Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Свято-Успенська Києво-Печерська лавра (м.Київ): карта, фото, опис

(Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник)

 Natalka   9320  1

всі Фото (9)

Києво-Печерська Лавра. Успенський собор

... Карта

Де Місто Київ, Київська область
Датування XI ст. – XIX ст.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Висота н.р. моря 161.0 м
Адреса адміністрації вул. Лаврська, 21
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль бароко
Статус пам'ятка архітектури національного значення, світова спадщина ЮНЕСКО
Номер у реєстрі 4
Конфесія спочатку \ зараз УПЦ \ ПЦУ
Доступ туристів вільний, за розкладом
Важливість 5.0 з 5 (1 голос)
Телефон(и) Показати
Тип чоловічий монастир
Відвідали 11 користувачів

Історія

Розташована на правому березі Дніпра, Києво-Печерська лавра отримала свою назву від перших ченців, що осіли у печерах на дніпровських пагорбах. У період князівства Ярослава Мудрого, у цих печерах оселився преподобний Антоній, основоположник чернецтва на Русі. 1051 року Антоній прийняв чернечий постриг і обрав собі печеру для духовного усамітнення біля містечка Берестово, ту ж саму, де колись жив і молився митрополит Іларіон. До печери, де проживав старий монах, почали навідуватись місцеві жителі і київська знать, щоб попросити поради, а ті, хто бажав стати монахом – залишались біля нього жити. Ченці обладнали собі келії з'єднані довгими коридорами, влаштували підземну церкву.

З часом у печерах стало багатолюдно. Антоній прагнув усамітнення, тому залишив настоятелем Варлаама і відійшов на сусідній пагорб де викопав нову печеру. Так було закладено початок комплексу печер, які почали називати Ближніми і Дальніми.

Коли кількість прибічників Антонія зросла настільки, що місця у печерах було недостатньо, настав час створювати наземний монастир. У 60-х роках XI ст. монахи розселились на поверхні біля Дальніх печер, а в 70-80 роках почала освоюватись верхня територія Лаври. На прохання Антонія князь Ізяслав подарував монахам територію над печерами, де було збудовано першу дерев'яну церкву. Так утворився монастир. Важливою подією для монастиря було написання ігуменом Феодосієм Студійського статуту. У ньому було детально описано поведінку ченців, засади їхнього перебування у монастирі.

Подвиг, який здійснювали ченці щодня, слугував прикладом для всіх віруючих жителів. Їхні діяння, зречення всіх людських спокус, аскетизм, викликали захоплення. Тому київська знать прагнула допомогти ченцям і дарувала срібло, золото, землі. 1062 року монастир було названо Печерським. 1073 року Антоній помер і його було поховано у Ближніх печерах згідно заповіту.

У монастирі осіло багато розумних людей. Це спровокувало різкий стрибок у розвитку культури, літописання, образотворчого мистецтва, медицини та ін. У 1077-1088 рр. у Печерському монастирі жив перший відомий на сьогодні літописець Іларіон, автор твору "Слово про закон і благодать". А також перший відомий нам історик, письменник – агіограф, автор "Повісті минулих літ" Нестор Літописець.

1661 році у друкарні монастиря було надруковано Патерик Печерський, історико-біографічний твір, про життя і побут монахів, історію монастиря, його розбудову. Він охопив період ХІ-ХІІІ ст. і був створений ченцями Нестором, Полікарпом та Симоном. Вже у ті часи у Печерському монастирі містилась велика бібліотека. Монахи велику увагу приділяли освіті, багато читали. У XI ст. розвинулось і образотворче мистецтво. Ієромонах Печерского монастиря Аліпій став першим іконописцем Київської Русі. Мав він також і дар зцілення, виготовляв цілющі мазі з рослин.

У зв'язку з великою кількістю ченців і бажаючих прийняти чернечий постриг, розширилась територія монастиря, відбувалось будівництво нових келій, церков. У 1073 році закладено будівництво Успенського собору. У цей час, печерський монастир стає центром для підготовки місіонерів, священнослужителів. Тут проходять навчання особи, бажаючи проповідувати християнство і освячувати ті землі, де ще панує язичництво.

