Скелі Довбуша (с.Бубнище, Івано-Франківська обл.): карта, фото, опис

"Скелі Довбуша" – унікальна геологічна та історична пам'ятка природи післяльодовикового періоду, яка знаходиться в урочищі Бубнище, неподалік від с. Бубнища Івано-Франківської області, що підпорядковане Болехівській міськраді. Від межі села і пропускного пункту до основного масиву скель - близько 2.5 км грунтової дороги. (Доречі, біля КПП варто спуститись до річки і оглянути мальовничий поріг-перекат). Cкельно-печерний комплекс розташований на висоті 668м. над рівнем моря і є масивним скелястим виходом пісковиків, що мають висоту до 80м., які утворилися на дні палеогенового моря понад 70 млн. років тому. Ширина цього утвореного природою лабіринту становить до 200м і тягнеться він уздовж буково-смерекових лісів на цілий кілометр. У Карпатах розташовані аналогічні велетенські скелі: Скелі Довбуша або Тустань в с.Урич на Львівщині та Скелі Довбуша поблизу міста Яремче.

Цей унікальний природний комплекс названий на честь славетного опришка Олекси Довбуша (1700-1745), який був одним з найвідоміших керівників селянського повстанського руху. Опорним центром діяльності опришків завжди залишалися Карпатські гори. Згідно з народними переказами, саме поблизу цих скель у XVІІ – XVІІІ ст. отаборилися опришки, які використовували печери з метою сховища від ворогів, тут також тримали відібране у магнатів і лихварів добро, яке згодом роздавали бідним. Таким чином, ця геологічна пам'ятка природи мала оборонно-фортифікаційне значення.

Гігантські скелі, нагромадження каменів нагадують химерних істот, а всередині можна натрапити на потаємні стежки, ходи, темні ущелини і навіть ями. Науковці детально вивчали цей комплекс, у тому числі вибиті пази, східці і зруби, що свідчать про те, що скелі і печери використовувалися ще тисячоліття тому давніми людьми як своєрідні фортеці. Три печери є рукотворними, вирубані у моноліті північно-західних скель. У цих приміщеннях-печерах відзначають правильні пропорції, чіткі геометричні форми, відшліфовані поверхні, обробку стелі, тут також є сліди валу, рову і навіть колодязя. Для забезпечення водою тут видовбали квадратну цистерну глибиною 4м., що вказує на можливість зберігання певної кількості води. За висновками дослідників четверта печера створена на основі природної ущелини. Вважається, що у X – XІІІ ст. у "скелях Довбуша" існувала своєрідна палеобсерваторія (язичницьке святилище). Згодом, у XІІ ст. на цьому місці галицький князь Ярослав Осьмомисл спорудив могутню фортецю, яка витримала навалу монголо-татар і проіснувала до XVІ ст., а за свідченнями невідомого автора "Слова о полку Ігоревім" підпирала Угорські гори. Пізніше у цих печерах знаходився скельний монастир.

З цим місцем пов'язано чимало легенд та переказів. Згідно з однією, тут заховане золото Олекси Довбуша, інша свідчить про те, що серед скель є такий камінь, який відсувається від магічного замовляння і відчиняє вхід у приховану печеру. За ще однією легендою, скелі утворилися від розпачу Карпат за загиблими опришками та їхнім ватажком Олексою Довбушем. Згідно з переказами мандрівників, праворуч від другої ущелини можна натрапити на зображення великої лев'ячої голови, що пов'язано з періодом князювання Данила Галицького, який мав сина Лева. Ще один переказ уславлює дівчину-втікачку, яку прихистили ці скелі, сховавши від татар, – під час загрози нападу вона виходить назовні і вдаряє в бубен, попереджаючи всіх про небезпеку. Зрештою, немає нічого дивного у тому, що ця велична пам'ятка природи надихає на створення усної народної творчості.

Скельно-печерний комплекс "Скелі Довбуша" неподалік від с. Бубнище Івано-Франківської області користується великою популярністю серед туристів. У цьому місці досить розвинута інфраструктура – на перепускному пункті облаштовано кафе, по дорозі – місця для відпочинку, для розведення багаття, різноманітні кіоски, альтанки тощо. Комплекс є доглянутим і насичує свіжістю чистого повітря Карпат. Крім того, скелі користуються значним попитом серед альпіністів та скелелазів як тренувальна база. Для всіх, хто цікавиться даним місцем, просто необхідно ознайомитися з фундаментальною роботою Степана Слуцького "Бубниські скелі".

Andrij