруді Міського арсеналу. Крім того він має ще кілька філій що розташувались у колишніх майстернях видатних Львівських живописців – Івана Труша, Олекси Новаківського, Олени Кульчицької. Музей Історії Релігії теж займає історичну споруду – келії колишнього монастиря Домініканців, тут можна оглянути велику збірку культових предметів провідних релігій світу. А у селі Бортятин знаходиться філія – родинна садиба видатного поета Б.-І. Антонича. Також, згадуючи про львівські музеї, просто неможливо оминути меморіальні музеї І.Франка та М.Грушевського, створені у віллах цих видатних українців, де зберігається частина оригінальних предметів та меблі початку 20 століття.

З-поміж інших міст кілька музеїв мають великі Дрогобич та Стрий, вартими уваги є також музей "Бойківщина" у Самборі та музей історії релігії у Червонограді (філія обласного), Бродівський та Мостиський краєзнавчі музеї, музей у Винниках. Та не варто оминати також увагою численні невеличкі краєзнавчі, мистецькі та меморіальні музеї розкидані по містах і селах Львівщини. Наприклад, з історією розвитку найдавніших промислів Львівщини – солеваріння та нафтовидобутку можна ознайомитись на вищезгаданій Дрогобицькій солеварні та у Бориславському музеї нафтогазової промисловості. Музеї генерала УПА Романа Шухевича розташувались у селах Білогорща та Грімне. Окремо стоять музеї присвячені сумним подіям - більшовицьким репресіям та терору. Це заклади "Тюрма на Лонцького" та "Територія Терору", комплекс в урочищі "Саліна" поблизу Добромиля, кімнати у колишніх катівнях НКВС у Стрию та Дрогобичі. Усіх їх у вигляді списку легко знайти у нашому каталозі.

Пішохідний туризм, велосипедні походи, сплави

Південь Львівщини, близько третини площі, займають Карпатські гори, а точніше їх низькогірна частина під назвою Сколівські Бескиди. Фактично весь пішохідний туризм регіону зосереджений тут. Найвідоміші маршрути виходять із міста Сколе – це шляхи на гору Парашку, Лопату та Ключ. Слідом ідуть такі населені пункти як Славсько (вихід на гори Високий Верх, Ільза, Татарівка) і Тухля (вихід на гори Кіндрат, Матахів, Путище (пам'ятник Захару Беркуту). Ще один варіант старту – селище Нижнє Синєвидне. Звідси можна стартувати до цікавих скель у долині річки Стрий або до скель Довбуша у Бубнищі (це вже територія Івано-Франківської області). Менш поширеними є мандрівки із села Лавочне – на гору Явірник, де майже поруч знаходяться витоки річок Опір та Стрий і через хребет Бердо до села Тухолька. Окремо виступає популярний, короткий маршрут на гору Пикуй – найвищу точку Львівщини на межі із Закарпаттям. Однак добирання до Пикуя громадським транспортом – довше і складніше, залізниці немає, тож це зручніше робити власним авто або у складі орґанізованої ґрупи автобусом.

Пішохідні маршрути у західній частині Сколівських Бескидів, а саме в околицях Турки та у верхів'ях Дністра, у рази менш популярні, ніж у долині Опору. Частково це пояснюється складнішим добиранням туди, а ще тамтешні гори суттєво нижчі і менш лісисті. Проте, вони варті відвідин. Цікавими є короткі маршрути до витоків Дністра біля села Вовче, або ж до скель "Чортів камінь" поблизу села Спас. Дуже мальовничим є 2-3 денний маршрут Вододільним хребтом від села Сянки до гори Пикуй. Ще один міжобласний багатоденний варіант: Селище Славське – гора Високий Верх – гора Чорна Ріпа – гора Вишківський Ґорґан – озеро Синевир. Та назагал, левова частка походів по горах Львівщини здійснюється мешканцями самої ж області і є одноденними. Гості із інших реґіонів нашої держави частіше ходять у багатоденні походи (що є цілком природним, з огляду на тривалість добирання) і вибирають для цього вищі хребти Закарпаття чи Івано-Франківщини.

Що ж стосується рівнинної частини Львівщини – то пішохідні маршрути тут практикують лише одиничні ентузіасти. У 2021 році був обладнаний мальовничий маршрут-екскурсія берегом річки Дністер (між селами Устя та Колодруби). Натомість, популярним є велосипедний туризм. Відносно лагідний рельєф з незначними перепадами висот (навіть у порівнянні з Поділлям) і значна концентрація пам'яток та цікавих місць робить кількість потенційних маршрутів величезною. Немає сенсу перелічувати їх тут, дамо лише загальні поради. Маршрути варто робити хордовими тобто починати його біля однієї магістральної автотраси (чи залізниці) і закінчувати біля іншої (наприклад, від селища Івано-Франкове через Крехів до Жовкви), або ж – долинами річок (наприклад, долиною річки Зубра від села Вовків до міста Миколаєва). Можливі також переїзди лісовими масивами (наприклад, маршрут у вже згаданому вище парку Північне Поділля до колишніх польських сіл). Головні автодороги зі швидкісним, щільним потоком великовагових вантажівок погано придатні для велосипедів – вони вузькі та нерідко містять загородження-відбійники, рух тут небезпечний.

