Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Жовківський монастир та церква Святого Серця Христового оо.Василіян (м.Жовква, Львівська обл.): карта, фото, опис

 Petro   5432

всі Фото (30)

Церква св.Серця Христового у Жовкві

... Карта

Де Місто Жовква, Жовківський район, Львівська область
Входить до складу Державний історико-культурний заповідник у м.Жовква
Збудовано поч. XVII ст. – поч. XX ст.
Тепер діє за прямим призначенням
Висота н.р. моря 236.0 м
Адреса вул.Василіянська, 4
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 388/0
Конфесія спочатку \ зараз УГКЦ \ УГКЦ
Чин спочатку \ зараз Василіяни \ Василіяни
Вагомість 4.0 з 5 (1 голос)
Телефон(и) Показати
Тип чоловічий монастир
Побували 2 користувачі
Сайт(и) http://www.osbm.in.ua/index.php/monastyri-provints..., http://ua.osbm.info/?page_id=264

Жовківський монастир Святого Серця Христового оо. Василіян на Львівщині був зведений упродовж XVІІ – XX ст. Дослідники вважають, що він бере свої витоки ще у 1612 р.

У другій половині XVІІ ст. ним опікувався король Речі Посполитої Ян ІІІ Собєський, який у 1691 р. привіз сюди мощі св. Івана Сучавського. Саме тоді тут оселилися представники греко-католицького ордену отців василіян. Однак відомо, що обитель розбудовувалася упродовж багатьох століть: дзвіницю було зведено у XVІІІ, друкарню – у XІX, а решту корпусів – вже у XX ст. У 1753 р. монастир отримав статус архімандрії. У 80-тих роках XVІІІ ст. архімандрит Йосафат Висоцький спорудив північний корпус монастиря, на другому поверсі якого знаходилася бібліотека, де зберігалася велика кількість цінних книг. У 1833 р. монастир сильно постраждав від пожежі, під час якої повністю була знищена бібліотека, тож архімандрит Орест Хомчинський змушений був відбудовувати зруйновані корпуси упродовж кількох років.

Наприкінці XІX ст. при монастирі почала функціонувати монастирська друкарня, тут заснували василіянське видавництво "Місіонер", яке у 1897 р. видало за сприяння митрополита Андрея Шептицького перший номер християнського часопису "Місіонар", пізніше це приміщення було розширено і облаштовано тогочасними друкарськими машинами. У ті роки поліграфічна установа стала чи не найбільшою українською друкарнею, у якій видавали свої твори І. Крип'якевич, І. Огієнко та інші видатні діячі культури і науки.

Згодом у монастирі керували ігумени. На початку ХХ ст. у монастирському корпусі було здійснено реконструкцію з новою прибудовою із західної сторони. Востаннє будівельні роботи тут здійснювалися у 30-тих роках минулого століття. Саме тоді монастир з'єднали з друкарнею, а у новозбудованому крилі розмістився Будинок письменників.

Після закінчення Другої світової війни за наказом радянської влади монастир припинив своє існування, тут був розташований штаб НКВC, у якому згодом виявили залишки закатованих у кінці червня 1941 року людей, яких за часів незалежності України перепоховали на міському цвинтарі. Приміщення монастиря спочатку передали медичному училищу, а пізніше – стоматологічній поліклініці. Лише у 1990 р. частину приміщень обителі повернули отцям василіянам.

Василіянський монастир Святого Серця Христового у Жовкві нині функціонує за своїм призначенням, відноситься до єпархії УГКЦ і належить до пам'яток архітектури національного значення. Він є однією з найвідоміших святинь області, а також видатною історико-культурною пам'яткою, поряд із Крехівським, Лаврівським, Добромильським та цілим рядом інших василіянських монастирів.

Andrij

Об'єкти у комплексі (6)

Фото (28)

Церква св.Серця Христового у Жовкві

1. Церква св.Серця Христового

[карта]
Датування 1612 р. – 1934 р.
На даний час діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Будівничий \ Художник Едгар Ковач \ Юліян Буцманюк
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 388/1
Цінність 5.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач

Церква Серця Христового та монастир оо.Василіян знаходиться на території колишнього села Винники, тепер у місті Жовква. Раніше тут стояла дерев'яна церква Різдва Христового, при якій існувало братство. На початку ХVІІ століття міщани звернулися до Станіслава Жолкевського з проханням дозволити будівництво нової святині. У 1612 році гетьман видає привілей, яким підтверджував непорушність території, вільність у проведенні свят і обрядів, а також дав дозвіл збудувати муровану церкву на місці дерев'яної. Храм збудовано на кошти парафіян і Станіслава Жолкевського. Будівництво тривало до кінця 80-х років ХVІІ століття. Храм збудовано, як і більшість споруд у Жовкві, в стилі ренесансу. У 1682 році єпископ Йосип Шумлянський передає церкву ордену оо.Василіян, які закладають монастир. Весною 1691 року церква постраждала під час пожежі у місті і того ж таки року її відбудували. Ян ІІІ Собеський, повертаючись з походу на турків, перевіз із Молдавії мощі священомученика Іоана Сучавського до церкви Василіан. У супроводі з королем приїхали молдавський митрополит Досифей і молдавські ченці. Св. Іоан Сучавський – національний молдавський святий, закатований у XIV століття в Білгород-Дністровському мусульманською владою за доносом католиків. Митрополит Досифей став першим ігуменом василіянського монастиря. Він помер 1693 року, похований у підземеллях церкви.

Мощі св. Іоанна Сучавського залишались в храмі до 1782 року. В цей час Молдавія входила до складу Австрійської імперії. Мешканці Сучави звернулися з проханням до імператора Йосифа ІІ про повернення мощей їхнього святого. Жовківчани не хотіли віддавати мощі Іоанна Сучавського, тому влада з допомогою солдат забрала їх і повернула до Сучави.

В кінці XVIII століття монах Єронім Стрелецький приїхав з Жовкви до Відня і побачив в одній із церков мощі св. Партенія, неналежно шановані. Святий Партеній – це ранньохристиянський мученик, закатований в Римі у 250 році. Єронім Стрелецький звернувся до папи Пія VIII з проханням передати мощі в Жовкву. У 1783 році мощі було перевезено до Жовкви, де вони зберігаються і дотепер.

У XVIII столітті збудовано вежу-дзвіницю. У 1833 році церква горіла. Її відбудували у 1837 році. У 1895 році було закладено друкарню отців Василіан. Жовква стає важливим видавничим релігійним центром.

Остаточно храм було перебудовано у 1902-1907 роках у візантійському стилі за проектом Едгара Ковача, професора Львівської політехніки. Від давніших часів залишився тільки ренесансний білокам'яний портал бічного входу.

Після ІІ світової війни монастир закрили, а церкву підпорядкували Московському патріархату. Монастир до 1952 року займало НКВС, згодом інші організації. У 1990 році церкву повернено ордену отців Василіян.

Для церкви у 1697-1699 роках жовківський художник Іван Руткович із різьбярами виконав іконостас. У 30-х роках XVIII століття іконостас було продано до с.Нова Скварява. У 30-х роках ХХ століття митрополит Андрей Шептицький придбав іконостас для збірки Національного музею у Львові. У 2003 році посвячено новий іконостас роботи жовківський майстрів.

Церква носить назву Серця Христового. На початку ХХ століття церкву розписував Юліан Буцманюк. Його розписи є перлиною українського стінопису епохи модерну. Це єдина збережена його момументальна робота в Україні. У вівтарній частині можна побачити розписи, на яких зображено Святого Духа, жертовника з Агнцем, апостолів і пророків. Розпис центрального купола – це зображення Бога-Творця і навколо нього 8 сцен Старого Завіту. З лівого боку від вівтарної частини – розпис святої Маргарити Марії Алякок, французької черниці з монастиря Паре-ле-Моньяль, якій першій з'явився Ісус з відкритим серцем, справа – розпис Ісуса з відкритим серцем.

В бічних навах можна побачити нетипові розписи. Головними мотивами розписів є зображення примирення та злуки українців різних регіонів та конфесій. В лівій наві Буцманюк виконав розпис "Берестейська Унія". На ній зображені прихильники унії – Іпатій Потій, Михайло Рагоза, Кирило Терлецький, Йосиф Рутський, а також противники унії – Гедеон Балабан, Захарія Копистенський, Іван Вишенський, Петро Конашевич-Сагайдачний, Костянтин Острозький, Петро Дорошенко, Богдан Хмельницький, Мелетій Смотрицький. Біля них постать жінки з заломаними руками – символ України. Над ними знаходиться постать св. Йосафата Кунцевича – першого мученика української греко-католицької церкви. Зліва і справа від розпису – "Мученицька смерть Йосафата Кунцевича" і "Посвята Йосафата Кунцевича".

