Сучасна міська ратуша у Львові збудована за проектом Йозефа Маркля, Алоїза Вондрашека і Франца Трешера упродовж 1827 – 1835 р. у стилі віденського класицизму. Висота її годинникової вежі становить 65м і вона є найвищою в Україні. З висоти вежі усе старе місто і околиці - як на долоні. Прекрасний вид відкривається на Катедральний костел, Вірменську катедру, Домініканський собор, Монастир бернардинів та десятки інших споруд. Будівля сучасної ратуші – цегляна, чотириповерхова, квадратна у плані, із внутрішнім двориком. Її масивний корпус домінує над площею Ринок, а планувальна структура – типова для адміністративних будівель XІX ст.
Львівська ратуша славиться своєю багатовіковою історією, вперше згадується у писемних джерелах за 1381 р. За переказом, першу ратушу збудував князь Владислав Опольський, який у 1372 – 1378 р. керував Галичиною як васал угорського короля. Цю споруду перебудували у 1491 р., згодом її вежа двічі страждала від полум'я – у 1527 р. та у 1571 р. У 1619 р. здійснили її реконструкцію, упродовж століть приміщення ратуші весь час розширювали і змінювали.
На початку XІX ст. будівля старої ратуші складалася з кількох будинків, які були обернені своїми фронтонами до південної сторони. Між будинками знаходились навіть окремі вузькі вулички - таке собі "містечко в мініатюрі". Найстарішим серед цих будинків вважався середній, припускають, що він існував від початків заснування міста, довколишні будівлі були пізнішими прибудовами. Головний вхід знаходився у лівому крилі, до якого вели широкі сходи і брама, що спиралася на сталеві стовпи. Найбільш величавою залою у будинку залишалася кімната "панів", у якій збиралася міська рада. У той час до її складу входили найбагатші міщани, німці і поляки, які керували містом, не приділяючи уваги проблемам біднішого населення. Нарадча кімната славилася своєю розкішшю, тут була збірка коштовних східних килимів, дорогоцінні образи, годинники, підсвічники, карти частин світу і великий герб Львова, саме тут приймали гостей і посольства. Біля нарадчої кімнати знаходилася скарбниця, де зберігалися різноманітні дорогоцінності – як міських, так і приватних осіб. У споруді ратуші були розташовані кімнати різноманітних міських канцелярій. Окремо відрізнялася кімната колегії сорока мужів, яка функціонувала з 1577 р., до її складу входили представники ремісництва і біднішого українського міщанства, які відстоювали права простого народу. У цій будівлі також знаходилася міська в'язниця.
Однак, 14 липня 1826 р. стара вежа ратуші опівдні захиталася і увечері завалилася, внаслідок цього загинуло кілька людей. Ця подія спричинилася до повної перебудови – було розібрано стару будівлю разом з навколишніми будинками, а на їх місці встановлено нову сучасну ратушу.
Сучасний будинок ратуші збудований у 30-тих роках XІX ст., його освячення відбулося у 1835 р. Ця монументальна споруда зі 156 кімнатами і 9 залами була урізноманітнена ризалітом. Проте під час революції 1848 р. австрійські власті вирішили придушити повстання поляків, тож артилерія почала обстрілювати площу Ринок. Внаслідок обстрілу на ратуші почалася пожежа, під час якої завалилася баня, годинник і ратушеві дзвони, а також згоріли дахи і деякі поверхи, в яких знаходилася частина архіву, реєстратура і різноманітні пам'ятки минулого. Варто зауважити, що 1 листопада 1918 р. під час проголошення ЗУНР на міській ратуші замайорів синьо-жовтий прапор, який був вивішений січовим стрільцем Степаном Паньківським. З 1939 р. тут знаходиться Львівська міська рада, а також надзвичайно цікавий міський архів та інші адміністративні установи міста. Найбільш значущі приміщення розташовані на другому поверсі – кабінет мера, сесійна зала і офіси фракцій.
У 1836 р. на будівлі ратуші встановили годинник, виготовлений у Віденському технічному університеті, однак він працював лише 11 років, до 1848 р., коли під час артилерійського обстрілу згорів разом з вежею ратуші. У 1851 р. було встановлено новий годинник віденського виробництва, який функціонує і дотепер. Його механізм розташований на висоті 75м., від четвертого поверху ратуші до кабіни, де він знаходиться – 255 сходинок, а відстань до оглядового майданчика на вершечку ратуші складає 364 сходинки. Вага годинника становить 2,5 тонни, а діаметр циферблату – 2,7м. Вважається, що більший годинниковий дзвін володіє магічними можливостями виконувати задумане, тому багато охочих намагаються загадати своє заповітне бажання на верхівці вежі під час дзвону годинника, кажуть, неодмінно збудеться! Крім того, у львівській ратуші працює екскурсійне бюро, за символічну плату можна піднятися на оглядовий майданчик і оглянути місто з висоти пташиного польоту, а також почути багато легенд, що пов'язані з історією годинникової вежі. Після огляду площі, старовинних кам'яниць Бандінеллі, Корнякта, Чорної та історичного музею, необмінно підніміться на оглядовий майданчик ратуші.
На сьогодні мурована Львівська ратуша відноситься до пам'яток архітектури національного значення, які належать до Світової спадщини ЮНЕСКО, тут розташована резиденція Львівської Міської Ради. Ратуші схожого планування і розміру є у більших галицьких містечках, як от у Дрогобичі, Самборі, Бережанах...
Andrij
