Палацово-парковий ансамбль "Маєток Самчики" (с.Самчики, Хмельницька обл.): карта, фото, опис

Палацово-парковий ансамбль "Маєток Самчики" на Хмельниччині було збудовано за проектом польського архітектора Якуба Кубицького на початку XІX ст. у стилі класицизму. До складу палацово-паркового комплексу, крім палацу і парку входять численні споруди: старий маєток (палац) Хоєцьких, два прибрамні корпуси з парадною брамою та Китайський будинок-льодовня...

Відомо, що наприкінці XVІІІ – на початку XІX ст. гайсинський староста Петро Чечель придбав на Волині багато сіл, в тому числі і маєток Самчики, який тоді перебував у власності Казимира Хоєцького. Саме Чечель зумів перетворити Самчики на унікальний палацово-парковий ансамбль з розкішною резиденцією, для цього він запросив найкращих архітекторів, скульпторів та садівників. П. Чечель для розбудови свого маєтку запросив найвідоміших європейських майстрів, у зв'язку з чим польський письменник та тогочасний громадський діяч Волині XІX ст. Юзеф Ігнатій Крашевський, побачивши садибу, вигукнув: " які чудові Самчики!". І зрозуміло чому, адже на початку XІX ст. тут постали будівлі палацу, Китайського будиночку, в'їзної брами, оранжереї, стайні, відкритої оранжереї, пізніше весь комплекс був огороджений кам'яним муром.

Згодом маєток перейшов у спадок синові Петра Чечеля – Яну, а пізніше внукові – Якубу. Якуб Чечель у господарській та освітній сферах продовжував традиції свого батька і діда, зокрема, саме тут у 1854 р. була заснована перша у Волинській губернії сільська музична школа, у якій навчалися сільські хлопчики віком від 10 до 17 років гри на струнно-смичкових та духових інструментах. З історії відомо, що тут знаходили притулок польські політичні діячі, яких переслідувала російська держава. Сам господар маєтку Якуб Чечель брав участь у Другому польському повстанні 1863 р. Мета цих повстань та їхніх організаторів полягала у тому, щоб звільнити Польщу з-під влади Росії, відновити її державність, скасувати кріпацтво та також декларувалось бажання надати право українцям на самовизначення. Однак, у одному з боїв Якуб Чечель загинув від рук царського карального війська Росії. Найвідомішим з цього роду в історії України був Дмитро Чечель, давній соратник та довірена особа опального гетьмана Івана Мазепи, наказний гетьман в обороні Батурина від нападу московитів у 1708 р.

У серпні 1865 р. маєток Чечелів, який був конфіскований російською владою за участь у повстанні його власників, пішов з торгів. Його новим господарем став купець Купріян Ляшков, а пізніше – московський дворянин Іван Угрімов. Угрімови в Самчиках займалися просвітницькою діяльністю серед місцевої повітової інтелігенції та селян, збудували своїм коштом школу (реальне училище), відкрили одну з перших у Волинській губернії сільську бібліотеку. На той час маєток відвідували визначні культурні діячі Києва, Петербурга та Москви, а також – місцева інтелігенція, студенти, бандуристи та лірники. Маєток перетворився на своєрідний культурний осередок, а його власник Іван Угрімов став відомим громадським діячем. Саме тут зростали його сини – Борис та Олександр Угрімови, видатні російські вчені. У 1903 р. маєток став власністю Михайла Шестакова, відомого громадського діяча та збирача творів мистецтва. Однак, восени 1916 р. М. Шестаков виїхав зі своїм зятем з маєтку і більше сюди не повернувся. Наближався час радянської влади...

Після більшовицької революції 1917 р. на маєтку було знищено родовий шляхетський герб Чечелів, спалено чудову скульптуру фонтану, обдерто на паливо найкращий паркет Круглої зали, забетоновано вишукані балюстради ґанків, а безцінні твори мистецтва вивезено до Києва та Житомира. Розграбований маєток пустував до 1922 р. Пізніше його приміщення використовували під клуб, житло, бібліотеку та фельдшерсько-акушерський пункт, а влітку – під піонерський табір, в той час також було розібрано оранжерею, стайні і каретну. Увесь архітектурний ансамбль сильно постраждав у роки Другої світової війни, однак найбільших руйнувань зазнав саме палац. Після закінчення війни у маєтку господарював радгосп, за наказом радянської влади у 1956 р. на базі палацу було засновано Хмельницьку державну сільськогосподарську дослідну станцію, наукові відділи якої розмістили у будівлях маєтку. Тоді ж у 1958 р. було знищено унікальний комплекс господарських будівель маєтку Хоєцьких, збудованих з фортифікаційною метою ще на початку XVІІІ ст. Подібних споруд на території України більше ніде не збереглося. У 1971 р. було повністю зруйновано найкрасивіший елемент парку – альтанку. Крім того, дослідна станція облаштувала у палаці агрохімічну лабораторію, як наслідок, стіни палацу просякли хімікатами та поширився шкідливий грибок, що завдав значної шкоди споруді. Лише у 1979 р. палацово-парковий ансамбль було оголошено пам'яткою історико-культурної спадщини України.

У 1990 р. з метою збереження маєтку, з огляду на його історичну та мистецьку цінність було прийнято рішення створити відділ обласного краєзнавчого музею – "Музей-маєток Самчики", який вже у 1997 р. отримав статус Державного історико-культурного заповідника "Самчики". Не зважаючи на всі ушкодження, до сьогодні палац загалом зберігся у своєму первісному вигляді, державний заповідник відкритий для екскурсій та оголошений об'єктом природно-заповідного фонду України і пам'яткою історико-культурної спадщини.

Центром палацово-паркового ансамблю "Маєток Самчики" є палац із білокам'яними колонами порталів та вишуканими парадними інтер'єрами. У його архітектурі чітко проглядається симетрично-осьова композиція, геометрично виразне і зручне планування приміщень, стриманість оздоблень і суворість архітектурних форм. Тут можна спостерігати розписи за мотивами Самураїв або епохи Едо – стилізовані дракони, сакури, жовті хризантеми, самураї. У палаці нараховується п'ять залів. У інтер'єрі можна оглянути ліпні декори інтер'єрів Круглої, Великої, Римської та Спочивальні – парадних зал, у яких у минулому влаштовувалися пишні бали та прийоми. Гордістю палацу вважається "Японський кабінет", де знаходиться фресковий монументальний живопис, що віддзеркалює східну (орієнталістичну) течію у тогочасному європейському мистецтві, "Японський кабінет" є єдиною пам'яткою в Україні такого роду. Орієнталістична течія також відображена у архітектурі Китайського будинку, який цікавий у технологічному відношенні як приклад влаштування у давнину холодильників. Автором скульптур левів, ліпних декорів і горельєфів богинь парадного порталу був італієць Жан Батісто Цагляно, а унікальні фрески створив знаменитий художник Михайло Врубель. Ще у XІX ст. за маєтком закріпилася назва "Український Версаль".

Комплекс оточує з однієї сторони старовинний парк з фонтаном, а з іншої – мальовниче озерце. Пейзажний парк навколо палацу був створений відомим пейзажним архітектором Діонісієм Міклером. Тут збереглася скромна та дуже рідкісна на території України споруда – відкрита теплиця "Сад в мурах", де вирощують теплолюбні і екзотичні рослини та кущі. Загалом у парку нараховується понад 167 порід дерев та кущів, серед них трапляються реліктові, екзотичні та унікальні види, а також породи, які занесені до Червоної книги України.

Садиба Чечелів у Самчиках вважається одним з найдосконаліших витворів архітектури та садово-паркового мистецтва епохи зрілого класицизму, входить до складу Державного історико-культурного заповідника "Самчики" і належить до пам'яток історії та архітектури національного значення. Мандрівка сюди добре поєднується з відвідинами Старокостянтинова або ж Любара.

План-схема маєтку Самчики

Експлікація:
1. Палац Чечелів
2. Флігель
3. Китайський будиночок
4. Флігель
5. Флігель (художня школа)
6. "Графська" брама (кін. 18 ст.)
7. Головна брама (поч. 20 ст.)
8. Брама, вихід до лісу
9. Млин
10. Фонтан
11. Сад в мурах
12. Партер перед палацом
13. Алея американських лип
14. Резервна ділянка парку
15. Фруктовий сад
16. Мур
17. Липова алея
18. Головна алея парку
19. Дослідна станція
20. Котельня
21. Склад
22. Теплиця
23. Трансформатор
24. Туалет
26. Котельня
27. Будинок дитсадка
28. Водонапірна башта
29, 30. Житлові будинки
31, 32, 33. Хліви
34. Гараж
35. Лікарня
36. Гараж
37, 38. Сад

Поради туристам

Село розташоване у північній половині області, поруч з автотрасою M20 Житомир - Чуднів - Старокостянтинів - Хмельницький, на віддалі 10 км від Старокостянтинова. Тож сюди зручно добиратись як власним автотранспортом, так і рейсовими автобусами з Житомира або Хмельницького. А відстань від траси до самого комплексу всього лиш 1.5 км, то ж її легко можна подолати навіть пішки. Палац є одним з основних туристичних пунктів реґіону, то ж проблем із зачиненими дверима і відсутністю працівників тут не буде, заклад приймає відвідувачів з 9 до 17 год. Врахуйте лише, що, як і у більшості музеїв, понеділок є вихідним днем, а у суботу та неділю графік скорочений (до 16 год), то ж мусите прибути сюди у першій половині дня.

Велика кількість споруд, площа парку та додатковий час на відвідання інтер'єрів та музейної експозиції диктують необхідність виділити на огляд значний запас часу. Бажано зарезервувати щонайменше 2, а краще - 3 години на детальне ознайомлення з об'єктами. Якщо ви все ж запізнилися, чи прибули сюди у вихідний день - не сумуйте. Оглянути споруди ззовні і парк ви все одно зможете - адже вхід на територію вільний.

Andrij