Сплави річками Львівщини відбуваються у двох місцевостях. Перша – Дністер та його права притока Стрий і навіть – Опір. Дністер нижче від Самбора – типово рівнинна річка, натомість Стрий і особливо Опір протягом усієї течії – швидкоплинні гірські, з кам'янистим руслом. Наприклад, популярним є маршрут Дністром від містечка Журавно і до Галича. Інші район сплавів – річки півночі області, а саме Західний Буг, Стир, Рата, Свиня. Річки ці рівнинні з нечисленними швидкими перекатами, дуже звивистим руслом, сплав на деяких ділянках ускладнюється поваленими деревами, чагарниками та водоростями. На річках Львівщини туристи сплавляються на всеможливих плавзасобах – пластикових, класичних, надувних байдарках та каяках, надувних човнах і рафтах, а на більших – також і на катамаранах. Центральна частина регіону в околицях обласного центру не має великих річок, зручних для сплавів. Натомість, тут є кілька озер, зокрема біля Новояворівська і Задорожного, придатних для вітрильного спорту та спортивної греблі.

Транспортне сполучення

Протяжність автомобільних доріг Львівської області державного значення становить 1039.2км., місцевого значення – 7333.5км, а загального користування – 8372.7км. У Львові діє міжнародний аеропорт, а найбільшими залізничними вузлами є Львів, Самбір, Стрий, Красне. Через територію Львівщини проходять важливі автомобільні, залізничні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Серед найважливіших залізничних магістралей є: Київ – Львів – Чоп, Варшава – Перемишль – Львів – Одеса.

Автодороги Львівщини мають чітку "зіркову" структуру розходячись в усі боки від обласного центру. У кількох місцях ці гілки з'єднані поперечними дорогами, такими, як Самбір – Дрогобич – Стрий, Золочів – Підгірці, Куровичі – Перемишляни – Бібрка, тощо. Переважна більшість магістральних автошляхів області була відремонтована протягом 2010-2020 і перебуває у доброму або відмінному стані. Що стосується автодоріг обласного або районного значення – ситуація не настільки однозначна, але і серед них є багато відмінної якості. Як приклад наведемо хоча б локальні дороги Турка – Бориня – Матків, Радехів – Червоноград, Борислав – Східниця – Верхнє Синьовидне. Отож, у підсумку зазначимо: щоб дістатись до будь якого населеного пункту області автотранспортом, вам може знадобитись подолати не більше 10-15 (як правило – значно менше) розбитої дороги. А от при плануванні комплексного маршруту чи якщо ваш старт не в обласному центрі – варто ретельніше зібрати інформацію. Тут може статися, що доведеться вибирати – або рухатись відремонтованим шосе, зробивши величезний гак, або напряму – але не шануючи підвіски свого авто.

Залізничні вітки області включають п'ять головних міжобласних напрямків зі Львова: на Сянки – Ужгород, на Стрий – Мукачеве, на Моршин – Івано-Франківськ – Чернівці, на Золочів – Тернопіль – Одесу та на Броди – Здолбунів – Київ. По них курсують також приміські потяги. Додатковими приміськими напрямками є ще Львів – Мостиська, Львів – Сокаль, Львів – Рава-Руська, однак вони останнім не відіграють будь-якої помітної ролі у туристичних потоках. Ще одним важливим кінцевим залізничним пунктом є головний курорт Львівщини – Трускавець, звідки курсують прямі потяги до Києва, Одеси, тощо.

У області є лише одне міжнародне летовище, це – Львівський аеропорт ім. Данила Галицького. Він приймає малі і середні літаки, якщо ж ваш маршрут дальній на великому літаку – доведеться робити пересадку у Києві або Варшаві.

Промисловість та населення

До основних галузей економіки області зараховують харчову, металообробну і паливну промисловості, машинобудування та електроенергетику. У структурі виробництва споживчих товарів частка продовольчих становить 65%. Область характеризується складною галузевою і територіальною структурою. Основними економічними центрами області є: Львів, Стрий, Самбір, Дрогобич, Сокаль, Борислав, Новий Розділ і Червоноград. У сільському господарстві виділяються: м'ясо-молочне скотарство, птахівництво, вирощування зернових культур, цукрових буряків, льону і картоплі. Не всі об'єкти області є екологічно-безпечними, однак великі забруднювачі повітря та вод, як у промислових реґіонах – теж відсутні. Невеликі річки області страждають від безконтрольного сільського господарства та побутових стічних вод. Найважливішим напрямом змін у структурі промисловості є її соціальна адаптація, прискорений розвиток галузей, які виробляють товари народного споживання. Одним з найважливіших напрямів зміни структури промисловості є реконструкції та технічне переоснащення екологічно-шкідливих галузей: паливної та хімічної. Жодних промислових гігантів, на відміну від центральних на східних областей держави, тут немає.

Станом на серпень 2013 року чисельність населення становила приблизно два мільйони п'ятсот тридцять сім тисяч осіб, з них приблизно 60% – містян і 40% – селян. Середня щільність населення становить 117 осіб на км².

Львівська область славиться своїми культурними, історичними, архітектурними та природними пам'ятками, які завдяки своїй унікальності відомі на увесь світ, провідне місце у структурі туристичного комплексу Львівщини належить санаторіям та відпочинковим комплексам, адже за кількістю санаторіїв та пансіонатів область посідає друге місце після Автономної Республіки Крим.

Andrij