1106-1108 рр. Збудовано Троїцьку надбрамну церкву. Межі монастиря оточено кам'яним муром. У 1159 р Андрій Боголюбський, син київського князя Юрія Долгорукого, надав Печерському монастирю титул "лавра".

У 1615 році на території Києво-Печерської лаври засновано друкарню. Навколо неї об'єднались відомі творчі діячі, такі як Іов Борецький, Єлисей Плетенецький, Памво Беринда, Захарія Копистянський, Петро Могила та інші літератори, художники-гравери. Видання друкарні були ілюстрованими, цікаво оформленими, мали гарну поліграфію. Тут побачили світ Євангелія, Житія Святих, Часослов, Псалтирі, букварі, календарі та ін.

Особливу увагу варто звернути на діяння архімандрита Петра Могили, який у 1631 році на території лаври створив перший Києво-Печерський гімназіон. Тут окрім основних предметів вивчались арифметика, геометрія, риторика. Незабаром, гімназіон переріс у перший вищий навчальний заклад - Києво-Могилянський колегіум. У XVII ст. проведено ремонтно-реставраційні роботи. У цей період збудовано церкви: Аннозачатіївська, Різдва Богородиці та Хрестовоздвиженська. Тоді ж було зведено кам'яну Трапезну палату з церквою, церкву Всіх Святих над Економічною брамою.

Тяжкі часи для Києво-Печерської Лаври настали після Жовтневої революції 1917 року. У 1918 році вбитий настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Володимир. На території лаври відкрили музей, а майно лаври проголошено надбанням народу. В 1930 році монастир був ліквідований. Під час Великої вітчизняної війни лавра зазнала великих втрат. 1941 року заміновано та підірвано Успенський собор. Німецькі війська вивозили з України безцінні музейні експонати.

Після звільнення Києва в 1943 році, лавра відновила свою роботу. З Німеччини почали повертатись скарби що знаходились у церквах, це образи, золото, срібло, гравюри, монети, стародруки, усього 3503 одиниці.

Сьогодення

Дев'ять років тривала відбудова храму і у 2000 році тут відбулась перша Божественна літургія.

1990 р. 14 сесія міжнародного комітету внесла Києво-Печерську лавру в "Список Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО".

Сьогодні на території Києво-Печерської лаври діють музеї:

Національний історико-культурний заповідник Києво-Печерська лавра є найбільшим в Україні і охоплює 144 споруди, 122 з них - це історичні пам'ятки. Заповідник користується великою популярністю серед туристів і щорічно приймає сотні тисяч відвідувачів. Тут проходять безкоштовні екскурсії для дітей дошкільного віку, дітей-сиріт, інвалідів І-ІІ груп, учасників Великої Вітчизняної війни, солдатів.

З Лаврою межує Національний музей-меморіал пам'яті жертв голодоморів.

Beata

Культура, музеї, театри
no photo

Національний музей українського народного декоративного мистецтва

Статті: 1

Музей українського народного декоративного мистецтва - один з найбільших художніх музеїв України. Розташований він на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у приміщеннях колишніх...

І це ще далеко не все! Більше - у пошукових вкладках.
Об'єкти у комплексі (36)

Фото (5)

Києво-Печерська Лавра. Успенський собор

1. Успенський собор

[карта]
Час будівництва 1998 р. – 2000 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Адреса вул.Лаврська, 21
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль козацьке бароко
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/1
Вагомість 5.0 з 5 (1 голос)
Побували 1 користувач

Будівництво храму Успіння Божої Матері Києво-Печерської лаври розпочалось у 1075 році. У будівництві церкви брали участь грецькі архітектори. У період ігуменства Стефана, довкола Успенського храму було побудовано нові келії і створено "новий" монастир. Будівництво тривало 15 років і 1089 року, на свято Успіня Пресвятої Богородиці, церква була освячена митрополитом Іоаном.

