Місто Житомир: карта вулиць, фото, опис
Де | Житомирська область |
Висота н.р. моря | 220.0 м |
Жителів \ |
284 236 \ |
Статус | обласний центр |
Перща згадка \ |
884 р., 1392 р. \ |
Індекс \ |
10000-10499 \ |
Водойми | Річка Тетерів |
Відвідали | 4 користувачі |
Місто Житомир – обласний центр України, що розкинувся на мальовничих берегах ріки Тетерів. Існує версія, що назва топоніма Житомир походить від слів "мир" та "житичів". Згідно однієї з легенд, населений пункт тут був утворений 884 р., як невелике укріплення (дерев'яний замок) на високих гранітних скелях притоки Тетерева – Кам'янки.
На місто нападали орди хана Батия та не раз його повністю розграбовували. Місцеве населення з метою захистку від ворогів а також сполучення з навколишнім світом прокопало від замку до Кам'янки та Тетерева підземні ходи (фрагменти ходів є і дотепер та частенько нагадують про себе раптовими провалами). Тільки 1392 р. у літописі є перша писемна згадка про місто, коли литовський князь Вітовт оволодів замком Житомира під час походу на Київ. Жорстокі та руйнівні набіги татар на місто не припинялися (1399 р., 1469 р., 1582 р.)...
З 1444 р. місто Житомир володіло всіма привілеями магдебурзького права. А вже з 1569 р. воно перейшло під владу Польщі (після Люблінської унії) та було затверджено столицею повіту з "привілеєм на повітові сеймики" (це був час становлення та розвитку Житомира, який вів досить продуктивну торгівлю). У період національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648 – 1667 р.) місто було ареною подій. З 1667 р. (після Андрусівського перемир'я) Житомир став основним містом воєводства Київського, а вже на початок XVIII ст. місто було майже центром польської культури на Правобережній Україні. Місцем трагічного фіналу Коліївщини у 1768 р. був Житомир.
Житомир дуже стрімко розширював свої території впродовж XVIII ст. З 1793 р. (після другого поділу Польщі) він перейшов під владу Російської імперії, а 1804 р. місто було призначено столицею Волинської губернії. 1797 р. у Житомирі засновано перше приватне театральне підприємство (антреприза), згодом – друкарню. Губернська гімназія в місті відкрила свої двері з 1833 р. По закінченні російсько-французької війни у Житомирі налагодилась промислова сфера: було відкрито цегельню бернардинів, пивоварню, суконну фабрику, млини...
XIX ст. для міста стало періодом його становлення як вагомого осередку культури Правобережної України (через місто було прокладено Києво-Брестську шосейну дорогу, телеграфну лінію, трансконтинентальну лінію "Лондон – Делі", у місті було прокладено водопровід, збудовано електростанцію та водонапірну вежу...) 22 серпня 1899 р. вулицями міста проїхав електричний трамвай – один з перших в Україні! Низку фабрик та заводів, які згодом модифікувалися у великі підприємства з виробництва меблів, ливарних, панчішно-шкарпеткових виробів, автозапчастин, було засновано наприкінці XIX ст.
Під час Першої світової війни місто було тиловим центром воєнних баталій... Військовим і політичним центром Української Народної Республіки та гетьманської держави став Житомир під час української визвольної революції (1917 – 1920 р.), у лютому 1918 р. тут засідав парламент УНР, очолюваний Михайлом Грушевським. Центральна Рада тут затвердила низку важливих законів. А далі масові репресії 1929 – 1938 р. та Голодомор 1932 – 1933 р. спустошували місто. 1935 р. збудовано залізничну лінію Житомир – Фастів та магістраль Житомир – Новоград-Волинський. З липня 1941 р. по грудень 1943 р. місто перебувало у руках фашистських окупантів. Війна відкинула економічний розвиток міста на добру сотню років назад. З кінця 50-х років XX ст. мав місце швидкий економічний розвиток Житомира. Місто ставало дедалі вагомішим центром науки, техніки та освіти. У роки незалежної Україні Житомиру відведена роль важливого регіонального центру.
У Житомирі увагу туристів приваблять численні пам'ятки історії та архітектури (Келії єзуїтського монастиря 1724 р., Успенська (Подільська) церква 1874 р., Костел св.Яна з Дуклі 1838 – 1842 р., Кафедральний костел св. Софії 1847 р., Покровська (Старообрядницька) церква 1825 р., Михайлівський кафедральний собор 1856 р., церква Воздвиження Чесного Хреста 1897 – 1900 р., Спасо-Преображенський собор 1866 – 1874 р., Серафимівська полкова церква 1910 – 1913 р., Покровська (Крошнянська) церква 1880 р., Лютеранська кірха 1896 – 1897 р., Костел св.Вацлава 1908 р., церква св.ап.Якова брата Господнього 1837 р., Водонапірна вежа 1897 р., Магістрат 1789 р., Будівля міського театру 1853 – 1859 р., Поштова станція та її будівлі 1840 р., Пожежна каланча 1894 р., низка будинків з середини 19 – початку 20 ст.) та видатні особистості, про імена яких нагадують пам'ятники і меморіальні дошки. У місті діє історико-краєзнавчий музей, музей природи, літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка, меморіальний будинок-музей академіка Сергія Корольова, літературний музей Житомирщини, музей історії пожежної охорони, музей старовинного інструменту "Ремісничий двір", картинна галерея та найбільший в Україні музей історії космонавтики. Запрошуємо відвідати обласний український музично-драматичний театр імені Івана Кочерги, академічний обласний театр ляльок, а також обласну філармонію. Туристам та гостям міста пропонується прогулятись одним із найкращих куточків міста Житомира – Парком культури та відпочинку ім. Ю. Гагаріна, а також відвідати Корбутівський гідропарк. Передмістя Житомира – суцільна рекреаційна зона, де працюють санаторії, бази відпочинку, оздоровчі центри. Варто буде відвідати діючий старовинний чоловічий Тригірський Троїцький монастир.
Свої двері туристам радо відчинять готелі (Домашня, Дубки, Житомир, Жовтнева, Людовик, Полісся, Стара губернія, Україна, Хвиля, Юність, Ялинка...) та ресторани і кафе міста (Полісянка, Королівська бочка, Чумацький шлях, Плаза, Оскар, Фавор, Musik Land, Борис, Роксолана, Алір, Українські страви, Затишок, Плюс Кава, Прокофій, спліт, Вежа, Афродіта, Валерія, Ваніль, Жокей, Калина, Парадіз, Порцеляна плюс, Ріо, Сафарі, Старе місто, Слов'янка, Сузір'я...).
Завітайте у привабливе українське місто Житомир!
Кафедральний костел св.Софії
м.Житомир
Пам'ятка арх. нац. значенняПам'ятки: 1
Статті: 1 Фото: 4
Кафедральний костел св. Софії у місті Житомирі був зведений за ініціативою єпископа Яна Самуїла де Ожгі упродовж 1731-1746 рр. у еклектичному стилі (бароко і пізнього ренесансу) і знаходиться у історичному центрі Житомира –...
Житомирський обласний краєзнавчий музей
(Палац єпископів, Єпископський дім)
м.Житомир
Пам'ятка арх. місц. значенняФілії: 6
Статті: 1 Фото: 2
Житомирський обласний краєзнавчий музей знаходиться у колишньому палаці єпископів, який був зведений у XІX ст. у стилі необароко і розташований на Замковій площі. За історичними даними, з моменту свого спорудження палац був...
Вілла І. Філіпова
палац одружень, м.Житомир
Пам'ятка арх. місц. значенняСтатті: 1 Фото: 2
Вілла нотаріуса і адвоката І. Філіпова (палац щастя) у місті Житомир була збудована упродовж 1886-1903 рр. у стилі необароко і розташована у південній частині міста. Маєток був облаштований у модному на той час стилі, на його...
Михайлівський кафедральний собор
м.Житомир
Пам'ятка арх. місц. значенняСтатті: 1 Фото: 1
Михайлівський кафедральний собор у місті Житомир був зведений у 1856 р. власним коштом місцевого купця Михайла Хаботіна, який упродовж 16 років намагався отримати дозвіл на спорудження сакральної будівлі і таки втілив свою...
Водонапірна башта
вул.Пушкінська, м.Житомир
Пам'ятка арх. місц. значенняСтатті: 1 Фото: 3
Водонапірна башта, що по вул. Пушкінській у місті Житомирі була збудована у 1898 р. місцевими архітекторами Арнольдом Еншем і Мечиславом Лібровичем у неоготичному стилі. Її урочисте відкриття припало на 27 грудня того ж таки,...
Ботанічний сад Житомирського агроекологічного університету
м.Житомир
Пам'ятка природи загальнодержавного значенняДуб Ігнація Крашевського
понад 250 років, м.Житомир
Пам'ятка природиПарк культури та відпочинку ім. Юрія Гагаріна
м.Житомир
Пам'ятка садово-паркового мистецтва місц. значення
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|