Палац графів Реїв – одна з небагатьох в цілому збережених пам'яток палацової архітектури XVIII століття в стилі ампір в Україні. Він збудований на замовлення Людвіги Потоцької з родини Мнішеків, вдови великого коронного гетьмана Речі Посполитої Юзефа Потоцького. Людвіга Потоцька викупила містечко Микулинці у родини Любомирських. Оскільки Микулинецький замок був в занедбаному стані, нова власниця не хотіла в ньому жити, тому в 1760-х роках наказала звести неподалік палац і закласти парк. Згодом Людвіга подарувала маєток своєму брату – грандмерові Галичини графу Мнішеку. У 1815 році маєток купив австрійський барон Петро Конопка, який мріяв на основі місцевих сірководневих джерел створити бальнеологічний курорт. Його син барон Ян Конопка у 1820-1830 роках перебудував головний корпус палацу в стилі пізнього ампіру. Він заснував у замку суконну фабрику, яка швидко збанкрутувала. Поряд з сірководневими джерелами власник містечка створив грязелікарню, яка також не витримала конкуренції з боку європейських курортів і Трускавця, і у 1914 році її закрили. Пізніше палац став власністю племінника Яна Конопки – Казимира, потім дочки Юзефи. Саме графиня Юзефа з Конопків Рей, дружина графа Мечислава Рея, була останньою власницею містечка. У 1918-1920 роках палац був пограбований. З нього зникли архів, бібліотека, меблі, твори мистецтва, цінності. Згоріло ліве крило палацу, в якому знаходились службові приміщення. Графині Юзефі Рей вдалося відновити та умеблювати лише декілька кімнат рештками меблів і портретом Яна Конопки. Її донька Марія займалася утриманням безкоштовного шпиталю при Троїцькому костелі. Якось вона закохалася у заможного чоловіка, який не мав однієї ноги. Графиня Юзефа не дозволила їм одружитися і Марія померла. Її надгробок на цвинтарі біля костелу (зберігся донині) увінчує сумна фігура дівчини. Графиня Юзефа Рей пережила свого чоловіка, сина і дочку і прожила в палаці до своєї смерті у 1938 році.
Палац Потоцьких-Реїв складається з трьох частин: центрального двоповерхового корпусу та двох одноповерхових флігелів, поставлених перпендикулярно до повздовжньої осі палацу і з'єднаних між собою дугоподібними галереями, які разом творять форму підкови. Головний корпус палацу прикрашає великий балкон з чотирьма дерев'яними скульптурами атлантів. Існують відомості, що ризаліт головного фасаду був увінчаний аттиком, на стіні знаходилася велика скульптура Архангела Михаїла. Центральну частину паркового фасаду займає глухий восьмипілястровий портик коринфського ордеру з сірого мармуру. Права галерея слугувала зимовим садом, від парку була засклена. Ліва галерея використовувалася як службові приміщення. На першому поверсі зберігся великий зал зі сходами, які виконані з художньо опрацьованих металевих конструкцій, та зал на другому поверсі.
Від головного фасаду кленова алея веде до Троїцького костелу. Посеред алеї є колодязь, оточений п'ятьма віковічними кленами. Навколо палацу розташований ландшафтний парк, площею 7 га, в якому збереглися три двохсотлітні ясени. Парк спускається крутими схилами до річки, а ліворуч до нього прилягають руїни Микулинецького замку. З півночі перед палацом розташоване велике подвір'я з брамою, квітниками, газонами та декоративними деревами. Лише зі східного боку збережений фрагмент первісної загорожі, укладеної з бутового каменю, а також фрагмент загорожі XIX століття у вигляді цегляного муру.
На сьогоднішній день в палаці розміщена Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня. Палац графів Реїв внесений до Державного Реєстру пам'яткок архітектури національного значення під № 680. Загалом, Теребовлянський район - один з найбагатших пам'ятками у Тернопільській області. Тут і святиня греко-католиків Зарваниця, і Теребовля з її могутнім замком, і старовинний Струсів, і монастир у Підгорі та сотні інших цікавих історичних місць...
Nadiya