За своїми розмірами храм був висотою 54,59 м, шириною – 21,62 м., та довжиною 32,97 м. Він відрізнявся від інших церков своєю величчю, зовнішньою та внутрішньою красою. Іконостас церкви був оздоблений золотом і безліччю ікон, мозаїкою. Підлогу прикрашали візерунки виконані за допомогою різних порід дерева, купол храму був позолочений, а хрест виконаний з чистого золота.

Успенський собор у Києві було збудовано як тринефний шестистовпний одно купольний храм з трьома апсидами. Всередині, на стінах церкви було зображено лики мучеників, мощі яких закладено під фундамент споруди. Оздоблювальні роботи очолював іконописець Аліпій Печерський.

У наступні роки, храм неодноразово зазнавав нищення і руйнації, та кожного разу монахи його відновлювали. У XVIII ст. під час реставраційних робіт, собору надали всі ознаки українського бароко. Художнім оформленням храму займався Степан Ковнір, та на жаль, сьогодні ми не маємо змоги спостерігати за величними стінописами того часу.

3 листопада 1941 року диверсійною групою Івана Кудрі Успенський собор було заміновано, а потім зруйновано. Значний вибух спровокував руйнацію і інших будівель, що знаходились на території Києво-Печерської лаври, пошкодження фундаментів споруд, тріщини.

Наприкінці 1990-х років собор був повністю відбудований у формах 18 століття.

Beata

Фото (2)

Велика Дзвіниця Києво-Печерської Лаври

2. Велика Лаврська дзвіниця

[карта]
Збудовано 1731 р. – 1745 р.
Нині діє за прямим призначенням
Адреса вул. Лаврська, 21
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль козацьке бароко
Зодчий Йоган-Ґоттфрід Шедель
Висота 96.5 м
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 4/2
Доступ відвідувачів платний
Значимість 5.0 з 5 (1 голос)
Побували 2 користувачі

Однією з найвищих споруд столиці є дзвіниця Успенського собору Києво-Печерської лаври. Вона знаходиться на тому ж місці, де колись стояла дерев'яна дзвіниця 1672 року.

Наприкінці XVII ст. монастир розпочав підготовку до перебудови старої дзвіниці, на кошти, одержані від гетьмана Івана Мазепи. Архимандрит розпочав пошуки архітектора для будівництва, та 1718 р. сталась пожежа на території лаври, і дзвіницю було зруйновано. 1730 р. до Києва приїздить німецький архітектор Йоган Готфрід Шедель. Саме він заключив контракт з Києво-Печерською лаврою, згідно якого мав отримати у Москві проект дзвіниці та збудує її за три роки. Автор проекту залишився невідомим та Шедель відступив від задуму і почав будувати дзвіницю за власним задумом.

Робота просувалась поступово. В середньому щорічно на будівництві працювало 28 осіб та постійна нестача коштів, непостійне фінансування, брак матеріалів стали причинами відстрочення здачі проекту в користування. У деякі роки, кількість працівників становила 12 чоловік, тому будувати настільки високу споруду було вкрай важко. Ситуація ускладнилась після землетрусу 1741 р., коли по стінах дзвіниці з'явились перші тріщини і варто було пришвидшити будівництво.

На зведення башти було затрачено велику кількість цегли і вапна. Вартість будівництва становила 92400 крб. Сама дзвіниця складається з чотирьох симетричних ярусів і восьми граней. Кожен ярус має свої значення і оздоблення.

Перший ярус має діаметр 28 м з товщиною стін 8 м. У ньому розташований великий лаврський архів. Другий ярус прикрашено 32-ма римсько-доричними колонами. Тут розташовано лаврську бібліотеку. Третій ярус використовувався для кріплення тринадцяти дзвонів. Він оточений 16 іонічними колонами, та вісьмома арками. Найбільший дзвін мав назву "Успенський" важив 1000 пудів і був відлитий 1732 році російським майстром Іваном Моторіним. Дзвін "Орел" був відлитий у 1720 році майстром Яковом Андрєєвим поступався першому, та важив 650 пудів. На сьогодні на дзвіниці збереглись тільки три невеликі дзвони: "Вознесенеький", "Балик", і безіменний.

На четвертому ярусі обрамленому колонами, розміщувався годинник із дзвоном. Він неодноразово перероблявся, і у 1903 року Києво-Печерська лавра уклала договір з московським купцем годинникових справ майстром Андрієм Єнодіним на встановлення нових курантів. Годинник мав бути без стрілок і без циферблату, але з боєм, і пристосованим до існуючих дзвонів. Заводиться годинник щотижня і б'є кожну чверть години і кількість годин. Працює він і досі, хоча гарантію майстер давав тільки на 15 років.

Дзвіниці завершується позолоченим куполом з хрестом. Видно її вже за 30 км від Києва. Аналогічними спорудами є дзвіниця Успенського собору у Харкові, дзвіниця Спасо-Преображенського собору у Сумах, а також - дзвіниця Почаївської Лаври.

Beata

Фото (1)

Києво-Печерська Лавра. Троїцька Надбрамна церква

3. Троїцька надбрамна церква

[карта]
Датування 1106 р. – 1708 р.
На даний час діє за прямим призначенням
Адреса вул.Лаврська, 21
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль козацьке бароко
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/3
Цінність 5.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 2 користувачі

У період з 1106-1108 років було збудовано Троїцьку надбрамну церкву, названу так тому, що знаходиться вона над святою брамою Києво-Печерської лаври. Храм розміщений у північно-західній частині монастиря, поруч із Успенським собором, трапезною церквою та Великою Лаврською дзвіницею. Церква була збудована на кошти Святослава Давидовича (онука Ярослава Мудрого), який прожив монахом у Лаврі 36 років. Після постригу обрав собі ім'я Миколи Святоша. Саме він започаткував велику Печерську бібліотеку, подарував монахам монастиря землі, безліч книжок.

По своєму плануванню Троїцька церква - це майже квадрат розміром 11.5х11 м. На першому поверсі – вхід до монастиря, кілька приміщень для охорони, та келія воротаря, а на другому – церква. Ззовні церква була оздоблена скромно. Півциркульні вікна розташовано у два ряди. Стіни умовно ділились пілястрами на три частини, а вгорі закінчувались арками. Збудована церква була з пласких та довгих цегол - плінф, та дикого каміння. Архітектурною особливістю є відсутність обладнаного приміщення для хорів.

Церква встояла перед навалами татаро-монголів та інших загарбників, вистояла і землетрус 1230 року. У XVII ст. набула рис характерних українському бароко. У цей період, старий купол замінено на новий, "укорочений". Інтер'єр збагатився на нові олійні стінописи, різьблений іконостас, масивні металеві двері, чавунну підлогу та велику підвісну люстру на 16 свічок – панікадило. Велике історичне та мистецьке значення мають живописні стінописи зі своєю виразністю та дотриманням усіх естетичних прийомів бароко. Це і виразність кольорів, і багатоплановість живописних композицій. Особливу увагу заслуговують фрески: "Похід праведників до раю", "Вигнання торговців з храму", "Хрещення ефіопа апостолом Філіпом", "Перший Вселенський (Нікейський) собор".

Неподалік від церкви знаходяться музеї: Музей історичних коштовностей України, музей книги та друкарства України та ряд інших.

Beata

Фото (1)

Києво-Печерська Лавра. Церква Всіх Святих

4. Церква Всіх Святих над Економічною брамою

[карта]
Датування 1696 р. – 1698 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Адреса вул.Лаврська, 21, корпус 3
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Стиль козацьке бароко
Статус пам'ятка історії національного значення
Номер у реєстрі 4/12
Доступ туристів вільний

Церква Всіх Святих побудована у 1696-1698 роках на кошти гетьмана І.Мазепи, за типом п'ятиглавої української дерев'яної церкви. Знаходиться вона над Економічною брамою, яка входить до комплексу фортечних мурів Києво-Печерської Лаври. Будівля має п'ять бань, що увінчані хрестами, на першому ярусі знаходиться брама, а на другому – сама церква. Стіни оздоблені виключно геометричними фігурами.

