Національний художній музей України (м.Київ): карта, фото, опис

Зі збільшенням кількості населення Києва зростала його зацікавленість у культурному збагаченні, потяг до знань, відповідно збільшилась потреба у виникненні культурних закладів міста.

Київське товариство грамотності у 1880 році виступило ініціатором будівництва першого загальнодоступного музею Києва. Це був художньо-промисловий музей, а нині - Національний художній музей України. Конкурс на кращий проект будівництва оголосили 18 лютого 1896 року. Того ж року було спільним рішенням було обрано ділянку під забудову музею по вулиці Олександрівській (сучасна вул. Грушевського), на Двірцевій поліційній дільниці. Музей розташувався дещо нижче від Маріїнського палацу, Будинків Уряду та Верховної Ради.

На засіданні 23 травня 1897 р. комітет обрав переможця конкурсу - московського зодчого С.П.Бойцова. Та він так і не зміг знайти спільну мову з київською громадськістю і не приступив до виконання своєї роботи. Тому обов'язки з керівництва проектом взяв на себе не менш відомий, молодий та перспективний архітектор Владислав Городецький. Свої проекти будівництва він розробив на основі ескізів С.П. Бойцова з деякими змінами.

Закладка будинку відбулась у 1897 році, а будівництво завершилось 1899 року, проте оздоблювальні роботи ще тривали. Будинок зводили з нового на той час матеріалу – цементу і бетону. Вважалось, що Городецький був співвласником цементного заводу в м.Києві, він активно просував новий товар на ринок, і широко використовував його у будівництві.

Будинок музею має "Г-подібну" форму і чотири поверхи, добудову до основного приміщення здійснили вже у радянські часи (1967-1972 рр). Оскільки музей знаходиться на досить крутому схилі, з головного фасаду він сприймається як двоповерховий.

Ззовні споруда виконана у неокласичному стилі, до першого поверху ведуть широкі сходи, котрі охороняються двома левами у грізних позах. Вхід у музей ховається за гекзастильною колонадою. Окрасою будинку слугує ліпнина і статуї виконані братами Сала. Шість колон тримають трикутний фронтон з алегоричними скульптурами, що зображають мистецтво. На фронтоні красується покровитель мистецтва Аполлон, що здіймається над алегоріями скульптури та живопису. На кутах споруди вмонтовані скульптури грифонів. Антаблемент головного портика містить деталізоване зображення кентавромахії в метопах.

Вся площа музею обнесена огорожею з рустованою стіною та арками.

Всередині будинок має кілька парадних сходів і ліфт. Заручившись підтримкою цивільного інженера Льва Мойсейовича Городецького, зодчий обладнав приміщенні парове опалення низького тиску і вентиляцію.

Музей став однією з найдовершеніших робіт Городецького, та найкращим музеєм серед будівель того часу.

Оскільки фінансово було дуже тяжко збудувати такого року будинок, то архітектори залучили до цього будівництва меценатів і великих шанувальників творчості Богдана та Варвару Ханенків, Миколу Біляшівського, Федора Ернста, Вікентія Хвойку. Майже половину коштів, необхідних для будівництва виділила родина Терещенків. Родина Ханенків зробила для музею цінний подарунок і передала свою археологічну колекцію з 3145 предметів. Відкриття "Київського художньо-промислового і наукового музею імператора Миколи Олександровича" здійснили 23 грудня 1904 р.

Музей було націоналізовано 1919 року. 1924 року його назвали Всеукраїнським історичним музеєм імені Тараса Шевченка. Під час Другої світової війни німці розмістили у стінах музею колекцію східно-європейського мистецтва. З 1944 року музей знову працює у попередньому режимі. (Перебуваючи у Києві, неодмінно відвідайте також музей Івана Гончара та музей народного декоративного мистецтва).

Завдяки добудові 1972 року приміщення музею збільшилось майже вдвічі, а це дало змогу розмістити тут нові експозиції, збільшити кількість експонатів. З 1994 року йому надали статус Національного.

Сьогодні кількість творів мистецтва, що налічується у Національному художньому музеї України, сягає близько 40 тис. експонатів. Тут знаходяться картини Т.Г.Шевченка, А.Мокрицького, В.Штернберга, І.Рєпіна, О. Новаківського. Поряд із музеєм, на вулиці Інститутській, лежать будівлі колишнього інституту шляхетних дівчат, київської біржі та Національного банку.

Beata