Ханський палац в Бахчисараї (Крим) - розташований в долині ріки Чурук-Су біля підніжжя гори Чуфут-Кале, на шляху до Успенського монастиря, та є пам'яткою історії та культури всесвітнього значення.
Палац в час свого розквіту виглядав настільки розкішно, що міг асоціюватись з раєм на землі. Він являє собою сад з затишними двориками, вкритими зеленню та квітами, наповнений гармонією та спокоєм. Мелодійний дзюркіт фонтанів, приглушене світло крізь вітражні вікна, все це створювало атмосферу нереальності та одухотвореності. Саме приміщення палацу було продумано до найменших деталей та було покликане забезпечити його мешканцям максимальну зручність та комфорт.
Ханський палац, також відомий під назвою "Хансарай", був побудований як родова резиденція династії Гіреїв та довгий час слугував резиденцією місцевих правителів, щоразу зазнаючи змін, але завжди залишаючись неприступним та таємничим. Засновником Ханського палацу вважається Сахиб І Гірей. Будувався палац протягом 1532-1783 років та відігравав важливу роль в політичному, культурному та духовному житті Криму. Він є єдиним у світі зразком кримськотатарської палацової архітектури. На сьогоднішній день комплекс займає територію площею 4,3 гектари, та раніше його площа сягала 18 гектарів. Палацовий комплекс складався з південних та північних воріт, палацової площі, головного, поштового та гаремного корпусів, кухні, стайні та бібліотеки, а також соколиної вежі, мечеті, Перського саду та ханського кладовища.
У центрі розташований прямокутний двір. Навпроти головного палацу височить ханська мечеть (Хан-Джамі), а за нею розташоване ханське кладовище, де були поховані не лише хани, але й члени їхніх сімей та інша знать. На територію ведуть північні і південні ворота, які є невід'ємною частиною палацового комплексу, до якого також відносяться Свитський, бібліотечний та головний корпус, гарем, ханська кухня та стайня, а також Соколина вежа та уже згадувана ханська мечеть. Чудовим доповненням палацового комплексу є персидський сад, оскільки й саме слово "Бахчисарай" у перекладі з татарської означає "палац-сад".
В 1736 році палац було спалено російськими військами під керівництвом Крістофа Мініха. Згодом споруди було відбудовано та з часом вони почав займати площу близько 18 гектарів. В той час налічувалось до чотирьох з половиною тисяч приміщень. За розкішністю Ханському палацу на той час не було рівних. За 50 років в Хансараї змінилось дев'ятнадцять правителів. Останнім кримським ханом з роду Гіреїв був Шахін Гірей.
У 1796 році Ханський палац перебудували та відреставрували до приїзду імператриці Катерини ІІ та імператора Йосифа ІІ. А у 1818 році Хансарай відвідав імператор Олександр І, після візиту якого будівлі знову зазнали змін. Було знесено Банний корпус та Зимовий палац.
У 1853 – 1856 роках, під час Кримської війни в Ханському палаці починає діяти шпиталь, а у 1908 році тут відкрито музей, який у 1917 році отримав назву "Музей історії і культури кримських татар". Однак під час Другої світової війни частина музейних експонатів була назавжди втраченою. Постійні перебудови палацу призводили до його занепаду та втрати архітектурних особливостей. І лише в 1960 році розпочато його реконструкцію. У 1979 році в стінах палацу відкрито "Історико-архітектурний музей".
Головні ворота Хан-сараю знаходяться в стінах Світського корпусу та були добудовані в 1611 році. Палацова площа об'єднує усі частини Палацу, та розташована в його центрі, відразу за Північними воротами. Ханська мечеть (Хан-Джамі), побудована в 1532 році, розташована праворуч від воріт, в 1936 році постраждала від пожежі та через чотири роки була знову відбудована. Ханська мечеть є не лише релігійною святинею, а й представляє великий інтерес для дослідників, зокрема захоплює оздоблення мечеті декоративним розписом та мозаїкою. Поруч з Хан-Джамі розташований Ханський цвинтар на якому поховані правителі Криму та їхні родини.
Лазня Ханського палацу носить назву Сари-Гюзель, що в перекладі означає Жовта красуня та датується 1532 роком. Лазня має куполи в яких розташовані зірки та півмісяці. Лазня не лише виконувала своє пряме призначення, а була і місцем де можна було відпочити та відновити сили. Бібліотечний корпус складається з двох поверхів і оздоблений мозаїкою.
Особливий інтерес викликає Гаремний корпус, який на час розквіту Палацу містив чотири будинки в яких розташовувалось до сімдесяти кімнат, але нажаль до сьогоднішніх днів збережені лише три розкішних кімнати (Буфетна, Житлова та Вітальня), оскільки три будівлі були зруйновані. В гаремі жили жінки та хлопчики до семи років, його оточували восьмиметрові стіни. Поруч з ним знаходилась Соколина вежа з якої було видно палацову площу та Персидський сад, яким служив місцем відпочинку для мешканців Ханського палацу.
Два фонтани: білий мармуровий, який ще називають Золотим та знаменитий Фонтан Сліз розташовані в Фонтанному дворику. Перший був споруджений для вмивання, а другий має свою унікальну історію і, як вважають дослідники, був перенесений до Фонтанового дворику з цвинтаря. Як свідчить легенда фонтан сліз збудований у 1764 році архітектором Омером, на честь коханої тодішнього правителя Крима Гірея - Діляри, яка загинула від рук ревнивих суперниць. Фонтан складається з кількох чаш наповнених водою, перша чаша уособлює голівку квітки, краплини води з якої неначе сльози наповнюють іншу чашу, яка уособлює серце правителя, кілька менших чаш – це час який зменшує біль втрати, але спогади залишаються. В її честь на Ханському цвинтарі споруджено і мавзолей. Цвинтар став останньою домівкою не лише для красуні Діляри, але й для дев'яти кримських ханів та членів їхніх родин, а також представників придворної знаті. Цей фонтан надихав до творчості багатьох поетів та письменників. Пам'ятники на Ханському цвинтарі виготовлені з мармурових плит та прикрашені орнаментом на якому зображені символи жалоби та вічного життя, також на плитах можна прочитати красномовні епіграфи.
Унікальною є також Мала Ханська мечеть, яка розташована в головному корпусі, в розписі якої використано рослинний орнамент, а головною особливістю є ніша в її південній стіні, яка носить назву "міхраб". Над міхрабною нішею в стіні розміщений вітраж, прикрашений оригінальним знаком, що складається з двох трикутників, накладених один на один.
Що ж стосується Великої Ханської мечеті то вона була збудована в 1532 році та є першою спорудою Ханського Палацу. Зовні Велика Ханська мечеть виглядає як дві високі вежі з гострими шпилями. Всередині веж є великі сходи по яких піднімається на балкон служитель перед початком відправи. Частина балкону перетворена на Ханську ложу і є заскленою, стіни її прикрашені вітражами та розписами.
На другому поверсі палацу розміщені Посольський зал, Золотий кабінет, Кавова кімната та житлові кімнати. Посольський зал, як і Зал Дивану слугував адміністративною частиною, тут вирішувались важливі державні справи. В Золотому кабінеті знаходиться 24 вітражних вікна, під якими розташовані дивани. Стеля в кабінеті дерев'яна, а от стіни оздоблені ліпниною, поруч з диванами біля стін стоїть шафа та камін. Житлові кімнати Ханського палацу мають вітражні вікна, різьблені стелі та каміни.
Найстаровиннішою частиною Ханського палацу є портал Демер-Капи – Залізні двері, через який можна було потрапити з Посольського палацу в Фонтанний дворик. Портал служить обрамленням масивних залізних дверей та містить позолочені написи арабською мовою, а також рослинний орнамент. Він споруджений в стилі Ренесансу.
Палацовий комплекс в Бахчисараї є унікальним зразком кримськотатарської палацової архітектури. Саме тут відбувались зйомки відомих фільмів таких як "Алі-Баба і сорок розбійників", "Роксолана", " Та, що біжить по хвилях" та інші.
miirenka
