Маєток князів Вишневецьких (с.м.т. Вишнівець, Тернопільська обл.): карта, фото, опис

Маєток князів Вишневецьких у с.м.т. Вишнівець Збаразького району Тернопільської обл. був переобладнаний із кам'яного замку часів Єремії Вишневецького (середина XVІІ ст.) останнім представником магнатського роду Михайлом Сервацієм Вишневецьким у 20-тих роках XVІІІ ст. під палац. Комплекс не втратив відразу свого оборонного значення, оскільки військовий гарнізон квартирував тут аж до середини XVІІІ ст. Рід магнатів Вишнівецьких залишив після себе і інші споруди на території України, наприклад цікаво оглянути руїни Замку Вишневецьких у селі Тайкури на Рівненщині, також там знаходяться руїни костелу св.Лаврентія.

Палац Вишневецьких у своєму архітектурному вирішенні – П-подібна у своєму плані будівля з головним корпусом у центрі та двома боковими флігелями, фасади якої прикрашені бічними і осьовими ризалітами, за допомогою яких її об'єм перетворюється у триповерхову споруду. Будівля завершується трикутним фронтоном з ліпниною у центральній частині. У другій половині XVІІІ ст. тут зникають зовнішні лінії захисту – засипаються рови, розрівнюються вали, палац оточують огорожею та брамами у класично-бароковому стилі. У цей час палацовий парк переплановують за англійським зразком.

Останній представник багатого магнатського роду Вишневецьких – Михайло Сервацій у палаці створив велику бібліотеку та картинну галерею, на місці старого саду зростив розкішний парк. У середині XVІІІ ст. новими власниками палацу стали графи Мнішеки, які весь час піклувалися про його розбудову, встановили у його приміщенні дорогі меблі і скульптуру, бенкетний зал прикрасили нідерландськими кахлями ручної роботи, закупили полотна славетних західноєвропейських художників. Пізніше створили тут власний театр, де у спеціальній залі відбувалися вистави, у тому числі за участі іноземних акторів. Кілька поколінь графів Мнішеків (середина XVІІІ ст. – середина XІX ст.) надають палацові справжнього королівського блиску: тут зосереджується скульптура, антикваріат, колекція зброї, приблизно двадцять тисяч томів книг, столовий посуд тощо.

Упродовж середини XІX ст. – початку XX ст. палац змінював багатьох власників, які використовували його для власного збагачення, таким чином було втрачено безцінні колекції, а сам палац позбувся своєї колишньої помпезної розкоші.

Перед початком Першої світової війни тогочасний власник палацу – дворянин Павло Демидов здійснив спробу реставрації цього комплексу, з цією метою з української столиці було запрошено архітектора, однак свої корективи внесла спочатку війна, а згодом – і революція. У 20-тих роках минулого століття у головному корпусі палацу була розташована музейна колекція, а у інших приміщеннях – реміснича школа. Палац було сильно пошкоджено у період Другої світової війни: залишки його цінностей вивезли у Москву, пожежа 1944 р. лише довершила розпочату руйнацію. (Доречі перебуваючи у Вишнівці, не забудьте також оглянути будівлі колишніх синагоги та парового млина.)

У 50-тих роках XX ст. у приміщенні палацу проводилися реставраційні роботи, внаслідок яких було повністю відновлено зовнішній вигляд цієї будівлі, а також відбулося внутрішнє перепланування її приміщень, крім того, чудовий парк частково заріс, а частково був знищений місцевим населенням. Згодом тут розмістилися різноманітні служби Вишневецького району, які проіснували до 1962 р. Після цього тодішня влада не виявляла ніякої зацікавленості до Вишнівця та його архітектурних пам'яток. Палац почав ще більше занепадати, його приміщення використовували під потреби різноманітних господарських і освітніх закладів – галантерейного цеху, ПТУ, бібліотеки тощо.

З проголошенням незалежності України, у 1993 р. на території палацового комплексу провели історико-культурні дослідження, пізніше, у 2005 р. розпочалася реалізація програми збереження та використання палацово–паркового комплексу.

На сьогодні завершено зовнішню реставрацію його будівель і основну частину внутрішніх робіт, відновлено огорожу та частково облагороджено парк.

Замок-палац князів Вишневецьких у Вишнівці зараз поступово відновлюється, він відноситься до числа унікальних історико-архітектурних пам'яток України національного значення. До комплексу також входить старовинна муровано-дерев'яна Вознесенська церква. А з на іншому березі річки Горинь, у селі Старий Вишнівець, знаходиться дерев'яна церква Різдва Богородиці та руїни костелу кармелітів.

Andrij