Воронцовський палац (м.Алупка, Крим): карта, фото, опис
(Державний палацо-парковий музей-заповідник у м. Алупці)
Де | Місто Алупка, Територія Ялтинської міськради, Автономна республіка Крим |
Час будівництва | 1828 р. – 1848 р. |
На даний час | музей |
Висота н.р. моря | 55.0 м |
Адреса | Палацове шосе, 10 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | романтизм |
Архітектор | Франс Боффо, Томас Гаррісон, Едвард Блор |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 1215 |
Тип | історичний музей, музей меблів та інтер'єрів, художній музей, галерея |
Доступ | платний |
Кількість експонатів | 25 000 |
Телефон(и) | |
Відвідали | 1 користувач |
Садиба Воронцовський палац – пам'ятка архітектури, вражає своєю неповторністю та яскравістю, розташований в місті Алупка, біля підніжжя гори Ай-Петрі (Крим). Рішення генерал-губернатора Новоросійського краю, графа Воронцова розпочати будівництво замку, було викликане бажанням мати літню резиденцію на березі моря.
Будівництво Палацу розпочалось з проведення робіт на південному схилі. Проектуванням займались знамениті архітектори Франц Боффо і Томас Харрісон, однак самі будівельні роботи здебільшого виконували кріпаки з Володимирської та Московської губерній, які досконало володіли мистецтвом зведення і рельєфної обробки каменю. Згодом роботи почав координувати королівський архітектор Британії Едвард Блор, який і був головним розробником проекту палацу, хоч і не приїздив до Криму. На розроблення проекту Воронцовського палацу Еварду Блору знадобився рік.
Палац побудовано в стилі пізньої готики та романтизму початку 19 століття. В стилі класицизму, який був модним на той час, побудований лише Чайний будиночок в Нижньому парку. В будівництві Воронцовського палацу використовувався місцевий камінь вулканічного походження, який відомий під назвою "сірий діабаз", цей камінь славиться тим, що він в кілька разів міцніший від граніту, хоч і дуже крихкий. Діабазові скелі також послужили і фундаментом для палацу. В будівництві використовувався спеціальний розчин, за допомогою якого скріплювались брили діабазу, і саме завдяки цьому чудо-розчину Воронцовський палац вцілів після надзвичайно потужного землетрусу в 1927 році. Всі будівельні роботи були проведені вручну, талановитими майстрами, в розпорядженні яких були лише примітивні інструменти та власні вміння.
Палац являє собою комплекс одно- та двоповерхових будівель, розташованих зі сходу на захід та складається з п'яти корпусів. На півдні розташовані парадні сходи, з обох боків яких розміщено фігури шести левів з білого мармуру, завдяки чому названо цю терасу "Левовою". В глибокій ніші південного фасаду, яку виконано в мавританському стилі, видно напис арабською мовою, який в перекладі звучить так: "Немає переможця окрім Аллаха". Палац має дві брами: західну та східну. Головною брамою вважалась західна, вона була більшою, але дещо програвала за своїми естетичними якостями східній брамі, меншій за розмірами. З північної сторони палацу відкривався надзвичайний краєвид на гору Ай-Петрі.
Будівництво Воронцовського палацу тривало з 1828 року і було завершене лише в 1848 році. Найпершим був зведений Столовий корпус, згодом Центральний та Гостьовий, а завершилось будівництво Бібліотечним корпусом.
Палац графа Воронцова є унікальним ще й тим, що навколо нього розташований чудовий парк - пам'ятник садово-паркового мистецтва, з величними скульптурами та фонтанами. Територія на якій розташовані палац та парк, є горбистою, що дало змогу архітекторам та садівникам, які працювали тут, вигідно використати цей ландшафт для створення справжнього шедевру ландшафтної архітектури. Перебуваючи на території парку складається враження, що палац є невід'ємною часткою навколишньої природи та величної гори Ай-Петрі.
Парк навколо палацу розділений на Верхній і Нижній. В Верхньому парку розташовані природні композиції: Малий та Великий камяний хаос, Лебедине, Дзеркальне та Форельне озера, Оливкова галявина, Сонячна поляна, та фонтан "Трільбі", особливу гармонію створюють лебеді, які також є мешканцями парку. Палацовий парк створювався не один рік, він налічує понад двісті екзотичних дерев та кущів, тут можна побачити величні кипариси, пальми та лаври і інші рідкісні дерева. На території біля палацу розташовані скульптури мармурових левів, виготовлені скульптором з Італії Джованні Бонанні, та різноманітні фонтани, які викликають романтичні настрої.
Палац містить сто п'ятдесят кімнат, кожна з яких має своє унікальне оздоблення та предмети інтер'єру, зокрема меблі, годинники, дзеркала, люстри майстрів з різних країн, виконаних у найрізноманітніших техніках.
