Палац графів Дунін-Борковських у селі Городок на Поділлі (не плутайте з однойменними містечками на Львівщині та Хмельниччині) було зведено у класицистичному стилі у кінці 18 - початку 19 століття. Як бачимо на архівному фото, ззовні будівля була доволі простою без особливого декору. Основний об'єм – одноповерховий з двома бічними ризалітами та центральною частиною висотою у два поверхи. Невеликі бічні ризаліти з боку паркового фасаду багатогранні, на всю довжину між ними простягалася тераса, обрамлена балюстрадою, на неї вели кілька сходів. Такою ж балюстрадою увінчувався карниз над першим поверхом. Дахи невисокі, завершені кількома шпилями та коминами, на невисокому трикутному фронтоні по центру містився, очевидно, герб власників. Маєток постраждав у роки Першої Світової війни, але у 1920 році був частково відновлений. На жаль, не знайдено фото міжвоєнного періоду, тому невідомо, як виглядала споруда у ті часи.
Після приходу радянської влади палац знову радикально перебудували. Щоб пристосувати споруду під школу і збільшити площу приміщень, надбудували другий поверх усюди, де його не було. Центральний фронтон знищено. Від балюстради збереглися лише кілька товстих стовпчиків. Станом на 2015 будівля перебуває в середньому стані, пофарбована у рожевий колір і перекрита шифером, тиньк подекуди облущився. Цілком дисгармонійно виглядають навіс-дашок над терасою та металеві сходи аварійного виходу, котрі ведуть ззовні на другий поверх.
Навколо палацу був розбитий великий парк, площею біля 2 гектарів. За свідченням сучасників, парк був пишним, на даний час тут чисто і прибрано, високих трав і кущів немає, доріжки заасфальтовані. З дерев спостерігаються липи, акації та горіхи, а основні алеї обрамлені тополями. Як свідчать історичні дані, Дунін-Борковські у різні часи мали багато різних маєтків, і жили у Городку переважно лише влітку. Як то було прийнято серед шляхти, була тут і колекція творів мистецтва, бібліотека, тощо :) Садиба розміщена у самому центрі села, де дорога із Дзвиняча закінчує свій стрімкий спуск і робить широкий поворот вліво, далі перетинає Серет і прямує до Кулаківців. За сотню метрів далі бачимо іншу місцеву пам'ятку – церкву св. Михаїла.
Отож, на даний час садиба Дунін-Борковських у Городку використовується як школа, перебуває у задовільному стані, хоча й зазнала значних перебудов. Любителям старовинних палаців і маєтків неодмінно варто сюди навідатись. Доречі, на Личаківському цвинтарі у Львові є дві каплиці-усипальні, де поховані представники цього давнього шляхетського роду.
Petro
