Печерне місто-фортеця "Чуфут-Кале" (м.Бахчисарай, Крим): карта, фото, опис
Де | Місто Бахчисарай, Бахчисарайський район, Автономна республіка Крим |
Належить до | Бахчисарайський історико-культурний і археологічний заповідник |
Датування | V ст. – XVIII ст. |
Тепер | музей |
Висота н.р. моря | 431.0 м |
Адреса | ст.Старосілля |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 290/0 |
Режим доступу | вільний |
Відвідали | 2 користувачі |
Історія
Фортеця і печерне місто "Чуфут-Кале" (в перекладі: іудейська фортеця) знаходиться на відстані 2,8 км. від міста Бахчисарай, що у Криму. Це - одна з непогано збережених архітектурних та історичних пам'яток Криму. "Чуфут-Кале" являє собою напівзруйноване середньовічне печерне місто-фортецю. Розташоване місто на невеликому плато яке оточене прірвами, на висоті 550м над рівнем моря. Круті схили плато є практично неприступними і добратись до міста можна лише зі сходу вузенькою стежиною. Вважається, що виникло місто в 5-6 ст., а стало укріпленою фортецею у 8-9 ст. Відвідини цього стародавнього поселення добре поєднуються з оглядом знаменитого Ханського палацу та Успенського печерного монастиря.
Якщо дивитись на "Чуфут-Кале" з відстані, то складається враження, що його будинки приліплені до неприступних скель та нагадують гнізда дивовижних птахів. Ще й до сьогодні у руїнах цього міста можна добре роздивитись його квартали та вулиці, а печери господарського призначення збережені майже в первісному стані, також збереглись храми та монетний двір де карбувались монети, а також значна кількість житлових будинків. Від неприступного муру залишились лише руїни. Тут знаходиться і старовинний цвинтар, який схований під заростями кизилу. Цвинтар датується 4-10 століттям і на ньому є поховання мешканців "Чуфут-Кале" та навколишніх сіл.
На початку свого існування місто-фортецю населяли алани – племена іранського походження, які займались скотарством, землеробством та ремеслом. А після захоплення фортеці в ній оселились кримські татари. В 15 ст. " Чуфут–Кале" на той час "Кирк Ор" стає першою столицею незалежного Кримського ханства. Якийсь період місто відіграє роль резиденції кримського хана Хаджи-Гірея, а згодом, після перенесення столиці кримських ханів до Бахчисараю, перетворюється на цитадель, в якій утримуються ув'язненні полоненні. Тут була побудована і перша в Криму друкарня.
"Чуфут-Кале" служило татарською фортецею і носило назву Кирк-Ор. На цей час воно було могутнє і неприступне, не зважаючи на те, що сучасні туристи без будь-яких перешкод можуть потрапити до фортеці. В 4-7 ст., окрім татар, місто населяють і греки та вірмени, які займаються торгівлею та ремеслом. Найвизначніші історичні події печерного міста "Чуфут-Кале" відбувались під час війн між кримськими та золотоординськими ханами. Неподалік від малої брами, яка розташована на півдні знаходиться криниця "Коплі-Кую", глибиною 42 метри, яка була зв'язана з фортецею підземними ходами.
У місті знаходиться мавзолей Джаніке Ханим, яка була мудрою правителькою та донькою Тохтамаш-хана та спадкоємицею Чингізидів. Саме її підтримка і захист допомогли хану Хіджі Герею протистояти кримським емірам. Мавзолей є чудовим зразком малоазійської архітектури. В глибині мавзолею розміщена гробниця Джаніке Ханим. В "Чуфут-Кале" проживало дуже різноманітне населення: починаючи від татар - воїнів і закінчуючи караїмами - ремісниками та торговцями. Кожна з етнічних груп мала свої квартали та храми. Була в місті також і мусульманська мечеть.
Ще одна назва міста–фортеці звучить як "Фортеця коштовностей", оскільки побутує думка, що стіни та брами міста були оздоблені коштовностями. Однак, якщо й припустити, що так і було, то до сьогоднішнього дня ці коштовні каміння не збереглись :)
В 17 столітті татари покидають "Чуфут-Кале" і тут оселяються хазари, які мешкають в місті понад 200 років. Причиною, яка змусила хазар покинути місто був брак питної води. Багато чим завдячує фортечне місто вченому Фірковичу. Який приклав усіх зусиль щоб зберегти до наших часів цю унікальну історичну пам'ятку Криму та залишався мешкати в місті разом з своєю сім'єю до останніх своїх днів.
Останні мешканці "Чуфут-Кале" покинули місто в середині 19 ст.
З 2001 року місто стало відкритим для відвідування туристами. Загальна площа, яку займає комплекс, становить 46 га. із яких на місто припадає 19 га. З півдня та сходу місто оточене мурами та вежами. Місто було переділена на дві частини муром, одна з його частин вважалась Старим містом, інша – Новим. Зберігся до сьогоднішніх днів і герб міста, вирізьблений на мармурі.
Далі на південь, біля с.Кудрине лежать ще два відомі печерні міста - Тепе-Кермен та Киз-Кермен.
1. Велика кенаса
[карта]Час будівництва | XIV ст. |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 290/5 |
2. Мала кенаса
[карта]Збудовано | XVIII ст. |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 290/6 |
Побували | 1 користувач |
3. Мавзолей (дюрбе) Джаніке Ханим
[карта]Датування | 1437 р. |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 290/4 |
Відвідали | 1 користувач |
4. Середній мур і брама "Орта-Капу"
[карта]Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
5. Садиба та будинок А.Фірковича
[карта]Датування | XVIII ст. |
Нині | музей |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 290/7 |
6. Східний мур і велика брама Біюк-Капу
[карта]Збудовано | XIII ст. – XIV ст. |
Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 290/2 |
Відвідали | 1 користувач |
7. Мур та мала брама Кичик-Капу
[карта]Час будівництва | XIV ст. – XV ст. |
Матеріал \ |
мур \ |
Оборонна споруда | оборонна споруда |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 290/3 |
9. Печера "Чауш-Кобаси" ("Печера начальника")
[карта]Статус | пам'ятка археології національного значення |
10. Облоговий колодязь "Тік-Кую"
[карта]Сьогодні | музей |
Матеріал \ |
скеля \ |
Глибина | 30.0 м |
Загальна довжина | 120 м |
Статус | пам'ятка інженерної думки |
Доступ туристів | платний |
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|