Стіни парадного вестибюлю прикрашені портретами аристократичної знатті, серед яких портрет А. В. Браницької, виконаний художником Річардом Бромптоном та є чи не єдиною роботою цього знаменитого художника, яка збереглась на Україні. Також в палаці Воронцова міститься ціла колекція полотен відомих художників Голландії, Франції, Італії, зокрема Карло Маратті, Вільяма Хогарта, К. Нетшера, П. Снейєрса, Джорджа Доу та інших.
Парадна їдальня Графського палацу містить балкон, на якому розміщувались музики, які і супроводжували обіди чудовою музикою. Також їдальня оздоблена каміном та рідкісними колекціями порцеляни і кришталю, ну і звісно величними полотнами. Особливу увагу серед інтер'єру палацу привертають дві великі шістдесятисантиметрові вази, які виготовлені Імператорським порцеляновим заводом, що знаходився в Петербурзі. Вони змонтовані з кількох окремих частин та прикрашені реалістичними морськими пейзажами. Подив також викликають солом'яні шпалери з вишивками виконаними кольоровими нитками, в стилі доби класицизму, вони чи не єдині в своєму роді збережені на Україні.
Бібліотечний комплекс, будівництво якого було завершене останнім, містив справді цінну колекцію книг, яка налічувала понад двадцять п'ять тисяч томів, але нажаль в 1917 році вона була вивезена за межі України і зараз зберігається в Росії.
Родзинкою Воронцовського палацу є Зимовий сад. Він розташований між Блакитною та Парадною їдальнями та справляє незабутнє враження на відвідувачів музею. В ньому розташовано неймовірно велику кількість копій античних скульптур та портретів династії Воронцових. Також Зимовий сад містить багато виробів з мармуру. Спочатку він був відкритим, але згодом його засклили. Зимовий сад знаменитий також безліччю рідкісних тропічних рослин, які були доставлені з різних куточків світу.
Воронцовський палац в Алупці став парадною резиденцією аж для трьох поколінь знатного роду Воронцових, тут проводились блискучі прийоми та бали, він був центром культурного життя Криму. І лише після 1917 року, Воронцови змушені були покинути палац та емігрувати за кордон. За останніми даними, нащадки славетного роду зараз мешкають в Сполучених Штатах Америки.
В 1921 році Воронцовський палац перетворено на музей, він був єдиним на той час на Південному березі Криму, тому сюди звозили картини, меблі, посуд з інших палаців. Однак, після захоплення Криму німцями палац було пограбовано. Вивезено більшу частину творів мистецтва і лише частину з них згодом вдалось повернути. Сам палац вцілів завдяки Фельдмаршалу Манштейну, якому Гітлер під час війни подарував палац. І лише в 1956 році роботу музею було відновлено.
На сьогоднішній день колекція Вороноцовського палацу складається з двадцяти п'яти тисяч музейних експонатів до яких відносяться художні меблі, вироби з порцеляни і бронзи, твори скульптури та живопису.
Оригінальне планування Воронцовського палацу в Алупці, цікаве поєднання куполів, зубців, різьблених карнизів, шпилів, арок та балконів створюють атмосферу гармонії та піднесення. Цікаві стильові рішення, вдале поєднання різних стилів та форм, майстерність, з якою викладені стіни - все це не може залишити байдужим жодного з відвідувачів палацу. Він і сьогодні приваблює туристів пишнотою своїх інтер'єрів та красою архітектури. Його велич викликає непідробне захоплення майстрами, архітекторами, які були справжніми знавцями та поціновувачами прекрасного. Сьогодні палац приваблює не лише туристів, а й режисерів, художників, які в своїх творах намагаються увіковічнити цю красу. Зокрема тут зняті відомі кінематографічні картини, такі як: "Небесні ластівки", "Сафо", "Одруження Фігаро" та інші. Палац, поряд з Лівадійським і Кузнецовським палацами, Ластівчиним гніздом, належить до найвідомиших садиб Криму.
1. Воронцовський парк
[карта]Час будівництва | XIX ст. |
Адреса | вул.Палацове шосе, 10 |
Статус | пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення |
Охоронний номер | 1215/6 |
Доступ туристів | вільний |
Відвідали | 1 користувач |
2. Шуваловський корпус
[карта]Датування | 1830 р. – 1834 р. |
Тепер | музей |
Адреса | вул.Палацове шосе, 10 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | романтизм |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 1215/3 |
3. Бібліотечний корпус
[карта]Час будівництва | 1842 р. – 1844 р. |
Тепер | музей |
Адреса | вул.Палацове шосе, 10 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | романтизм |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 1215/2 |
4. Столовий корпус
[карта]Час будівництва | 1828 р. – 1838 р. |
На даний час | музей |
Адреса | вул.Палацове шосе, 10 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | романтизм |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 1215/1 |
5. Господарський корпус
[карта]Датування | 1838 р. – 1842 р. |
Сьогодні | музей |
Адреса | вул.Палацове шосе, 10 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | романтизм |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 1215/4 |
6. Чайний будиночок
[карта]Збудовано | 1829 р. |
Нині | музей |
Адреса | вул.Палацове шосе, 10 |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 1215/5 |
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|