Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Червоний корпус Київського національного університету ім. Т.Шевченка (м.Київ): карта, фото, опис

(Університет св.Володимира)

 Petro   1465  1

Фото (1)

Київ. Червоний корпус університету

... Карта

Розташування Місто Київ, Київська область
Датування \ На даний час  1837 р. –  1843 р.,  1945 р. –  1953 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса вул.Володимирська, 60
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Будівничий Вікентій Беретті, Олександр Беретті, Петро Альошин
Стиль класицизм
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 34
Доступ вільний, за розкладом
Відвідали 1 користувач

Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка здавна був осередком розвитку науки та передової суспільно-політичної думки в Україні. Про нього ходить багато розповідей і легенд, його неодноразово зображали на своїх картинах художники, малюнки цього корпусу навіть друкувалось на українських карбованцях.

Найстаріший корпус університету знаходиться у центрі столиці, на вулиці Володимирській, 60. Він був збудований згідно проекту професора Петербурзької академії мистецтв Вікентія Івановича Беретті у 1837-1843 роках у класичному стилі. Оздоблювальними роботами керував син архітектора Олександр Беретті. Будівля входить до комлексу академічних споруд, справа розміщена університетська бібліотека, а зліва - Національна бібліотека ім.Вернадського, а ще далі, з іншого боку вулиці Льва Толстого - будинок ректора (тут зараз розміщений ректорат).

Будівництво розпочалось 31 липня 1837 року, коли урочисто на місці майбутнього університету відбулась закладка у землю медалі з роком заснування споруди, трьох монет – золотої, срібної та платинової, та плінфи з фундаменту Десятинної церкви. На цьому ж місці відбулась свята літургія. Завершилось будівництво 1843 року, та В.Беретті вже цього не побачив. Він помер у 1842 році.

Головний корпус університету являє собою квадрат на три поверхи, замкнений з усіх сторін. Всередині нього знаходиться просторий двір. Оскільки на момент будівництва ще не було вирішено з якого боку буде основна вулиця, тож зодчий проектував споруду так, щоб вона виглядала презентабельно з усіх сторін. Довжина фасаду будинку складає 145,68 м. Планування дещо нагадує, наприклад, Львівський університет, проте є й суттєві відмінності.

Фасад будинку простий, площина стін візуально ділиться восьми вертикальними колонами іонічного ордеру, та чергуванням утоплених в нішах вікон. Протяжність споруди підкреслюється масивним портиком з аттиком та трикутним фронтоном над ним. Таке протиставлення вертикалі і горизонталі є дуже вигідним, і за задумом розраховане на візуальне сприйняття будинку здалека. Перед основним фасадом розміщений невеликий, але красивий парк ім.Тараса Шевченка.

Західний фасад лаконічніший і стриманіший, його окрасою слугує природа Ботанічного саду, розміщеного тут. Парадний виступ містить пілястровий портик з фонтаном та три четвертинні колони. Півкруглі фланги містять колони іонічного ордеру. Перший поверх споруди оздоблений рустом. До головного входу ведуть широкі семимаршові сходи. Самі колони мають чавунні капітелі, медальйони карнизу виконані також з металу.

Спершу в головному корпусі університету на першому та другому поверхах розміщувались різноманітні установи – музеї, архіви, кабінети, квартири службовців та високо посадовців, кімнати для викладачів, бібліотека, студентська їдальня.

На третьому поверсі знаходились кімнати для студентів а також кімнати для навчання, квартири викладачів, університетський карцер.

У напівкруглих фасадах розташовувались Православна університетська домова церква імені св. Володимира та Католицький університетський костел.

Ботанічний сад закладено у 1841 році. Також тут знаходився і Зоологічний сад, та пізніше у 1913 році його перенесли. Тут було встановлено монумент на честь засновника університету імператора Миколи І.

На рахунок своєрідного кольору будинку ще досі ведуться дискусії. За одним джерелом, колір головного корпусу Київського університету Св.Володимира пов'язаний забарвленням стрічок ордену Св.Володимира (червона та чорна). За іншою версією, червоний колір це лише наслідування кольору Зимового Палацу в Петербурзі, проте коли фарбу довезли до Києва, щось наплутали в складниках і вона стала червоного кольору. У 1935 році була спроба змінити яскравий колір на "персиковий", та споруда одразу втратила свою монументальність і строгість, тож від цього задуму відмовились.

У 1915-1916 роках у навчальному приміщенні знаходилась військова частина. З 1920 року тут діяв Вищий інститут народної освіти, Київський інститут народної освіти (1920-1926). В цей час, церкву що знаходилась в університеті зачинили. Відроджений університет у 1932 році знову розмістили у Червоному корпусі. В тому ж році сталася велика пожежа, яка знищила дерев'яні склепіння над аванзалом та актовим залом, та дах. В результаті реконструкції, склепінчастий дах перебудовано на пологий.

9 березня 1939 року на честь святкування 125 річниці з дня народження Т.Г.Шевченка, університет та ботанічний сад перейменували на його честь, а на місці пам'ятника імператору встановили пам'ятник Тарасу Шевченку.

У листопаді 1943 року відступаюча німецька армія завдала нищівного удару по Червоному корпусу. Після пожежі та п'яти вибухів від університету практично нічого не залишилось. За його реконструкцію береться вже відомий на той час у Києві архітектор П.Ф.Альошин. Разом зі своїм колективом він приймається за вивчення архівних записів авторів будівництва університету батька та сина Беретті. З наміром відновити споруду у первісному вигляді П.Ф.Альошин знімає обміри з руїн та створює проект за яким у 1949 році Червоний корпус повністю відновлено. Та на цьому зодчий не зупинився, він розширив споруду у бік Ботанічного саду, оскільки збільшилась кількість студентів. Щоб покращити освітлення приміщення у фризі фасаду зроблено отвори для вікон. У бібліотечному залі хрестові склепіння замінено на пологі залізобетонні, що були більш сучасними та витривалішими. Всі реставраційні роботи завершено 1954 року.

В Червоному корпусі університету до 70-х років знаходились гуманітарні факультети та факультети точних наук – географічний, журналістики, міжнародних відносин, біологічний, фізичний, механіко-математичний. З часом, деякі з них перенесли у нові корпуси. У приміщенні, яке до 1920 року займав костел, розмістили музей вищого навчального закладу, а приміщення де знаходилась церква св. Володимира облаштували під спортивну залу.

У Київському національному університеті працювали та навчались видатні постаті культурного та наукового життя України. Тут в 1845-1847 рр. у складі Археологічної комісії працював Тарас Шевченко. З 1860-1865 рр. навчався видатний український композитор Микола Лисенко. Серед випускників університету багато відомих постатей – історик Тарле, математики Чеботарьов, Шмідт, історик і державний діяч М.Грушевський, громадський діяч М. Драгоманов, композитор Ревуцький, художник Ге, письменники Паустовський, Рильський та ін.

У 2009 році проведено ремонтні роботи по оновленню фасаду будинку. Зараз у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка навчається близько 18 тис. студентів. Оглянувши університет, не оминіть увагою особняк Ф.Терещенка з музеєм російського мистецтва та музей мистецтв Богдана та Варвари Ханенків. Вони розміщені з іншого боку парку, на вул.Терещенківській.

Beata

Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (1)
Додати коментар або натисніть "відповісти" під раніше доданим коментарем
Vitalina (гість) 24 квітня 2016  13:34
Скажите пожалуйста, факультет психологии находится в красном корпусе??
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка