Збаразький замок (м.Збараж, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

Збаразький замок у м. Збараж Тернопільської області споруджений у 1626 -1631 р., належить до фортифікаційних оборонних споруд і розташований неподалік від центру міста, у парку, на Замковій горі. Перший камінь в основу цитаделі було закладено у 1620 р., ця фортеця вважається візитною карткою Збаража. Спорудження замку відбувалося за вказівкою князів Юрія та Христофора Збаразьких. Правда, побачити замок у всій своїй красі їм не судилося, оскільки обоє відійшли у вічність до 1631 р., а їхнє майно перейшло у власність родичів – князів Четвертинських та Вишневецьких. Збаразький замок, який був успадкований князем Янушем Вишневецьким, згодом перейшов у власність його сина Дмитра.

Цей замок збудували за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці, а до місцевих потреб проект пристосував фортифікатор Андреа дель Аква. Фортеця – квадратна у плані, завдовжки і завширшки 88м, була оточена з усіх боків болотами. До укріплень Збаразького замку належали казематові вали, чотири бастіони і глибокий рів. По чотирьох кутах замку були розміщені п'ятигранні бастіони з тунелями, які з'єднували їх з казематами. Фортеця мала на озброєнні приблизно 50 гармат. До замкового комплексу князів Збаразьких належали: рів, бастіони, оборонні мури, розвідний міст, в'їзна вежа, замковий палац у стилі пізнього ренесансу, двір і каземати. Вхід до фортеці пролягав через браму, що знаходилась у двоповерховій в'їздовій вежі, до якої вів звідний міст. Фортифікаційні укріплення займали територію площею приблизно 16га. У 1636 р. нові господарі – князі Вишневецькі укріпили оборонні споруди. У 1631-1649 р. до фортеці добудували масивні земляно-кам'яні вали та каземати. Основою замкового комплексу вважається палац, який був захищений потужною системою фортифікаційних укріплень. Крім того, сама природа навколо міста створила своєрідну систему укріплень: з півночі простягнулося урочище "Чорний ліс", з півдня – підступи захищала річка Гнізна, а зі сходу та з заходу – 2 ставки.

Під час визвольної війни під проводом гетьмана Б.Хмельницького у 1649 р. Збаразький замок опинився у центрі протистояння козацьких військ з військами Речі Посполитої, ці події описав письменник Г. Сенкевич у своєму романі "Вогнем і мечем". Під стінами фортеці Б.Хмельницький з польським королем Яном ІІ Казимиром уклали Зборівський мир, за умовами якого Польща змушена була визнати існування козацької України, а козаки – змиритися з тим, що польські поміщики на Правобережжі повернули свої володіння.

У 1675 р. фортеця була захоплена і спалена татарами, а усі замкові укріплення – зруйновані. Набіги татар припинилися лише після 1699 р., коли згідно з умовами Карловицького миру Збараж та інші фортеці Поділля знову увійшли до складу Речі Посполитої. Хоча упродовж наступних століть відновлювальні роботи провадилися новими власниками замку – Дмитром Вишневецьким (на північ від Збаража лежать старовинний Вишнівець (30км) та місто Кременець (55 км), магнатами Потоцькими, однак у XІX ст. замок разом зі своїми укріпленнями поступово занепадав, польські магнати Потоцькі перетворили фортецю на звичайне феодальне помістя. У 1896 р. внаслідок пожежі замок зазнав руйнувань. Лише на початку XX ст. перед Першою світовою війною новий власник Тадеуш Нементовський здійснив капітальну реставрацію замку. Однак згодом, під час війни, російські війська підірвали каземати. Після Другої світової війни замковий комплекс було зруйновано, від оборонних укріплень залишилися лише фрагменти, відносно у непоганому стані зберігся тільки замковий палац, згодом у його приміщенні відкрили Будинок піонерів. З 1959 р. після реконструкції у стінах палацу починає діяти музей, який упродовж свого існування весь час поповнювався місцевими археологічними знахідками, однак масштабно запрацював лише після 1994 р.

У 1994 р. Збаразький замок оголосили історико-архітектурним заповідником. Станом на сьогоднішній день більша частина замкового палацу відреставрована, здійснено внутрішню реконструкцію та зовнішній ремонт казематів, а також – реставрацію і перекриття в'їзної вежі. Замковий палац складається з двох поверхів, що мають характерні для ренесансу форми, його фасад прикрашає балкончик.

Всередині замкового палацу знаходяться музейні експонати історико-архітектурного заповідника "Замки Тернопілля" (саме у Збаражі знаходиться адміністрація заповідника), серед яких – колекція стародавніх ікон, хрестів і монет. Експозиція у інтер'єрах палацу та казематів складається з одинадцяти тисяч експонатів. У палацовому холі знаходиться картинна галерея портретів історичних особистостей, а також – документальні дані, що пов'язані з облогою Збаразького замку 1649 р. На другому поверсі палацу розміщена колекція сакрального мистецтва, тут зберігаються стародруки, рукописні книги, культові предмети східного і західного обрядів, а також предмети, які зосереджувалися у інтер'єрах релігійних споруд XVІІ – XІX ст. Неподалік, під скляним куполом знаходиться Збаразький замок у мініатюрі, крім того, тут розміщена експозиція вишивки, яка репрезентує українські народні костюми, рушники з різноманітними орнаментами і одяг священиків. У казематах фортеці розташовані виставкові зали, у яких експонуються колекція середньовічної зброї і дерев'яні скульптурні композиції на тему козацтва, а також – археологічна колекція предметів, що були знайдені при розкопках на Тернопільщині, тут також знаходиться етнографічна композиція предметів побуту та ремесел, а по сусідству розміщений зал культової скульптури. У надбрамній вежі на другому поверсі розташований зал, який вражає відвідувачів багатою нумізматичною колекцією, зокрема, тут представлені грошові одиниці України, Польщі, Німеччини, Угорщини, знаходяться відзнаки і нагороди цих держав, а також – комплекти антикварних меблів та предметів тогочасного інтер'єру, серед яких – шафи та годинники, які повиті виноградною лозою, стільці з червоного дерева на кручених ніжках і дзеркала під ажурною рамою.

На сьогодні Збаразький замок є визначним музеєм та вважається пам'яткою архітектури національного значення. З замкової гори відривається прекрасна панорама міста, добре видно комплекс бернардинського монастиря, костел святого Антонія, а також, дещо правіше - видно верхи Успенської церкви

Andrij