Автором проекту будівництва був російський архітектор Дмитро Аксамитов. 1718 року церква постраждала підчас пожежі, було зруйновано дерев'яний іконостас, пошкоджено церковні мури. Відреставрували її у 1720 році.

Церква Всіх Святих зведена у формі рівнобічного хреста, що дало змогу створити всі фасади однаковими. Центральну частину кожної сторони займають вікна, які чергуються з пілястрами. Середня баня є найвищою з-поміж інших, це додає відчуття величі і могутності спрямованої аж до самого неба. Кожен барабан вкритий листковим золотом.

У 1906 р. відомий художник Іван Їжакевич та учні Лаврської іконописної школи розписали храм. Так, центральна баня церкви містить зображення Ісуса Христа на темно-синьому фоні. Права Його рука піднята для благословення, а ліва тримає відкриту книгу. Довкола Він оточений серафимами, що змальовані на бокових банях. Апостоли намальовані на підпружних арках. Майстерність виконання стінописів в інтер'єрі церкви різниться. Помітно, що постаті святих на віконних арках, на стінах галереї, що веде до храму виконані художниками-початківцями. Кольорова гама живопису витримана у холодних тонах. Самі ж картини написані олійними фарбами.

Beata

Фото (1)

Києво-Печерська Лавра. Хрестовоздвиженська церква

5. Хрестовоздвиженська церква

[карта]
Датування 1697 р. – 1700 р.
На даний час діє за прямим призначенням
Адреса вул.І.Мазепи, 25
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль \ Форма козацьке бароко \ хрестова
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/19
Відвідали 1 користувач

Хрестовоздвиженська церква – найзначніша споруда Ближніх печер, що була збудована 1700 року на кошти полтавського полковника П.Герцика.

Хоч ззовні церква виглядає досить скромно, всередині вона вражає своїми розписами, що становлять особливу художню цінність. Ця архітектурна пам'ятка дійшла до наших часів без суттєвих змін та реконструкції. Храм має три куполи, поставлені на схід-захід по осі. Одна баня розміщена над основною частиною храму, друга над притвором, а третя – над східною апсидою. Із церкви ведуть три підземні тунелі до печер. У XVIII ст. до споруди добудували одноповерхову галерею, що була одночасно входом до підземних печер храму.

Всередині храм оздоблено триярусним дерев'яним різьбленим іконостасом, виготовленим у 1769 році К. Шверином у стилі рококо. 1894 р. Данило Давидов розписав церкву у типовій формі синодального живопису.

Поблизу церкви залишились неушкодженими поховання представників знаті та духовенства. Це – архієп. Антоній (з роду грузинських князів Абашидзе), князь та княгиня Васильчикові, князь С.Кудашев.

У період в 1994 – 1996 рр. було проведено ремонт та реконструкцію храму. А на сьогоднішній час він належить Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Beata

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

6. Церква Різдва Богородиці

[карта]
Час будівництва 1696 р. – 1767 р.
Нині діє за прямим призначенням
Адреса вул.І.Мазепи, 25
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль козацьке бароко
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/21

Поблизу Дальніх печер знаходиться Церква Різдва пресвятої Богородиці, що була збудована у 1696 р. на кошти полковника Костянтина Мокієвського. Церква знаходиться на високому бастіоні де раніше розташовувалась стара дерев'яна однойменна церква. Це був храм з трьома банями розміщеними зі сходу на захід, що було характерним для будівництва тих часів. Та у 1767 р. до церкви було зроблено прибудову, так постав семиверхий храм зведений як символ семи благодатних дарів Святого Духа, семи церковних таїнств. Стіни храму оздоблено пілястрами, а сам храм оформлено у стилі українського бароко.

Центральну частину храму займає дерев'яний іконостас 1784 р. зі срібними царськими вратами. Перші стінописи, на жаль, не збереглись. Повторно церкву розписали підчас реставраційних робіт 1966-1970 р. за проектом І.Макушенка.

Сьогодні храм Різдва Пресвятої Богородиці є осередком студентського життя, тут проходять навчання Духовна Академія та Духовна Семінарія, що знаходяться на території Лаври.

Beata

Фото (1)

Успенський собор та Трапезна церква Лаври

7. Трапезна церква св.Антонія і Феодосія

[карта]
Збудовано 1893 р. – 1895 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Адреса вул.Лаврська, 21, корпус 29
Матеріал мур
Стиль візантійський
Статус пам'ятка історії національного значення
Номер 4/26
Важливість 5.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач

Будівництво Трапезної церкви біля Успенського собору розпочалось 1893 р. за проектом архітектора В.Ніколаєва. Це наймолодший храм лаври. Оскільки за Студійським статутом ченці мали споживати їжу разом, їм необхідно було обладнати трапезну. Перша така трапезна була зруйнована землетрусом 1230 р. У XVII ст. було збудовано нову трапезну, спершу дерев'яну, пізніше кам'яну і освячено її на честь святих Петра і Павла. Церква була оздоблена у стилі українського бароко. Та у 1893 році її розібрали.

Нову ж трапезну побудували у російсько-візантійському стилі. Вона збереглась до сьогодні. Храм має прямокутну форму, два поверхи з вікнами-арками. Основна її частина накрита банею, діаметром близько 20 м. У 1903 році церкву було розписано всередині.

На території поблизу храму поховано прем'єр-міністра царської Росії П.А. Столипіна, суддю Війська Запорізького В.Кочубея.

Beata

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

8. Воскресенська церква (Афганська церква)

[карта]
Збудовано 1696 р. – 1698 р., 1860 р. – 1863 р., 2 пол. XX ст.
На даний час діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 27 (вул. Лаврська, 17)
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль \ Форма козацьке бароко \ хрестова
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 5/0
Доступ платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

9. Друкарня (корпуси 8-9)

[карта]
Час будівництва 1720 р. – 1722 р., 1851 р. – 1856 р.
Тепер заклад культури
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль козацьке бароко
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/9
Режим доступу платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

10. Ковнірівський корпус (N.12)

[карта]
Час будівництва XVII ст. – XVIII ст.
На даний час музей
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Стиль бароко
Архітектор Степан Ковнір
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/6
Доступ платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

11. Башта Івана Кушника

[карта]
Датування 1698 р., 1717 р. – 1728 р.
Нині діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/16
Доступ відвідувачів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

12. Онуфріївська башта (палатна)

[карта]
Час будівництва 1698 р. – 1701 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/15
Доступ туристів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

13. Лікарня та церква гостиного двору (корпус 68) (Лікарня і церква ікони Божої Матері "Всіх скорботних радість")

[карта]
Датування 1866 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Конструкція базиліка
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/83
Режим доступу платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

14. Каплиця на могилі О.П. Безика

[карта]
Збудовано 1868 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Конструкція базиліка
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 4/95
Режим доступу платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

15. Микільська шпитальна церква (корпус 25)

[карта]
Датування кін. XVII ст. – XVIII ст.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Форма тридільна
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/11
Доступ туристів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

16. Ганнозачатіївська церква на Дальніх печерах

[карта]
Датування 1679 р. – 1811 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Форма тридільна
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/24
Доступ туристів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

17. Водосвятний ківорій на Дальніх печерах

[карта]
Час будівництва 1896 р. – 1897 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Конструкція базиліка
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/109
Режим доступу платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

18. Ближні печери (церква св.Антонія, церква св.Варлаама, Введенська церква)

[карта]
Датування XI ст.
Глибина 2.5 м
Загальна довжина 383 м
Статус пам'ятка археології національного значення
Номер 4/33
Доступ туристів платний
Екскурсійний об'єкт обладнана для масового відвідування

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

19. Дальні печери (церква Різдва Богородиці, церква св.Феодосія, Благовіщенська церква)

[карта]
Датування XI ст.
Загальна довжина 293 м
Статус пам'ятка археології національного значення
Номер у реєстрі 4/35
Доступ туристів платний
Екскурсійний об'єкт обладнана для масового відвідування

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

20. Каплиця над артезіанською свердловиною (корпус 47) (Церква ікони Божої Матері "Живоносне Джерело")

[карта]
Збудовано 1910 р. – 1913 р., 1980 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Форма тридільна
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 4/71
Доступ туристів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

21. Церква Всіх Святих над економічною брамою

[карта]
Час будівництва 1696 р. – 1698 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Конструкція хрестова
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/12
Режим доступу платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

22. Благовіщенська домова церква

[карта]
Час будівництва 1905 р.
Сьогодні музей
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Форма базиліка
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/36
Доступ туристів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

23. Водосвятний ківорій Верхньої лаври

[карта]
Датування 1897 р.
Сьогодні діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Форма ротонда
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/102
Доступ туристів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

24. Ротонда-ризниця біля Ближніх печер (корпус 97)

[карта]
Збудовано поч. XIX ст.
На даний час діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Стиль \ Форма класицизм \ ротонда
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 4/104
Доступ платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

25. Могила козацького полковника Івана Іскри

[карта]
Збудовано XVIII ст.
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ "Євроремонт"
Історичне явище Козаччина
Тип поховання козацькі могили
Статус пам'ятка історії, пам'ятка архітектури
Режим доступу платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

26. Могила генерального писаря Василя Кочубея

[карта]
Датування XVIII ст.
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ "Євроремонт"
Історичне явище Козаччина
Тип поховання козацькі могили
Статус пам'ятка історії, пам'ятка архітектури
Доступ платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

27. Надбрамна Дзвіниця на Дальніх печерах

[карта]
Збудовано 1754 р. – 1761 р.
Нині діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Зодчий Степан Ковнір
Висота 41.0 м
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 4/22
Доступ відвідувачів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

28. Південна брама (корпус 79)

[карта]
Датування XVIII ст.
На даний час діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/96
Доступ платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

29. Господарчий флігель Верхньої лаври (корпус 94)

[карта]
Збудовано XIX ст.
Нині діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 4/100
Доступ відвідувачів обмежений

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

30. Східна брама

[карта]
Час будівництва XIX ст.
Нині діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/101
Доступ відвідувачів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

31. Вхід до Ближніх печер (корпус 41)

[карта]
Час будівництва 1749 р. – 1751 р., 1818 р., кін. XIX ст.
Тепер діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/65
Режим доступу платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

32. Дзвіниця на Ближніх печерах

[карта]
Час будівництва 1759 р. – 1762 р.
На даний час діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Архітектор Степан Ковнір
Висота 27.3 м
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 4/20
Доступ платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

33. Будинок митрополита (корпус 2)

[карта]
Збудовано 1727 р.
На даний час діє за прямим призначенням
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 4/13
Доступ платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

34. Липа Феодосія Печерського

[карта]
Датування XIV ст. – XV ст.
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 25
Статус пам'ятка природи
Вид липа
Доступ туристів платний
Висота 18 м
Обіймище стовбура 6.5 м

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

35. Сонячний годинник

[карта]
Датування XVIII ст.
Сьогодні недіючий об'єкт
Адреса вул. Лаврська (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан метал \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер у реєстрі 4/103
Доступ туристів платний

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

36. Могила Петра Столипіна

[карта]
Час будівництва 1911 р.
Адреса вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 21
Матеріал \ Стан мур \ "Євроремонт"
Історичне явище Царизм
Статус пам'ятка історії, пам'ятка архітектури
Доступ туристів платний
Більше фото (9)
Вигляд на Києво-Печерську Лавру
Вигляд на Києво-Печерську Лавру
Вівтарна частина собору
Вівтарна частина собору
Оздоблення фронтону собору
Оздоблення фронтону собору
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (1)
Коментувати або натисніть "відповісти" під коментарем нижче
Maxss (гість) 27 січня 2015, 11:47
Фотографии Киево-Печерской Лавры http://kiev-foto.info/index.php/ru/lavra
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка