Місто Острог: карта вулиць, фото, опис

Місто Острог – адміністративний центр однойменного району Рівненської області, знаходиться на відстані 46км від Рівного, на березі річки Вілія. Його назва, скоріш за все, походить від давнього слова "острог", яке означає "укріплення, місце, яке огороджене дерев'яним частоколом".

Вперше про це поселення згадується у Іпатіївському літописі за 1100 р. Однак, деякі вчені припускають, що ще у далекому минулому ця місцевість вже була заселена людьми. У Густинському літописі за 1340 р. мова йде про відомого князя Данила, що походив з династії Острозьких, який здобув перемогу над військом польського короля Казимира ІІІ Великого. Динамічний розвиток міста, яке було надійно захищеним серед боліт, спостерігався у XІІІ ст., оскільки його не зачепила навала монголо-татарської орди. У 1341 р. навколо міста з'явилися перші великі укріплення. У зв'язку з цим серед місцевого населення зростав авторитет князів, які організовували його оборону, зокрема, мова йде про вищезгаданого князя Данила Острозького. Саме завдяки діяльності князів Острозьких, які володіли цим містом упродовж XІV-XVІІ ст., Острог перетворився на культурний і освітній центр України, що підтверджують ряд пам'яток архітектури, які збереглися і до нині. Рід князів Острозьких подарував Україні славетних меценатів і просвітителів, воїнів і полководців, будівничих та покровителів православної церкви.

Володіння Острозьких значно розширив державний діяч середини XV ст. Василь Федорович, який розгорнув значне будівництво у волинських містах. Його онук – один з найвпливовіших магнатів Речі Посполитої – Костянтин Острозький, Великий гетьман Литовський, що переміг військо московського царя Івана Грозного. Саме він перетворив Острог на одне з найбільших тогочасних міст України, через який пролягли важливі торговельні шляхи, які поєднували Східну і Західну Європу. Крім того, князь Костянтин Острозький увійшов у історію як визначний меценат, його пожертви були чи не найбільшими у всьому князівстві, він уславився тим, що будував для немічних притулки, а для дітей школи.

Молодший син Костянтина – Василь вважався успішним правителем і талановитим полководцем, який підтримував православну церкву, а також сприяв розвиткові української культури і книгодрукування. Князь Василь Острозький у XVІ ст. був засновником першого вищого навчального закладу у Східній Європі – славетної Острозької академії (слов'яно-греко-латинської школи), з якою пов'язують імена багатьох знаменитостей – першодрукаря Івана Федорова, українського полемічного письменника Василя Суразького, білоруського поета Андрія Римші, українського гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, письменника Мелетія Смотрицького, архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенецького та багатьох інших. Відомо, що після відкриття Острозької академії за розпорядженням князя Василя Острозького Іван Федорович заснував першу в Україні друкарню. Однак, у 1640 р. видатна академія занепала. Її відродження розпочалося лише у 1994 р. У 2000 р. вона отримала статус національного університету.

З 1793 р. Острог разом з частиною земель Волині увійшов до складу Російської імперії. Наприкінці XVІІІ ст. місто стало адміністративним центром Волинської православної єпархії, тут працювала Волинська духовна семінарія, яку закінчили тисячі православних священиків, а також відомий вчений-енциклопедист Степан Хотовицький і перший професор філософії Київського університету – Орест Новицький. У 1826 р. у місті привселюдно стратили офіцерів-декабристів, які були учасниками повстання Чернігівського полку. У 1846 р. тут побував геніальний український поет Тарас Шевченко під час своєї подорожі по Волині. Крім того, Острог також відвідали інші видатні діячі української культури – Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький. Проте, у XІX ст. за часів Російської імперії місто залишалося у тіні, сюди не проводили залізничних колій та шосейних шляхів, не розвивалося промислове виробництво. Однак, тут функціонували навчальні заклади, які продовжували традиції минулих віків, зокрема, Острозька чоловіча гімназія, випускниками якої були академіки Агатангел Кримський і Оникій Малиновський, відомо також, що у Острозі екстерном здобув освіту у гімназії Іван Огієнко (митрополит Іларіон). У 1918-1920 рр. тут постійно змінюється влада. З 1939 р. Острог увійшов до складу Радянського Союзу. У роки Другої світової війни розпочався період німецької окупації, під час якої була знищена одна з найбільш давніх єврейських громад України, що проживала у місті, і розстріляно тисячі мирних мешканців. У 1963 р. у місті відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку. У 1981 р. тут було засновано державний історико-культурний заповідник м. Острога. Місто відбудовується, тут проводиться реконструкція будівель, споруд та історичних пам'яток.

У архітектурі міста упродовж століть домінував Острозький замок (XІІІ ст.), виконаний у оригінальній для України формі елегантної башти-донжона епохи Середньовіччя. Пізніше до складу замкового ансамблю увійшли Богоявленський собор і Нова Башта. Серед визначних пам'яток архітектури міста відзначається Луцька брама з надбрамною баштою, Татарська брама з надбрамною баштою і головний корпус Острозької академії (колишній монастир капуцинів). У містечку функціонує краєзнавчий музей (1913 р.) та музей книги і друкарства (1910 р.). Крім того, місто відоме своїми пам'ятками сакрального зодчества: Воскресенська церква (початок ХX ст.), споруджена у візантійському стилі, бароковий костел капуцинів (1758 р.), костел Успіння Діви Марії (1890 р.), збудований у стилі неокласицизму і неоготики, який раніше був домініканським храмом і каплиця св. Миколая (1905 р.). Тут також знаходиться будівля великої синагоги XVІІ ст., однієї з найстаріших в Україні, яка багато років стояла у руїнах і дочекалась реставрації лише у 2016 році, і єврейський цвинтар-кіркут початку XІX ст.

Старовинний Острог вважається одним з найдавніших міст України, яке славиться своїм майже тисячолітнім минулим і займає визначне місце у історії української культури, науки та освіти.

Andrij