Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Манявський скит (с.Манява, Івано-Франківська обл.): карта, фото, опис

(Історико-архітектурний заповідник "Манявський скит", Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир)

 Ігор   6320  1

всі Фото (29)

Надбрамна вежа-дзвіниця Манявського скиту

... Карта

Розташування Село Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область
Датування \ На даний час  1611 р. –  1690 р. \ діє за прямим призначенням
Адреса вул.Скитова, 16
Матеріал \ Стан мур, дерево \ добрий
Функція оборонний монастир
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 239
Місце паломництва об'єкт паломництва (християнство)
Конфесія спочатку \ зараз УПЦ \ УПЦ КП
Доступ \ Цінність вільний \ 4.5 з 5 (2 голоси)
Телефон(и) Показати
Тип чоловічий монастир
Відвідали 5 користувачів

На околиці мальовничого прикарпатського села Манява Богородчанського району Івано-Франківської області серед вічнозелених смерек височіють мури і вежі знаменитого православного чоловічого Хрестовоздвиженського монастиря, відомого як Скит Манявський. Жодна пам'ятка минулих століть не оповита такою кількістю легенд і переказів, як Скит. Він і нині вражає загадковістю і таємничістю кожного, хто переступив через Його браму.

Одна з легенд розповідає, що Скит засновано ще десь у ХІІІ ст. монахами Києво-Печерського монастиря, які йшли вгору карпатськими річками, шукаючи святу воду, і нібито знайшли її біля великого каменя. Він і понині називається Блаженним, а вода, що витікала з-під нього, - святою і цілющою.

Іван Франко, очевидно, знав цю легенду, бо його Захар Беркут з однойменної повісті в молоді роки вчився лікування у скитських ченців.

Історичні джерела свідчать, що Скит засновано в 1606 р. Це був складний період в історії Західної України. Після Берестейського собору (1596 р.) тут точилася запекла боротьба між прихильниками унії і православ'я. Важливу роль у цій боротьбі відігравали монастирі.

Заснування Скиту пов'язано з іменем Івана Княгинецького (після постригу - Йова), сучасника і сподвижника відомого українського письменника полеміста Івана Вишенського.

Про авторитет Скиту свідчить той факт, що у 1628 р. Київський Собор надав йому звання прота - тобто головуючого. З часом до його протії належало 556 монастирів. Виступав Скит і своєрідним духовним трибуналом, і цензором церковної літератури. Так, за його присудом було спалено книгу Кирила Транквіліона Ставровецького "Зерцало Богословія".

Славився монастир школою хорового партесного співу з розвинутим п'ятилітнім нотописанням. Про це подає широкі дані дослідниця з Болгарії академік Єлена Тончева у книзі "Монастир Великий Скит - школа Болгарского распева", що вийшла з друку ще у 1981 р.

За майже 200-літній період свого існування Манявський скит був непримиренним противником унії, виступав за чистоту українського православ'я. Його підтримували київський митрополит Петро Могила, молдавські правителі, Львівське ставропігійне братство, українська шляхта і населення, що чинило опір унії і полонізації.

Особливо тісні зв'язки підтримували з львівськими братчиками, від яких монастир одержував грошову допомогу, богослужебні книги, що друкувалися у друкарні, заснованій першодрукарем Іваном Федоровим.

Скит підтримував також зв'язки з усіма православними країнами, зокрема з Московською державою. Вже у 1628 р. два монахи Іонакій і Гедеон їздили до Москви по милостиню. У 1643 р. монастир одержав від російського царя Олексія Михайловича богослужебні книги. Є відомості, що там бували й росіяни, і навіть оселялися тут. У 1646 р. постригся в монахи Матвій Григорович Доменков "рода й земля Московские", а вже у 1650 р. він як скитський чернець їздив до Москви по милостиню. У 1656 р. Богдан Хмельницький дав проїзні грамоти двом великоскитським ченцям Григорію та Івану, які їхали до Москви, їздили до білокам'яної монахи і в подальші роки.

Бути похованим на монастирському кладовищі вважалося за велику честь. Тож засуджений до страти поляками за участь у повстанні гетьман Іван Виговський у своєму заповіті просив поховати його у стінах Великоскитської обителі. Чи було виконано заповіт гетьмана, залишається таємницею. Деякі дослідники історії Скиту вважають, що герой розгрому 100-тисячної московської армії під Конотопом 8 липня 1659 р., разом з дружиною, яка померла, довідавшись про страту чоловіка, знайшли своє вічне пристановище на монастирському цвинтарі.

Монастирські будівлі розташуватися на невеличкій площині біля підніжжя стрімкої гори Вознесінки і понад скелястим обривистим берегом річки Багерс. Оборонні стіни з трьома вежами і численними бійницями для ручної вогнепальної зброї змурували з місцевого каменю досвідчені львівські майстри. Головна триповерхова монастирська вежа, відома як "скарбниця" (висота 27.7 м), панувала над всіма будівлями і могла оборонятися самостійно. Всі монастирські споруди з'єднувались між собою численними підземними ходами. Схожа на неї, дещо менша надбрамна башта. Під стінами обителі не раз з'являлися татарські наїзники, але здобути її жодного разу їм не вдавалося. Однак Скит не уникнув лихої долі. Друга половина XVII ст. була часом численних польсько-турецьких війн. У 1672 р. турки захопили сильну Кам'янець-Подільську фортецю, що прикривала західноукраїнські землі з півдня. Через чотири роки Прикарпаття зазнало вторгнення 300-тисячної турецької армії.

Нападники облягли Станіславську фортецю і Пнівський замок, здобули 13 галицьких замків. Окремий турецький загін, відділившись від головних сил, напав на Скит. Майже всі, хто сховався за його стінами, загинули. Нападники пограбували і спалили обитель. Тоді у вогні загинула велика скитська бібліотека, заложена ще Йовом Княгинецьким, а в ній немало цінних книг і документів.

У 1772 р. відбувся перший поділ Польщі, згідно з яким Галичина перейшла під владу Австрії, й імператор Йосиф II запровадив низку реформ, спрямованій на зміцнення держави, зокрема обмежив привілеї й католицької церкви. Він закривав монастирі, проводив секуляризацію монастирських земель. Не оминула ця доля і Скиту Манявського, який залишився єдиним оплотом православ'я у всій Галичині і закриття якого католицьке духовенство вимагало постійно. Цісарським декретом 1785 р. монастир було закрито. Розповідають, що урядові комісари приїхали до Скиту, коли йшла Служба Божа у Вознесенській церкві. Перервавши богослужіння, зачитали братії цісарський декрет. Монахи, зібравшись разом, взяли лише хрест і Євангеліє й зі співом молитов покинули обитель.

Чи відновить колишню славу обитель - покаже час. Щодня сюди приходять туристичні групи, приїжджають екскурсійні автобуси. Приходять і прочани, щоб одержати духовне і фізичне зцілення.

Бо місце, де розташована обитель, вважається святим. За переказами тут двічі являлася Богородиця. Ще до Другої світової війни у Скиту на велике християнське свято Різдва Хрестителя (7 липня) відправлялися великі Богослужіння. В останні роки ця традиція відновлюється. І, що найдивніше, почала витікати вода з Блаженного каменя.

Хоча про Скит Манявський написано багато наукових праць, він потребує ще глибокого вивчення, зокрема археологічних досліджень. Можливо, оповиті легендами, численні підземелля обителі розкриють немало цікавих таємниць.

Михайло Максим'юк
Інформація взята з порталу who-is-who.ua

Olеnka

Об'єкти у комплексі (9)

Фото (8)

Надбрамна вежа-дзвіниця Манявського скиту

1. Надбрамна башта-дзвіниця

[карта]
Датування \ Тепер  1690 р. \ діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 239/1
Режим доступу \ Вагомість обмежений \ 5.0 з 5 (1 голос)
Побували 2 користувачі

Фото (7)

Манявський скит. Хресто-Воздвиженська церква

2. Хресто-Воздвиженська церква (на фундаментах 1681р)

[карта]
Час будівництва \ Нині  1681 р. – поч. XXI ст. \ діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан дерево \ добрий
Конструкція хрестова
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 239/5
Доступ відвідувачів \ Значимість вільний, за розкладом \ 4.0 з 5 (2 голоси)
Побували 3 користувачі

Фото (5)

Манявський скит. Головна башта - скарбниця

3. Башта-скарбниця

[карта]
Час будівництва \ На даний час  1680 р. \ діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 239/2
Доступ \ Цінність обмежений \ 4.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач

Фото (4)

Манявський скит. Північна башта та оборонні мури

4. Мури монастиря

[карта]
Датування \ Сьогодні  1980 р. \ діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Оборонна споруда оборонна споруда
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 239/3
Важливість 4.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 2 користувачі

Фото (3)

Манявський скит. Північна башта та оборонні мури

5. Північна оборонна башта

[карта]
Збудовано \ Нині  1680 р. \ діє за прямим призначенням
Матеріал мур
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 239/3
Доступ відвідувачів \ Значимість обмежений \ 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 2 користувачі

Фото (3)

Блаженний камінь, де був заснований Манявський скит

6. Блаженний камінь

[карта]
Датування  XIII ст.
Загальна довжина 8 м
Статус пам'ятка природи, пам'ятка археології
Туристична цінність 4.0 з 5 (2 голоси)
Відвідали 3 користувачі

Фото (2)

Мала (східна) надбрамна башта Манявського монастиря

7. Мала надбрамна башта (в'їзна)

[карта]
Час будівництва \ Тепер  1680 р. \ діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус пам'ятка архітектури
Режим доступу \ Вагомість обмежений \ 3.0 з 5 (1 голос)
Побували 1 користувач

Фото (1)

Монастирські келії та мала надбрамна башта

8. Трапезна

[карта]
Збудовано \ Сьогодні  1680 р. \ діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 239/4
Доступ туристів обмежений
Відвідали 1 користувач

Фото (1)

Джерело під Блаженним каменем

9. Джерело біля Блаженного каменя

[карта]
Тип чудотворне джерело
Статус пам'ятка природи
Туристична цінність 4.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 2 користувачі
Більше фото (29)
Скит Манявський. Відновлена Хрестовоздвиженська церква
Скит Манявський. Відновлена Хрестовоздвиженська церква
Дзвіниця монастиря. Вид ззовні
Дзвіниця монастиря. Вид ззовні
Загальний вигляд монастирського подвір'я
Загальний вигляд монастирського подвір'я
Подвір'я монастиря та надбрамна башта-дзвіниця
Подвір'я монастиря та надбрамна башта-дзвіниця
Могила Ігумена Іоанна Гринюка
Могила Ігумена Іоанна Гринюка
Охоронна табличка
Охоронна табличка
Вид на монастирське подвір'я з галереї
Вид на монастирське подвір'я з галереї
Манявський скит. Інтер'єр Хресто-Воздвиженського храму
Манявський скит. Інтер'єр Хресто-Воздвиженського храму
Стежка до Блаженного каменя
Стежка до Блаженного каменя
Віконце - бійниця у вежі-скарбниці
Віконце - бійниця у вежі-скарбниці
Надбрамна башта Манявського монастиря
Надбрамна башта Манявського монастиря
Монумент Івану Виговському у Манявському скиті
Монумент Івану Виговському у Манявському скиті
В'їздова вежа
В'їздова вежа
Старовинна фреска у ніші надбрамної башти
Старовинна фреска у ніші надбрамної башти
Вид на церкву і вежу-скарбницю з галереї
Вид на церкву і вежу-скарбницю з галереї
Пам'ятник Івану Виговському
Пам'ятник Івану Виговському
Манявський Хрестовоздвиженський скит. Загальний вигляд
Манявський Хрестовоздвиженський скит. Загальний вигляд
Інформаційний стенд біля Блаженного каменя
Інформаційний стенд біля Блаженного каменя
Іконостас
Іконостас
Манявський скит. Головний вхід
Манявський скит. Головний вхід
Манявський скит. Благовіщенська церква з підземеллями
Манявський скит. Благовіщенська церква з підземеллями
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментарі (1)
Додати коментар або натисніть "відповісти" під раніше доданим коментарем
Сергей Челябинская обл (гість) 3 січня 2014  16:44
Бывал я в этом монастыре в составе туристической группы в далеком 1988году,к блаженному камню тоже ходили. он чуть выше монастыря,водой умылись и попили,на территории самого монастыря реставрировали деревянную церковь, а на каменной стоящей тогда без куполов, на стене была расчищена фреска находящаяся под слоем известки.Даа,уж и страны той нет, в состав которой входила Украинская ССР и её радяньска гуцульщина есле не ошибаюсь, на землях которой и расположен монастырь.Ну вот и понастольгировал!!!
 відповісти
 
Зачекайте будь ласка