Музей Івана Гончара (м.Київ): карта, опис
(Губернаторський будинок)
Де | Місто Київ, Київська область |
У споруді | Будинок для київських генерал-губернаторів |
Датування | 1757 р. – 1762 р., 1806 р. – 1809 р. |
Висота н.р. моря | 193.0 м |
Адреса | вул.Лаврська (І.Мазепи), 19 |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | бароко |
Відкрито | 1993 р. |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 866/0 |
Тип | етнографічний музей, художній музей, галерея |
Доступ | платний |
Телефон(и) | |
Сайт(и) | http://honchar.org.ua/ |
Історія будинку
Будинок, у якому сьогодні знаходиться Музей Івана Гончара та його етнографічна колекція, є архітектурною пам'яткою ХVIII – XIX ст. Зведений за проектом С.Карпіна та до наших днів дійшов у зовсім іншому вигляді. Будівництво садиби розпочали у 1757 році на території Києво-Печерської фортеці.
Садиба споруджена у бароковому стилі. І спершу мала слугувати резиденцією київських губернаторів. Будівля мала два поверхи, два флігелі та огорожу. Перший поверх споруди викладений з цегли, а другий – дерев'яний з високим дахом. Флігелі також були викладені з цегли. Перший поверх з'єднувався з другим великими дерев'яними сходами.
Будинок мав два фасади : передній і тильний, що виконаний у вигляді чотирьох цегляних стовпів та арки з лоджією. Передній фасад мав високий фронтон трикутної форми та невеликі виступи з боків.
Інтер'єр будинку не був надто пишним. У правому крилі налічувалось сім кімнат, а у лівому лише шість. На першому поверсі у правому крилі розміщувались господарські приміщення, кухні. У флігелях мешкали охорона та двірня. У лівому боці були складські приміщення. На другому поверсі знаходились спальні, стіни яких обклеєні шпалерами, а стелі – підбиті тканиною. В кімнатах було пічне опалення, де-не-де знаходились і голландські печі. На території садиби були також і конюшні.
23 грудня 1782 році у будинку сталася пожежа. Вцілила тільки та частина, що була зведена з цегли. Відбудова садиби велась впродовж 1806-1809 років. Саме у той час вона набула сьогоднішнього вигляду. Добудовано цегляний другий поверх, відновлено браму у вигляді арки та огорожу. Зруйновано сходи на фасаді будинку.
У різні часи будинок використовувався для різних цілей. Тут знаходились і польова аптека і губернаторська скарбниця, комісаріатське відомство, інтендантський речовий склад. В період з 1766 по 1775 роки, тут мешкав генерал-губернатор Федір Матвійович Воєйков.
У радянський період садиба спершу пустувала та пізніше почала використовуватись як склад, а пізніше тут був гуртожиток Київського військового округу. У другій половині XX ст. здійснено реконструкцію сходів, перестелена підлога, з тильної сторони будинку зведено гараж. Поруч з "губернаторським будинком" зведено новий п'ятиповерховий дім, для цього довелось зруйнувати південний флігель.
1979 року будинку надано статус пам'ятки архітектури республіканського значення.
Музей Івана Гончара
У 1993 році садибу передано у використання центру народної творчості і розміщено "Музей Івана Гончара". Тут знаходяться сім виставкових залів та особиста бібліотека І.Гончара, що налічує понад 2750 книг. Колекція музею є дуже великою, це і зразки тканини ( рушники, взiрцi вишивок, сорочки і т.д.) кераміка ( тарілки, глечики і т.д.), різьблені речі, різноманітні писанки, колекція виробів зі скла та металу, народні інструменти та предмети побуту. Також у музеї міститься колекція картин із зображенням "Козака Мамая".
Музей користується популярністю у туристів міста, та фотографуватись тут, на жаль, суворо заборонено. Тут проводяться екскурсії, наукові конференції, виставки, при музеї діє дитяча школа "Орелі" де навчаються етнічному мистецтву, малярству, грі на народних інструментах, та багато іншого.
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|