В правій наві – розпис "Акт Злуки". На верху зображена Покрова Пресвятої Богородиці, біля її ніг краєвиди Києва та Львова, а під ними – герої УНР та ЗУНР: Симон Петлюра, Павло Скоропадський, Михайло Грушевський, Дмитро Вітовський, Кость Левицький, Євген Петрушевич, Мирон Тарнавський, січовики та пластуни. В центрі композиції знаходиться церковна ієрархія: Андрей Шептицький, Григорій Хомишин, Йосафат Коциловський, котрі моляться за волю і єдність України. Внизу є символічне уособлення жертв Голодомору – постать молодої дівчини, що плаче над дитиною. За радянських часів монахи забілили цей розпис білою фарбою, щоб вберегти його від знищення.

Розписи центральної частини головної нави зображають сцени "Різдво" і "Розп'яття". Ці фрески також не позбавлені національного колориту: замість східних мудреців до Ісуса приходять козак з шаблею, князь з галицьким левом на плащі, пастушки в жупанах з сопілкою, риси облич апостолів типово слов'янські. Над цими розписами зображено сцени з монашого життя східної церкви.

Каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, яка знаходиться справа у храмі, Юліан Буцманюк розписав ще будучи студентом. Найбільш вражає "Богородиця з дітьми", на якій і маленький Ісус, і діти біля ніг Богородиці вдягнуті в український стрій. Ісус зображений як звичайний маленький хлопчик, який простягає руку за квіточкою, подарованою українськими дітьми. В українську сорочку вдягнутий і архистратиг Михаїл, зображений на вітражі. Юліан Буцманюк не встиг завершити свою роботу, оскільки настала ІІ світова війна. Художник з сім'єю виїхав до Варшави, щоб не потрапити до рук радянської влади за націоналістичні переконання. Згодом переїхав до Канади, де розписав багато церков.

У 1970-х роках нерозписану частину храму церкви Серця Христового розписали художники о. Володимир Ярема, який згодом у 1993 р. став патріархом Димитрієм, та художник Станіслав Серветник. Це сцени Страшного Суду, де серед праведників є і дівчина в українському вбранні.

На сьогоднішній день церква Серця Христового належить до Української Греко-Католицької Церкви. При ній діє монастир отців Василіан.

Nadiya

Фото (4)

Дзвіниця василіянського монастиря у Жовкві

2. Дзвіниця монастиря оо.Василіян

[карта]
Датування 1770 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 388/3
Важливість 4.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач

Фото (2)

Подвіря василіянського монастиря у Жовкві

3. Келії монастиря оо.Василіян

[карта]
Час будівництва 1782 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 388/2
Режим доступу обмежений
Вагомість 3.0 з 5 (1 голос)
Побували 1 користувач

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

4. Монастирська друкарня

[карта]
Збудовано 1885 р. – 1890 р.
Нині діє за прямим призначенням
Адреса вул. Василіанська, 8
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури місцевого значення
Охоронний номер 712-М
Доступ відвідувачів обмежений
Значимість 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 1 користувач

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

5. Монастирські приміщення

[карта]
Датування 1780 р. – 1790 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Адреса вул. Василіанська, 4/6
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури місцевого значення
Охоронний номер 711-М
Доступ туристів обмежений
Відвідали 1 користувач

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

6. Мощі святого Партенія

[карта]
дивитися всі Більше фото (30)
Жовква. Головна площа
Жовква. Головна площа
Жовква. Церква монастиря Василіян
Жовква. Церква монастиря Василіян
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Вівтарна частина
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Вівтарна частина
Дзвіниця монастиря оо.Василіян
Дзвіниця монастиря оо.Василіян
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Вітраж
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Вітраж
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Інтер'єр церкви св.Серця Христового у Жовкві
Інтер'єр церкви св.Серця Христового у Жовкві
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Розпис "Богородиця з дітьми"
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Розпис "Богородиця з дітьми"
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Сучасний іконостас
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Сучасний іконостас
Василіянський монастир у Жовкві. Мощі св.мученика Партенія
Василіянський монастир у Жовкві. Мощі св.мученика Партенія
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Купол каплиці
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Купол каплиці
Жовква. Інтер'єр церкви монастиря Василіян
Жовква. Інтер'єр церкви монастиря Василіян
Жовква. Мозаїка церкви монастиря Василіян
Жовква. Мозаїка церкви монастиря Василіян
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Охоронна табличка
Церква св.Серця Христового у Жовкві. Охоронна табличка
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Жовква. Церква св.Серця Христового. Бічний вхід
Жовква. Церква св.Серця Христового. Бічний вхід
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Церква св.Серця Христового
Фронтон церкви св.Серця Христового у Жовкві
Фронтон церкви св.Серця Христового у Жовкві
Розклад Богослужень у храмі св.Серця Христового у Жовкві
Розклад Богослужень у храмі св.Серця Христового у Жовкві
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментувати
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка