Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Свято-Успенська Почаївська лавра (м.Почаїв, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

 Petro   5215

всі Фото (21)

Свято-Успенська Почаївська Лавра. Вид з півдня

... Карта

Місцевість Місто Почаїв, Кременецький район, Тернопільська область
У складі Кременецько-Почаївський історико-архітектурний заповідник
Час будівництва \ Тепер  XVI ст. –  XIX ст. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл.Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль бароко
Функція оборонний монастир
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 672/0
Конфесія спочатку \ зараз УПЦ \ УПЦ МП
Режим доступу \ Вагомість вільний, за розкладом \ 5.0 з 5 (1 голос)
Тип чоловічий монастир
Побували \ Планують 6 користувачів \ 1 користувач

"Радуйся, похвало Почаївськая і всього Люду надіє і ствердження..."

Коли б найталановитіший ювелір захотів зробити найвеличнішу корону для Божої Матері, то серед земних коштовностей він вибрав би найкращі. Віримо, що Почаївська Свято-Успенська Лавра є цим найдорожчим каменем, з "посеред світу земного вибраним". Лавру називають "Другим Синаєм", "Другим Назаретом" "Другим Афоном", "Неопалимою Купиною" та всіма найкращими епітетами, якими Церква ототожнюється з Пресвятою Богородицею.

Містечко Почаїв знаходиться неподалік від міста Кременець Тернопільської області на славній землі Волинській.

Прадавня Київська Русь-Україна з перших витоків своєї державності була особливим феноменом поміж інших держав усього світу.

Серед усіх християнських держав лише в Україні найбільш шановані всенародні свята на честь Божої Матері та її чудодійних ікон. Ще Київський каган (цар) Аскольд започаткував у 864 р. свято Покрови Божої Матері, яке стало всенародним і Державним святом козацтва України.

До речі, козацтво - особливий феномен воїна, господаря, захисника Держави і віри Православної.

Так, з прийняттям християнства в Київській Русі започаткувався особливий потяг до чернецтва, до "вузького шляху" духовного спасіння. Цей потяг зустрів небувалу підтримку і похвалу з боку найвищих прошарків давньоруського суспільства. "Багато монастирів поставлено від царів і бояр, на багатому довольстві, але не такі ці монастирі як ті, які основані сльозами, потом, молитвою, бдіннями".

Більшість православних монастирів, їх заснування, будівництво храмів мають свої історії й народні перекази, пов'язані з якимось чудом або явленням святих. Поява ікон Матері Божої та її особиста поява вибраним святим - послужили найвагомішою першопричиною для будівництва храму та заснування монастиря.

Легенда свідчить, що наприкінці IX ст. західна частина сучасної Волині входила до складу єпархії Святого рівноапостольного Мефодія (помер у 885 р.) і займала простір від Моравії до волинських річок Бугу і Стирі.

Можливо, вже тоді прийшли монахи, яким полюбилася гора, покрита густим лісом, з великою кількістю печер.

Минуло трохи більше століття, як історик С.М. Соловйов записав: "Є повідомлення, що у 992 р. св. Володимир ходив з єпископами на південний захід, навчав, хрестив людей в землі Червенській, побудував на своє ім'я місто Володимир і дерев'яну церкву Богородиці".

Згідно з іншим прадавнім переказом, що зберігається в Свято-Успенській Почаївській Лаврі - засновником монастиря вважають преподобного Мефодія. Він був ченцем з Афону, прожив у цих місцях багато років і помер у 1228 р. у віці 137 років. Письмових свідчень про нього не збереглося. Лишилася лише світла пам'ять і шана народу про святе життя преподобного Мефодія - засновника Почаївського Свято-Духівського скиту, що існує і нині за два кілометри від Лаври.

Отже, те місце з горсточкою ченців, які поселилися в давнину на Почаївській горі, ще не можна було назвати монастирем.

Минули століття, як з розсіяних пустельників виникла міцна чернеча община зі своїм Уставом, коли виросли храми і клич дзвонів покликав людей на церковну службу. Всяке дійство людей завжди має свої витоки, обставини і розвиток, які започатковують велику справу чи історичну дійсність.

Після зруйнування Києва у 1240 р. татаро-монгольською ордою хана Батия зруйновано і спалений Києво-Печерський монастир. Декілька ченців цього монастиря, взявши найнеобхідніші речі та книги, присвячені духовним подвигам преподобних угодників з Києво-Печерської лаври, лісами-пустирями дісталися гори Почаївської.

Архієпископ Філарет Чернігівський пише: "...один з пресвітерів Лаври (Святий Лукіян - авт.) можливо і благословив у путь, коли ці ченці зібралися віддалитися з Києва разом з іншими отцями, що втікали від меча ворожого".

Оскільки сусідні від Почаєва міста Кременець і Холм не були взяті Батиєм, то галицький князь Данило Романович разом зі своїм братом Васильком почали відновлювати зруйновані міста Галичини і Волині. Прочувши про це, уцілілі ченці Києво-Печерського монастиря потяглися в ці краї. Вони принесли з собою суворий аскетичний дух преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Тому в теперішній Почаївській Лаврі є особлива церква на честь Преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських.

Після падіння і руйнації Києва, коли вся земля прадавньої України стала немовби палаючою раною, волаючою до неба, вознесла вона сльозні свої молитви до Матері Божої, прохаючи Її небесного заступництва. Молились за це і невідомі нам ченці гори Почаївської, щоб "почила" на Почаївських горах благодать гори Афонської і пагорбів Київських. Їх молитва була почута... Одного разу, після молитви, ченці вийшли з печер, з ними були пастухи овець з навколишніх сіл, і побачили на вершині гори "Неопалиму Купину", що горіла і не згорала. У вогняному стовпі стояла Пречиста Діва, на голові Її була корона, а у правій руці - скіпетр.

Це явлення означало, що землі Волині та Русі-України будуть багатостраждальні, в полум'ї бід і війн, але за молитвами й заступництвом Богородиці - вціліють і возродяться духовно знову у своїй величі. Історія зберегла ім'я очевидця, селянина Івана Босого. Лавра вистояла і пережила всі війни і репресії.

Після такого явлення Богородиці всі присутні піднялися на гору, де стояла Мати Божа, і побачили на камені відбиток правої стопи, з якого витік струмочок води, що тече й донині. Пам'ять про "Живоносне Джерело" живе в особливому святковому богослужінні й освяченні води, яке проводиться щороку у Великодну п'ятницю.

Подібна історія існує і про Ісуса Христа, який при Своєму Вознесінні залишив слід Своєї стопи на Горі Єлеонській.

Після явлення Богородиці на горі Почаївській, біля Святого Джерела, ченці збудували невеличку церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Сама скеля, як і Слід Цілющої Стопи залишались під відкритим небом до 1649 р., коли над Стопою була збудована кам'яна церква на честь Святої Трійці Федором і Євою Домашевськими, які були духовними дітьми преподобного Іова Почаївського.

З лютого 1771 р. по 30 серпня 1822 р. тривало будівництво нового Успенського собору (див. окрему статтю) на місці церкви Святої Трійці.

Крім вищеназваних, на території комплексу Свято-Успенської Почаївської Лаври знаходяться такі споруди:

Церква преподобного Іова Почаївського (1774 р.), де знаходиться печера, в якій ніс духовні аскетичні подвиги святий преподобний Іов. Тут поряд з печерою стоїть срібна рака з нетлінними мощами чудотворця, яку осіняє балдахін з італійського каррарського мармуру витонченої роботи італійця Леопольда Менціоне, привезеного з Італії (вклад Анни Орлової Чесменської, дочки знаменитого флотоводця). Поряд зі срібною ракою 12 травня 2002 р. поставлено раку з нетлінними мощами сучасного святого, лікаря Преподобного Амфілохія.

У 1858 р. побудовано Церкву преподобних Антонія і Феодосія. Богослужіння в ній відбуваються лише у день престольного свята.

У 1862 р. відкрився Храм Похвали Божої Матері.

Свято-Троїцький собор (1899, 1906-1912, 1939 рр.) за проектом академіка А. Щусєва. Унікальні мозаїки, які прикрашають собор, ззовні виконані за ескізами М. Реріха. Розпис розпочав лаврський іконописець ієродиякон Дамаскін Малюта, довершено внутрішній розпис у 70-х роках XX ст. за ескізами художників Щербакока і Фролова. Ікону Страшного Суду при виході з храму написав художник Чириков. Монументальний іконостас з чудовими іконами виконано за проектом А. Щусєва, Іконостас та особливе коване панікадило подарував імператор Микола II.

У 1888 р. відкрилася Церква на честь святої великомучениці Варвари (Трапезна).

Монастирська дзвіниця у чотири поверхи була побудована за проектом архітектора Раструханова у 1861-1869 рр., де дзвони розміщені на третьому поверсі. Найбільший дзвін у 11,5 тонни - відлитий у 1886 р. в Москві майстром Якимом Воробйовим. Всього дзвонів - 13. Тихої погоди Лаврський дзвін чути в Кременці, а це - 25 км від Почаєва.

Каплиця на честь 400-річчя перенесення Чудотворної ікони відкрита у 1997 р.

Каплицю на честь 2000-річчя Різдва Христового побудовано у 2000 р. Також є церква для літніх Богослужінь (під відкритим небом).

Особливо дорогими об'єктами поклоніння та святими для багатомільйонних паломників Лаври є:

  • Чудодійна Ікона Божої Матері Почаївської - дар грецького митрополита Неофіта Анні Гойській.
  • Чудодійна Ікона Почаївської Божої Матері (Київська) після чудесного зцілення киян від морової хвороби.
  • Стопа Богородиці з цілющою водою і кіот з іконою "Явлення Богородиці у вогняному стовпі на горі Почаївській".
  • Ікона Божої Матері "Герондисси" - копія чудодійної ікони з Афону (1891 р.).
  • Ікона "Спаситель в терновому вінку", яка кровоточила у роки репресій проти Лаври.
  • Образ Преподобного Мефодія Почаївського (1191-1228 рр.).
  • Мощі Преподобного Іова Почаївського (1551-1651 рр.).
  • Мощі Преподобного Амфілохія Почаївського (1894-1971 рр.).
  • Вшановується сонм святих, на землі Волинській просіявших.
  • Святий благовірний князь Ярополк (+ 1086 р.).
  • Володимир Волинський, правнук св. Володимира Великого.
  • Святитель Степан Печерський (+ 1094 р.).
  • Святитель Амфілофій єпископ Володимир-Волинський (+ 1122 р.).
  • Преподобний Федор, князь Острозький (+ 1460 р.).
  • Свята княжна Ольшанська Іулянія (+1546 р.).
  • Преподобномученик Макарій Овруцький (+ 1678 р.).

Їх пам'ять особливо урочисто святкується у Лаврі в День Волинських святих 10 (23) жовтня.

Деякі з чудес, що були в Лаврі:

  • 1597 р. - зцілення сліпонародженого Пилипа, брата Анни Гойської - початок чудес ікони Божої Матері Почаївської.
  • 1607 р. - обезглавлений турком чернець приніс у своїх руках голову, поклав перед іконою і помер.
  • 1674 р. - один монах, що був у турецькому полоні, молився в день свята Успіння Богородиці і просив Матір Божу побачити ще хоч раз торжество цього свята в Почаєві і був чудесно перенесений ангелом у Почаїв. Кайдани з його рук зберігаються в Лаврі донині.
  • 1710 р. - воскресіння перед іконою померлої дитини.
  • 1859 р. - уродженка м. Кременець, католичка Емілія Вершинська пише, що отримала зцілення перед іконою і пізніше п'ять разів просила у Божої Матері Почаївської зцілення безнадійно хворих своїх дітей й вони його отримали.
  • 1623 р. - викрадення ікони Андрієм Фірлєєм (внуком Анни Гойської) і покарання його дружини.
  • 23 липня 1675 р. - чудесна оборона Лаври явленням Матері Божої і преподобного Іова під час Збаразької війни з турками.
  • 1759 р. - чудесне спасіння кучера і перехід графа Миколи Потоцького з католицької віри в грецьку (греко-католик, уніат).
  • 12 травня 2002 р. - чудесна поява хмар у вигляді великого хреста над Успенським собором у день канонізації Преподобного Амфілохія.
  • Чудеса у святій Лаврі тривають й донині, даючи віруючим українцям духовну наснагу і велику віру про повну незалежність Української Держави та Української Помісної Церкви.

Хочеться вірити, що у святій Лаврі линутиме молитва українською, солов'їною, співучою мовою... мовою Шевченка, мовою Франка і Лесі Українки.

А Мати Божа Почаївська покриватиме єдиний духовно оновлений народ Української суверенної Держави - Своїм Небесним Покровом.

У хорошу погоду з площі перед Успенським собором видно шпиль костелу Вознесіння Христового Підкамінського монастиря, який знаходиться за 15 км звідси по прямій. Відстань до Луцька по автошляхах - біля 110 км.

Архиєпископ Володимир (Поліщук)
професор, академік, доктор філософії, член вченої ради НАН України,
Центру пам'яткознавства і УТОПІК, член-кореспондент НА Геральдики
Інформація взята з порталу who-is-who.ua

Olеnka

Об'єкти у комплексі (14)

Фото (8)

Почаїв. Мозаїка Троїцького собору "Спас Нерукотворний і святі князі" за ескізом Миколи Реріха

1. Троїцький собор

[карта]
Збудовано \ Тепер  1906 р. –  1912 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Зодчий Олексій Щусєв
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль \ Конструкція псевдоруський \ базиліка
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 672/2
Побували \ Планують 1 користувач \ 1 користувач

Фото (4)

Успенський собор Почаївської Лаври

2. Успенський собор

[карта]
Час будівництва \ Сьогодні  1771 р. –  1783 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Архітектор \ Скульптор Готфрід Гофман \ Матвій Полейовський
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль \ Форма бароко \ базиліка
Висота 56.0 м
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 672/1
Відвідали \ Планують 2 користувачі \ 1 користувач

З лютого 1771 р. по 30 серпня 1822 р. у Свято-Успенській Почаївській лаврі тривало будівництво нового храму Успіння Пресвятої Богородиці на місці церкви Святої Трійці. Відбулося це старанням і коштом графа Миколи Потоцького, який, побачивши чудесне спасіння від смерті свого кучера, у 1759 р. перейшов з католицької віри у віру грецьку (став греко-католиком, уніатом, бо в цей час Лавра була під уніатами). Микола Потоцький заповів похоронити його в цьому храмі, де він лежить і нині під підлогою з лівого боку Успенського собору.

Будували собор тодішні знані архітектори: Гофрід Гофман, Ксаверій Кульчицький, Полієвський з Петербурга та ще шість відомих архітекторів.

Висота собору над землею 56 м, висота гори - 70 м, довжина - 54 м, ширина - 40 м.

Справжня окраса Успенського собору - чотириярусний царський іконостас (дар Олександра ІІ). виготовлений за рисунком архітектора Боссе і 33 ікони, написані на мідних дошках, академіками Нестеровим, Лавровим, Горбуновим і Васильєвим. На третьому ярусі висить на спусковому підйомному механізмі чудотворна ікона (дар Анни Гойської, яка була коронована у 1773 р. папою Климентом XIV), прикрашена особливим кіотом у вигляді видовженої кутньої Богородичної зірки. Відтоді українські козаки і деякі сучасні підрозділи МВС України носять на погонах восьмикутні Богородичні зірки. Кіот виготовив майстер С.Ф. Верховцев, він же прикрасив своїми роботами Цельбоносну Стопу і виготовив покриття центрального Престолу, невгасиму лампаду, що висить перед іконою.

Риза на іконі виготовлена із золота і коштовного каміння.

Ліворуч з іконостасом особливий кіот з Почаївською Богородицею - Київська. Поряд з чудовою іконою, яка покрита ризою з чистого листового золота (дар киян за спасіння від мору), стоять милиці хворого, який тут отримав зцілення.

Праворуч у центральній частині храму недалеко від входу, величний срібний кіот з литою іконою "Богородиця у вогняному стовпі на горі Почаївській", який стоїть над "слідом Богородиці". Весь храм сяє позолотою карнизів, колон і чудовим живописним розписом.

За словами історика А.Ф. Хойницького: "Успенський собор - трохи не єдиний в Російській імперії, який так оригінально прикрашений іконами і зображеннями, які пов'язані оригінально, саме з цим краєм, де він збудований".

На другому ярусі Успенського собору знаходяться на бокових хорах; праворуч - церква Святого Миколи Чудотворця, ліворуч - Святого Олександра Невського.

Розписував храм на початку XIX ст. львівський художник Лука Долинський, а після пожежі 1874 р. обновив розпис академік Васильєв з лаврськими іконописцями. Оздоблювальні роботи виконував скульптор М. Полейовський.

Про монументальність собору свідчить напис золотом одним рядком, висота літер більше метра, по периметру барабана центрального Купола - молитви "Символ Віри".

Успенський собор є класичним взірцем українського (мазепинського) бароко. Його величні розміри, ліпнина, різьблення, живопис і весь внутрішній інтер'єр є взірцевими серед найвідоміших православних храмів світу.

Недалеко від Почаєва лежить також старовинний Вишнівець, знаменитий своїм маєтком князів Вишневецьких.

Архиєпископ Володимир (Поліщук)
професор, академік, доктор філософії, член вченої ради НАН України,
Центру пам'яткознавства і УТОПІК, член-кореспондент НА Геральдики
Інформація взята з порталу who-is-who.ua

Systemschyk

Фото (4)

Дзвіниця

3. Дзвіниця

[карта]
Збудовано \ Сьогодні  1861 р. –  1871 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль еклектика
Висота 65.0 м
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 672/5
Планують 1 користувач

Фото (2)

Вхід у Почаївську Лавру. Святі Ворота, дзвіниця та Троїцький собор

4. Надбрамний корпус (Святі ворота)

[карта]
Час будівництва \ Нині  1835 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 672/6
Планують 1 користувач

Фото (1)

Свято-Успенська Почаївська Лавра. Вид з північного сходу

5. Монастирські келії (Братський корпус)

[карта]
Датування \ На даний час  1771 р. –  1780 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 672/3
Доступ обмежений
Планують 1 користувач

Фото (1)

Почаївська Лавра. Похвальна церква

6. Церква Похвали Пресвятої Богородиці (Тепла церква)

[карта]
Збудовано \ Нині  1862 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Конструкція тридільна
Статус пам'ятка архітектури
Планують 1 користувач

Фото (0)

Ви можете бути першими!
Додати фото

7. Архієрейський будинок (Книжково-іконна лавка)

[карта]
Датування  1825 р.
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль класицизм
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 672/4
Планують 1 користувач

Фото (0)

Ви можете бути першими!
Додати фото

8. Трапезна церква свв.влкмч. Варвари та кн.Ольги

[карта]
Час будівництва \ На даний час  1888 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Форма базиліка
Статус пам'ятка архітектури
Планують 1 користувач

Фото (0)

Ви можете бути першими!
Додати фото

9. Церква Всіх Святих

[карта]
Збудовано \ Тепер кін. XVIII ст. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Конструкція базиліка
Статус пам'ятка архітектури
Планують 1 користувач

Фото (0)

Ви можете бути першими!
Додати фото

10. Церква преподобних Антонія та Феодосія Печерських

[карта]
Датування \ Сьогодні  1858 р. –  1860 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Форма тридільна
Статус пам'ятка архітектури

Фото (0)

Ви можете бути першими!
Додати фото

11. Каплиця в честь 400-ліття перенесення Почаївської Чудотворної ікони Божої Матері (Каплиця зі списком ікони Почаївської Божої Матері)

[карта]
Датування \ Нині  XIX ст. –  XX ст. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Конструкція ротонда
Статус пам'ятка архітектури
Планують 1 користувач

Фото (0)

Ви можете бути першими!
Додати фото

12. Каплиця над колодязем преподобного Йова

[карта]
Збудовано \ На даний час кін. XVIII ст. –  XIX ст. \ діє за прямим призначенням
Адреса пл. Возз'єднання, 8
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Форма ротонда
Статус пам'ятка архітектури
Планують 1 користувач

Фото (0)

Ви можете бути першими!
Додати фото

13. Печерний храм преподобного Йова Почаївського

[карта]
Датування  1774 р.
Більше фото (21)
Свято-Успенська Почаївська Лавра. Головна алея
Свято-Успенська Почаївська Лавра. Головна алея
Почаївська Лавра. Вежа Успенського собору
Почаївська Лавра. Вежа Успенського собору
Троїцький собор
Троїцький собор
Почаївська Лавра. Троїцький собор
Почаївська Лавра. Троїцький собор
Почаївська Лавра увечері
Почаївська Лавра увечері
Свято-Успенська Почаївська лавра
Свято-Успенська Почаївська лавра
Дзвіниця
Дзвіниця
Почаївська Лавра. Вид із Підкаменя
Почаївська Лавра. Вид із Підкаменя
Свято-Успенська Почаївська лавра
Свято-Успенська Почаївська лавра
Троїцький собор
Троїцький собор
Почаївська Лавра. Будівництво нового храму
Почаївська Лавра. Будівництво нового храму
Свято-Успенська Почаївська лавра
Свято-Успенська Почаївська лавра
Троїцький собор Почаївської лаври. Мозаїка за ескізом О.Щусєва
Троїцький собор Почаївської лаври. Мозаїка за ескізом О.Щусєва
Надбрамний корпус
Надбрамний корпус
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка