Свято-Троїцький монастир-фортеця (с.Межиріч, Рівненська обл.): карта, фото, опис
Де | Село Межиріч, Острозький район, Рівненська область |
Входить до складу | Острозький державний історико-культурний заповідник |
Збудовано | 1520 р. – 1612 р. |
На даний час | діє за прямим призначенням |
Висота н.р. моря | 202.0 м |
Матеріал \ |
мур \ |
Зодчий | Павло Ґродзицький |
Функція | оборонний монастир |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 605 |
Місце паломництва | об'єкт паломництва (християнство) |
Конфесія спочатку \ зараз | УПЦ \ |
Доступ | вільний, за розкладом |
Цінність | 5.0 з 5 (1 голос) |
Телефон(и) | |
Тип | чоловічий монастир |
Відвідали | 2 користувачі |
Сайт(и) | http://mezhyrich-mon.com.ua/ |
Свято-Троїцький монастир-фортеця у селі Межиріч Рівненської області був зведений упродовж XV – XVІІ ст. як оборонний комплекс у передмісті Острога. Хоча деякі дослідники висловлюють припущення, що обитель на цьому місці з'явилася ще у домонгольський період і була заснована монахами Києво-Печерської лаври. Точна дата заснування цього монастиря – достеменно невідома.
Історія цієї обителі насичена бурхливими подіями і тісно пов'язана зі славетним родом князів Острозьких. За свідченнями істориків, спочатку тут було збудовано дерев'яну православну церкву Пресвятої Трійці, яку у XV ст. знищила пожежа. Тому представники княжого роду Острозьких вирішили збудувати новий храм з місцевого каменю – пісковика. Відомо, що у середині XV ст. у тогочасному містечку Межиріч (а поселення було справді містом, оточеним оборонними валами, які теж збереглися донині) завершили будівництво нової кам'яної церкви, а вже у 1571 р. обитель охороняли кам'яні стіни, які були увінчані гострими зубцями, неподалік збудували кам'яну вежу-дзвіницю і облаштували дерев'яний міст.
У своєму архітектурному вирішенні монастирський комплекс нагадує більше монументальний замок, ніж духовну святиню, крім того, він вражає симетричністю своїх будівель, а також – неповторним і гармонійним поєднанням давньоруського стилю, готики, ренесансу і бароко. До складу його ансамблю належать: храм Пресвятої Трійці, келії монахів, в'їзна вежа з дзвіницею та південно-східний корпус. У центрі ансамблю височіє церква Святої Трійці, це – п'ятибанна тринефна споруда з трьома презбітеріями, виконана у давньоруському стилі, вікна якої декоровано у готичному стилі, а презбітерії – ренесансним різьбленням. З двох сторін від храму збудовано двоповерхові симетричні келії. Церкву Пресвятої Трійці разом з келіями оточує оборонна стіна з чотирма вежами по кутах. Висота оборонних стін становить 8м., а товщина – півтора метра. Кутові башти прикрашені ренесансним декором. Навпроти входу до храму розташована в'їзна надбрамна вежа разом із дзвіницею. Свято-Троїцький храм у с. Межиріч видається копією Богоявленського храму у Острозі, оскільки ці сакральні споруди є подібними за своїми розмірами і плануванням, крім того, їх будували приблизно у один і той сам час. Існують навіть легенди, за якими монастир у тогочасному містечку Межиріч поєднувався за допомогою підземного ходу з фортецею та оборонними укріпленнями Острога. Архітектура монастирського ансамблю втілює найбільш характерні особливості українського сакрального мистецтва XV – XVІІ ст.
Інтер'єр церкви Пресвятої Трійці оформлений у бароковому стилі, його внутрішнє оздоблення добре збереглося і до сьогодні. Саме тут знаходиться старовинна чудотворна ікона Богородиці "Життєподательниця", яка була створена за переказами ще у XІV ст. і подарована князям Острозьким Константинопольським патріархом як вияв благословення за підтримку православної віри в Україні. У старовинній бібліотечній книзі описано безліч чудес, пов'язаних з цією іконою. Князі Острозькі завжди брали цей образ із собою у походи і вірили, що саме завдяки благодаті Богородиці вони завжди отримували перемогу. Приблизно у середині XVІІІ ст. образ освятили згідно з католицьким обрядом: на Богородицю і Спасителя зодягли корони, які були виготовлені у Римі із золота і дорогоцінних металів, а у другій половині XІX ст. дружина російського імператора Олександра ІІІ – Марія Федорівна розпорядилася прикрасити чудотворну ікону срібною оправою зі смарагдами. Тут також перебуває ікона преподобного Антонія Великого, основоположника чернечого життя у Єгипті, яка була створена у XVІІІ ст.
Коли у ХVІІ ст. власником тогочасного містечка Межиріч став Іван (Януш) Острозький, який прийняв католицький обряд, він передав Свято-Троїцьку обитель ордену ченців францисканців і побудував для них житлові приміщення. У той час Межиріч значно потерпав від нападів кримських татар, тому Януш Острозький зробив усе від нього можливе для того, щоб зміцнити обороноздатність монастиря. Саме тоді обитель перетворилася на грізну і могутню фортецю, яка була здатна дати відсіч будь-яким ворогам. Біля мурів Януш Острозький збудував для себе палац, який, проте, до нашого часу не зберігся. З історії відомо, що козацькі війни на початку XVІІІ ст. знищили Межиріч, однак Межиріцький монастир якимось дивом залишився практично неушкодженим. Натомість обитель сильно постраждала від пожежі у 1820 р., під час якої була знищена велика монастирська бібліотека, яка складалася приблизно із двох тисяч книг. Наприкінці XІX ст. монастир знову перейшов у розпорядження православної церкви. Однак, у радянські часи монастир закрили. Чернече життя тут відновилося лише у 1991 р., після проголошення незалежності України, коли його передали у розпорядження єпархії православної церкви.
Нині усі бажаючі мають змогу відвідати Свято-Троїцький чоловічий монастир і вклонитися чудотворній іконі Божої Матері. Однак, згідно з правилами, чоловіки під час відвідин не повинні одягати штани вище колін, а жінки мають обов'язково бути з покритою головою і одягненими у спідниці. На території обителі працює готель для паломників та туристів.
Свято-Троїцький монастир у селі Межиріч нині функціонує за своїм призначенням, є визначним архітектурним ансамблем та одним з найвеличніших оборонних монастирів України XV – XVІІ ст., відноситься до єпархії УПЦ МП і належить до пам'яток архітектури національного значення.
1. Троїцька церква
[карта]Збудовано | сер. XVI ст. – поч. XVII ст. |
Тепер | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль \ |
готичний \ |
Функція | оборонний храм |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 605/1 |
Вагомість | 5.0 з 5 (1 голос) |
Побували | 1 користувач |
2. Башти
[карта]Час будівництва | 1606 р. – 1610 р. |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 605/5 |
Доступ відвідувачів | обмежений |
Значимість | 4.0 з 5 (1 голос) |
Побували | 1 користувач |
3. Келії
[карта]Датування | 1606 р. – 1610 р. |
На даний час | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 605/2 |
Доступ | обмежений |
Відвідали | 1 користувач |
4. Мури
[карта]Час будівництва | 1606 р. – 1610 р. |
Сьогодні | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 605/5 |
Важливість | 5.0 з 5 (1 голос) |
Відвідали | 1 користувач |
5. Надбрамна дзвіниця
[карта]Час будівництва | 1610 р. |
Нині | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 605/4 |
Доступ відвідувачів | обмежений |
Значимість | 4.0 з 5 (1 голос) |
Побували | 1 користувач |
6. Південно-східний корпус
[карта]Датування | 1606 р. – 1610 р. |
Тепер | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 605/3 |
Режим доступу | обмежений |
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|
Petro 7 грудня 2016, 13:33 |
Неодмінно варто обійти комплекс навколо щоб оглянути з усіх сторін. Проте, якщо ви з фотоапаратом - остерігайтесь, ставляться не дуже привітно. |
відповісти |
Гуцул 7 грудня 2016, 13:33 |
Потрібна прихована камера :) |
відповісти |