Личаківське кладовище (м.Львів): карта, опис

Вулицею Петра й Павла в бік від Личаківської, або з боку вул. Чарнецького по Пекарській (сьогодні це перехрестя вулиць Мечникова, Шімзерів, Пекарської) доходимо до одного з найкращих паркових городів Львова, яким є Личаківське кладовище.

Личаківське кладовище почало своє існування з невеликого окопища, яке у XVI столітті було влаштовано далеко поза містом для людей, що гинули від епідемій. Одначе щойно цісарське розпорядження з кінця XVIII століття, яке забороняло ховати небіжчиків біля церков або у їх підземеллях, вирішив справу його розвитку. Своїм нинішнім простором і парковим облаштуванням Личаківський цвинтар завдячує заходам львівської громади на початку XX століття. Дві псевдоготичні брами ведуть досередини кладовища. Ближче до брам розкинулися парцели, призначені для "вибранців", далі ховають бідноту.

Найкращих і найважливіших в історичному аспекті пам'ятників треба шукати, власне, у цій першій цвинтарній смузі. У формах цих пам'ятників можна вичитати всю історію мистецьких смаків і стилів: від австро-німецького класицизму і аж до модерну. Творцями цих пам'ятників були переважно львівські каменярі, хоч нерідко трапляються тут твори кращих різьбярів, серед яких брати Шімзери, Марконі, Кужава, Левандовський, (пам'ятник В. Барвінському) Ґодебський, Баронч, Островский та інші. З похованих тут видатних українців згадаємо могили Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Омеляна Огоновського, Володимира Барвінського, Антона Петрушевича, Шараневича, Адама Коцка, Кулачковського, В. Шухевича та інших; з польських назвемо могили геніального маляра Артура Ґротгера, поета С. Ґощиньского, Марії Конопніцкої та Петра Хмельовського.

У верхній частині кладовища окреме місце зайняв велетенський військовий цвинтар, де упокоїлись тисячні жертви світової війни; а ще далі, по сусідству від Личаківського парку, розсипались могили жовнірів російської армії, що з наказу Миколи II зустріли смерть на підльвівських побоїщах. Привертають увагу й екзотичні магометанські надгробки.

Голубець М. Львів: Провідник. - Жовква, 1925.

Systemschyk