Свято-Успенська Унівська лавра (с.Унів, Львівська обл.): карта, фото, опис

Свято-Успенська Унівська лавра - чоловічий монастир Студійського уставу, древня християнська cвятиня, визначний центр духовності Галичини і водночас унікальна історична пам'ятка із цікавим архітектурним ансамблем. Обитель оточена високими стінами з бійницями і оборонними баштами. Село Унів (у радянські часи носило назву Міжгір'я) розташоване за 50км від Львова у східному напрямку, та за 5км районного центру - міста Перемишляни.

Як свідчать археологічні дослідження, монастир був тут вже у XIII ст., але перша письмова згадка про обитель датована 1395 р. Слід зазначити, що сучасне місце святині походить приблизно зі середини XVI ст., а давній монастир був розташований на двісті метрів далі, на Чернечій горі, де зараз знаходиться монаше кладовище.

До середини XV ст. Унівським монастирем опікувалися князі роду Гедиміновичів. Дальший розвиток обителі, до середини XVI ст., пов'язаний з українським княжим родом Лагодовських.

Після того як монастир у 1549 р. спалили татари, його відбудував Олександр Ванько Лагодовський. Як розповідає давній переказ, занедужавши на хворобу ніг, цей шляхтич побачив уві сні Богородицю, яка порадила йому шукати неподалік у лісі цілюще джерело. Шукаючи джерело, він натрапив на руїни монастиря і знайшов там непошкоджену ікону Богородиці. Чудесно зцілившись, шляхтич Лагодовський дав обітницю відродити знищену обитель. У XVI ст. розпочалося будівництво мурованої оборонної церкви над джерелом, а згодом - чотирьох наріжних веж та мурів.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці, розташований всередині замкненого чотирикутника монастиря, характеризується оригінальністю архітектури, вражає своїми міцними мурами та бійницями. Це однонефний, тридільний храм з напівкруглим рівношироким презбітерієм, стіни притвору укріплені контрфорсами. Перекриття усіх приміщень є склепінчастими. До південного фасаду церкви примикає двох'ярусна башта-дзвіниця, яка є квадратною у плані. Оборонний характер храму забезпечується наявністю контрфорсів та лаконічними формами з характерною пізньоготичною пластикою декору. Внаслідок реконструкції церкви, що здійснювалася на початку XVІІІ ст., з'явився бароковий фронтон, який значно пом'якшує строгий вигляд храму. Для двох уцілілих башт також характерними є риси барокового стилю. Загалом, церква Успіння Пресвятої Богородиці домінує у архітектурному ансамблі Унівського монастиря.

Період розквіту монастиря тісно пов'язаний із ролом Шептицьких. У другій пол. XVII – першій пол. XVIII ст. архимандритами монастиря були Варлам та Атанасій Шептицькі. Вони здійснили реставрацію та перебудову церкви і монастиря, відновили друкарню. За часів Атаназія Шептицького ікону Богородиці визнали чудотворною.

Нелегкі часи настали після входження краю до Австрійської імперії. В 1790 р. обитель було закрито, а ченців переселено до інших монастирів. Монастирський храм став парафіяльним.

У 1818-1913 pp. Унівська обитель відновлена спочатку як резиденція Галицьких митрополитів, а потім знову як монастир. Першим тут влаштував резиденцію Митрополит Галицький Михайло (Левицький). У 1913 р. Митрополит Андрей (Шептицький) передав Унівську обитель монахам Студійського уставу і невдовзі надав їй статус лаври.

Розвиток монастиря припинився з приходом радянської влади і з арештом ігумена Свято-Успенської Унівської лаври Климентія Шептицького (у 2001 р. Папа Римський Іван Павло II проголосив його блаженним). Відразу після закриття обитель перетворили на концтабір для католицького духовенства. Згодом тут розмістили будинок для перестарілих, а потім лікарню для психічнохворих.

Лише після розпаду Радянського Союзу монастир повернули Українській Греко-Католицькій Церкві. У 2008 р. Блаженніший Любомир (Гузар) надав Свято-Успенській Унівській лаврі статус ставропігійного монастиря. Сьогодні лавра складається з таких споруд: мурованою храму Успіння Пресвятої Богородиці (сер. XVI ст.), монастирського будинку з келіями (XVII-XIX ст.); будинку митрополита (20 pp. XIX ст.) та дерев'яного храму Блаженних Леонтія і Климентія (2008 p.).

На жаль, до наших днів не дійшов оригінал Унівської чудотворної ікони. Вже за часів Митрополита Михайла (Левицького) вона була значно пошкоджена, тому виготовили її копію на полотні, яку помістили на оригіналі, оздобивши окладом. Ще одна копія ікони Богородиці (без окладу, з металевими коронами) до 1939 р. висіла в монастирській каплиці. Обидві святині були втрачені після закриття радянською владою Унівської лаври. Зберігся лише оклад XVIII ст., що сьогодні оздоблює копію чудотворної ікони, написану за давніми гравюрами та фотографіями іконописцем ієромонахом Ювеналієм Мокрицьким. Її було урочисто перенесено до Унівської лаври 1995 р.

Унівська лавра - це одна з чотирьох лавр України (поряд з Києво-Печерською лаврою у столиці України, Святогірською Свято-Успенською лаврою на Донеччині та Почаївською лаврою на Тернопільщині) і єдина греко-католицька.

У 2004 р. на прохання ченців Свято-Успенської Унівської лаври Блаженніший Любомир (Гузар) встановив у третю неділю травня празник Унівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці. Щороку цього дня, а також 28 серпня, на храмовий празник Успіння Пресвятої Богородиці, до Унева відбуваються велелюдні піші прощі. Протягом року лавру відвідують десятки тисяч паломників, які приходять до цілющого джерела, а також – поклонитися чудотворній іконі Пресвятої Богородиці Одигітрії. На сьогоднішній день Унівський Успенський монастир-фортеця залишається не лише видатною сакральною спорудою Галичини, але також і визначною пам'яткою оборонної архітектури XVІ – XІX ст. та входить до числа пам'яток архітектури національного значення.

Джерело: Календар УГКЦ за 2012 рік

Andrij