Бродівський замок у м. Броди Львівської області був зведений упродовж 30-тих років XVІІ ст. на кошти великого коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Конєцпольського. Бродівський замок – це прекрасна оборонна споруда у стилі пізнього ренесансу, яка була розташована на невисокому пагорбі у оточенні заболочених лук. Його проектом займався французький архітектор Гійом Левассер де Боплан та відомий італійський будівничий Андреа дель Аква, будівництво було пов'язано зі створенням цілісної міської системи укріплень у Бродах. Ця твердиня була побудована в західній частині міста як великий потужний бастіон у вигляді правильного п'ятикутника. Крім нього, тут також знаходився оборонний земляний вал XVII століття. Назагал, Бродівщина багата прекрасними пам'ятками державного значення, варто лише згадати Підгірці з їх Підгорецьким замком, костелом та монастирем, чи Підкамінь з Домініканським монастирем.
Спорудження цієї фортифікаційної будівлі мало на меті вирішити кілька завдань: встановити контроль над торговельними шляхами, перешкодити пересуванню татарських загонів у глибину Польського королівства, а також – захистити місцеве населення від знищення. Довкола замку знаходився глибокий рів, тому потрапити у фортецю можна було лише через греблю або звідний міст. Цей замок сформований казематними валами і п'ятьма зовнішніми бастіонами з шестигранними у плані казематами. Каземати використовувалися для зберігання зброї, різноманітних господарських потреб і одночасно для розміщення військових. Унікальність цієї фортеці полягає у тому, що вона є визначною пам'яткою оборонної архітектури України, у якій простежується п'ятикутна форма розпланування бастіонного укріплення.
Бродівський замок у 1648 р. упродовж двох місяців зумів витримати облогу військ Богдана Хмельницького, а також його не наважилися підкорити татарські та турецькі війська. У Берестецькій битві замок відігравав роль військової бази, тут утримували полонених. Казарми, які були розміщені біля замку, призначалися для війська, господарських потреб та складів. На території фортеці також було зведено будинок для коменданта. У 60-х роках XVII століття у цій споруді відбувався ремонт, після чого вона послужила надійним захистом для людей під час татарських походів. З 1682 р. Броди перейшли у власність Якуба Собеського. На початку XVІІІ ст. містом вже володіла сім'я Потоцьких. Вони й перебудували фортецю на палац у стилі пізнього бароко, а в'їзну браму переобладнали на башту з годинником.
Палац Потоцьких – досить скромна у архітектурному плані двоповерхова будівля, для якої характерними є бічні ризаліти, розташована біля одної із сторін замкового подвір'я. Цей палац споруджений з цегли, його оздоблення виконані з пісковику. У його приміщеннях проводилися пишні бали та різноманітні урочистості. Наприклад, 17 грудня 1739 р. стало датою щорічного відзначення приїзду в місто його власника Юзефа Потоцького, це свято відзначали масштабними феєрверками. У 1755 році тут проводили карнавал в честь одруження Теофілії – старшої доньки Станіслава Потоцького. Упродовж XVІІ ст. – XVІІІ ст. у палаці неодноразово гостювали монархи Австрії та Польщі – Ян ІІ Казимир, Ян ІІІ Собєський, Йозеф ІІ. У палаці зберігалися мистецькі колекції Францішека Потоцького, у XІX ст. тут знаходилася бібліотека Потоцьких, частина якої тепер розташована у замку Орон, що у Швейцарії, а на межі XІX ст. – XX ст. тут був розміщений приватний музей картин і старовинних меблів графині Ядвіги Жищевської, однак значна частина цієї збірки зникла у період Першої світової війни.
Перед походом Наполеона на Москву, у 1812 р. російський уряд звернувся до австрійського уряду з вимогою зруйнувати основну частину фортеці, щоб вона втратила своє оборонне значення та не була використана союзними для французів польськими військами. Таким чином у цьому ж році замок було підірвано, внаслідок цього вціліла лише частина казематів та палац.
У 1833 році Броди перейшли у власність Яна Казіміра Молодецького. Будівля палацу сильно постраждала від пожеж у часи Першої світової війни. До 1939 року палацом володіла внучка Яна Казіміра Ядвіга Жищевська. Останнім власникам вдалося відбудувати його після пошкоджень, однак ненадовго. Упродовж 1939 р. – 1940 р. палац було сильно пошкоджено, а його інтер'єри розграбовано. Після Другої світової війни тут розташувалася військова частина, замок використовувався як військовий об'єкт.
З середини 1990-тих років палац передали у користування школі, оскільки військова частина залишила приміщення фортеці. Згодом тут розпочав функціонувати районний архів та Бродівський історико-краєзнавчий музей. На сьогодні на місці замку збереглися лише земляний оборонний вал з руїнами казематів, два п'ятикутні бастіони і палац Потоцьких, який теж перебуває не в найкращому стані. Крім того, тут ще зберігся білокам'яний ренесансний портал у казематах замку, який був виготовлений з каменю-пісковику у другій половині XVІІІ ст. Екскурсію до цієї фортеці можна замовити у Бродівському історико-краєзнавчому музеї, відстань від Львова становить 100км., з Києва найзручніше добиратися потягом упродовж 8 годин. Варто відзначити, що через м. Броди проходять також автошляхи Е-40 і М-06.
Бродівський замок слугує державною установою (оскільки тут розміщений історико-краєзнавчий музей), потребує проведення об'ємних реставраційно-відновлювальних робіт і належить до пам'яток архітектури національного значення. Хоча споруди сильно поруйновані, вцілілі елементи та історичні зображення дозволяють провести практично повне і достовірне відновлення фортеці. Замок лежить у західній частині міста, найближче звідси до старовинної церкви св.Юрія, церкви Різдва Пресвятої Богородиці та старої напівзруйнованої Бродівської синагоги.
Andrij
