Національний музей-меморіал пам'яті жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у місті Львові був створений у 2009 р. з метою збереження пам'яті трагічних сторінок української історії минулого століття і недопущення повторення подібних трагедій у майбутньому.
Назва цієї сумнозвісної тюрми походить від тогочасної вулиці Лонцького. Вона зажила страшної слави від злочинних дій чекістів у червні 1941 р., коли вони, відступаючи перед фашистськими військами, знищили тут тисячі невинних людей.
Ця жахлива в'язниця була розташована на розі теперішніх вулиць М. Коперніка та С. Бандери у монументальній будівлі, спорудженій за проектом архітектора Яна Яновського у 1895 р. у неоренесансному стилі. Навпроти розміщений колишній монастир та шпиталь св. Лазаря. До 1939 р. тут були розміщені казарми і управління тодішньої поліції, нині більшу частину будівлі займає міське управління МВС.
За свідченнями в'язнів, внутрішній простір тюрми був, наче сходова клітка, коридор, відстань між поверхами були розділені сталевими ґратами, в яких для проходу вмонтовано такі ж сталеві хвіртки, сходова клітка на рівні кожного поверху була горизонтально обтягнена сталевою сіткою. Тому, коли ув'язнених проводили до лазні, на прогулянку чи на суд, то черговий кожної секції попереджав свого сусіда, що ведуть в'язня, використовуючи при цьому удари ключів по ґратах.
На сьогодні у експозиції використовуються три аспекти: історія будівлі, побут в'язнів і масові розстріли, що були здійснені наприкінці червня 1941 р. Потрапити до музею можна зі сторони вул. Брюллова (колишня вул. Лонцького), де вхід і знаходився на той час, коли ця в'язниця функціонувала. Нині до складу музейної експозиції входить частина тюремних камер, а у коридорах розміщені стенди, де подається історія цієї будівлі, тексти документів, що регламентували правопорядок у тюрмі і прізвища частини розстріляних в'язнів, зібрані дослідниками історії. Основний акцент зосереджено на масових розстрілах, у зв'язку з цим у одному із залів можна натрапити на кадри з кінохроніки, в яких показано стан тюрми після відступу радянських військ зі Львова. Інший зал репрезентує тогочасні фотографії і українські газети, в яких міститься опис злочинів комуністичного режиму. У музеї можна оглянути навіть так звану "камеру смертників", у якій засуджені очікували свого вироку, яким нерідко була вища міра покарання – розстріл. Окремий зал присвячений репродукції пропагандистської компанії тих часів з метою протиставлення і контрасту офіційної пропаганди з жорстокими реаліями сталінських часів у тодішньому СРСР.
Нині цей музей вважається символом жертовної боротьби за незалежність України і став місцем зібрань товариств репресованих, різноманітних історичних клубів, скаутських та ветеранських організацій, спілкування наукової і творчої інтелігенції, викладачів, студентів, учителів та учнів. Також тут регулярно проводиться перегляд кінофільмів про історію України.
Національний музей-меморіал пам'яті жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відноситься до типу меморіально-історичних музеїв, демонструє жахи політичних репресій сталінських часів і належить до пам'яток історії України. Вхід до музею безкоштовний.
Andrij
