Бессарабський критий ринок (Бессарабка, м.Київ): карта, фото, опис

Великий продовольчий ринок Києва виник на Бессарабській площі понад сто років тому. Спершу це було місце зборів для приїжджих торгашів, а невдовзі, тут утворився ринок вільнонайманої робочої сили (бідних людей, бессарабів). Вважають, що з тих пір і називають цю місцевість Бессарабкою. З будівництвом Печерської фортеці розширились терени міста і з 30-40-х років XIX ст. ринок знаходиться у межах місцевої влади. У другій половині XIX ст. на цьому місці розміщуються циркові павільйони, палатки, та різного виду розваги. Межуючи з сучасними, європейськими будинками, влада прийняла рішення облагородити дату територію і звести тут великий критий ринок.

У 1904 році цукровий міліонер Лазар Бродський заповів 500 тисяч рублів на будівництво критого ринку, але за однієї умови, що 4,5 % від цієї суми міська влада буде довіку сплачувати на користь Бактеріологічного інституту, єврейської лікарні та інших установ. (Цей же підприємець фінансував будівництво Хоральної синагоги у Києві) Влітку 1908 році було оголошено переможця конкурсу на кращий проект будівництва приміщення ринку. Ним став польський архітектор Генріх Гай. Він уже мав досвід роботи у цивільній архітектурі. За замовленням, приміщення мало містити 31 зовнішній магазин, внутрішній торговий зал та ресторан. Всередині, 88 місць для торгівлі маслом, салом та м'ясом; 88 місць для торгівлі зеленню та овочами, хлібом; 27 місць для торгівлі рибою.

Розпочалось будівництво у 1910 році. Для зведення стін використовувалась цегла та модерне на той час залізобетонне перекриття (з застосуванням бетону приблизно на 10 років раніше був зведений також знаменитий Будинок з химерами, розташований неподалік). Керував проектом архітектор Михайло Бобрусов. Внутрішній зал перекритий скляним куполом, що опирається на систему металевих арок. Зовнішнє оздоблення здійснювали впродовж 19111-1912 років. Всередині на стіни та підлогу виклали керамічну плитку. Великі вітрини та вікна у формі арок надають будівлі європейської вишуканості, не зважаючи на цільове призначення. У двох вежах по правому та лівому боці споруди розміщуються баки для води та компресор для технічних потреб ринку. Тут вперше у місті у напівпідвальному приміщенні вмонтовано холодильну установку привезену з Таллінна, що мала зберігати продукти свіжими та якісними.

Скульпторами Т. Руденко та О. Теремець виконано кілька красивих композицій на головному фасаді. У правій частині будинку бетонний горельєф "Селянин з волами", а у лівій – "Молочниця", декоративні зображення гусей та риб оздобили і оживили будівлю, надали їй українських національних рис.

Урочисте відкриття Бессарабського ринку відбулось 3 (16) липня 1912 року. З того часу, він став головним торговим місцем у столиці.

У період голодомору 1933 років у підвалі ринку працювала судово-медична лабораторія, тут досліджували тіла загиблих від голоду людей. Після 1946 року перед ринком встановили фонтан, архітекторами якого стали Віктор Єлізаров та Валентина Лутохіна.

Зараз приміщення ринку знаходиться у комунальній власності та належить КП "Бессарабський ринок". На віддалі кількасот метрів знаходиться ряд відомих київських музеїв: музей Тараса Шевченка, музей Шолом-Алейхема, музей російського мистецтва та інші.

Beata