Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Маріїнський палац (м.Київ): карта, фото, опис

 Petro   695

Фото (1)

Київ. Маріїнський палац (фасад)

... Карта

Місцевість Місто Київ, Київська область
Збудовано \ Тепер  1752 р. –  1870 р. \ державна установа
Адреса вул.Грушевського, 5а
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Зодчий Вартолемей Растреллі
Стиль бароко
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 12
Режим доступу закритий
Побували 2 користувачі

Маріїнський палац – це урочиста резиденція Президента України. Знаходиться поруч з Верховною Радою України та Будинком Уряду.

Палац було зведено за наказом імператриці Єлизавети Петрівни, як київську резиденцію для імператорської родини. Місце будівництва імператриця обрала сама, їй сподобалось чарівне місто Київ і Дніпро, тож вона вирішила зводити палац на високому правому березі річки, поблизу Києво-Печерської Лаври.

Проект будівництва розробив улюблений зодчий імператриці Франческо Бартоломео Растреллі (1700 – 1771), а керував процесом його учень Іван Мічурін. Спорудження розпочалось у 1750 році. Разом з І. Мічуріним на будівництві палацу працювали архітектори М. Сальников , М. Васильєв, П. Неелов, Я. Трубников, Т. Невський та інші. Офіційною датою завершення будівництва вважають 1755 рік, та остаточно всі роботи закінчились у 1760 році.

Архітектура палацу виконана з додержанням усіх канонів барокового стилю. Палац має строго симетричну композицію. Широке подвір'я утворюється за рахунок двоповерхового основного корпусу та прилеглих до нього бокових флігелів. Палац забарвлений у типові кольори бароко – блакитний для стін, світло-жовтий для колон та карнизів та білий для балюстрад та ліплення. Головний фасад будинку виконаний дуже вишукано, тут і багата скульптура, колони коринфського ордеру, рустування стін, виразне планування об'ємів і форм, ліпнина на віконних лиштвах, ажурні парапети. Перший поверх – кам'яний. Тут знаходились службові приміщення. У правому флігелі знаходилась кухня, пекарня, кондитерська, а у лівому – мешкала прислуга. Ну другому поверсі було 28 гостьових кімнат. Всі вони оздоблені кольоровими шпалерами, картинами у позолочених рамах, вишуканими дзеркалами, лампами та підсвічниками, красивими печами, облицьованими дорогим кахлем. Підлогу вистелено дошками з цінних порід дерева.

На жаль, імператриці не судилось тут побувати. Справжнім господарем палацу у 1764 році став Петро Олександрович Румянцев-Задунайський. Саме його імператриця Катерина II призначила на посаду генерал-губернатора Малоросії. З того часу, у палаці приймають видатних постатей того часу, глав іноземних держав, послів. У 1787 році тут зупинялась російська імператриця Катерина II. Вона стала першою коронованою особою, що побувала в резиденції. До її приїзду палацу надали особливо довершеного вигляду. Шпалери замінили на шовкові, зі столиці привезено дорогі меблі та цінні картини. У цей час, у палаці проводяться театральні вистави, маскаради, бали, на подвір'ї лунають феєрверки.

У 1812 році під час великої пожежі згорів правий флігель будівлі. Після війни, тут розміщувався лазарет для поранених військових, будівля потребувала капітального ремонту. У 1819 році нова пожежа зруйнувала другий поверх, знищено було усі парадні кімнати. На якийсь час тут розмістились казарми, а у 30-х роках руїни палацу віддано в оренду Закладу Штучних мінеральних вод. Головну будівлю було переобладнано на зал з десятьма ваннами, наповненими цілющою лаврською водою, і кімнати для прийому вод, а флігелі – в кімнати для гостей.

1868 року Олександр II вирішив відновити Маріїнський палац і залучив до цього архітектора Карла Яковича Маєвського та інженера Аманда Єгоровича Струве. Добудували кам'яний другий поверх, відновили скульптурні композиції, прикрасили фасади новими архітектурними деталями. Над центральним виступом розмістили великий танцювальний зал, а поруч - царські покої. Збудовано також окрему кімнату для свити. Великий внесок у відновлення палацу зробила дружина Олександра II, Марія Олександрівна. За її сприяння, на території палацу було розбито парк. З 1870 року вже реконструйований палац починають називати Маріїнським, за однією з версій, на честь імператриці Марії Олександрівни.

Палац дуже полюбляли всі члени імператорської родини у той час, він був оснащений всіма можливими досягненнями людства: парове опалення, вентиляція, електроенергія, водопостачання. У 1915 році тут оселилась вдова імператора Олександра ІІІ, Марія Федорівна.

З 1917 року у Маріїнському палаці розмістилась Київська рада робітничих депутатів, Київський комітет РСДРП (б), Раднарком України. Перед початком Великої Вітчизняної війни (19 квітня 1941 року) в залах Царського палацу відкривається експозиція музею Тараса Шевченка. Під час війни, палац було ушкоджено попаданням фугасної бомби в головний корпус. І хоч вона не розірвалась, та ударною хвилею все одно зруйнувала центральну споруду. За відновлення палацу взявся головний архітектор Києва Павло Федорович Альошин.

У 1979-1982 роках відбулась приурочена до 1500-річного ювілею Києва реставрація Маріїнського палацу. Проводились роботи по відновленню первісного вигляду. У палаці виставлено старовинні меблі та декор, відтворено підлогу з дерева, ліпнину на стінах, позолоту, дзеркала. Палац оформлюють зі всією пишністю і багатством достойним для прийому керівників іноземних держав та високопосадовців. Реставраційні роботи охопили також відновлення мармурових сходів, що ведуть з вестибюлю до парадної зали на другому поверсі.

З 1991 року Царський палац стає офіційною резиденцією Президента України. У Білому залі проводяться офіційні прийоми вищого рівня, саміти, церемонії вручення грамот Послами іноземних держав. Поруч з палацом знаходиться приміщення Верховної Ради та площа Конституції.

На вулиці Грушевського, неподалік від палацу, знаходяться також цікаві музеї - Національний художній музей та Військово-Історичний музей.

Beata

Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка