Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Київська фортеця: карта, фото, опис

(Нова Печерська фортеця)

 Petro   824

Фото (3)

Башта N5. Фото з Вікіпедії. Автор: Artemka

... Карта

Розміщення Місто Київ, Київська область
Збудовано \ Нині кін. XVII ст. – кін. XIX ст. \ музей
Адреса вул. Госпітальна
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Засновано  1927 р.
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 867
Доступ відвідувачів платний
Побували 1 користувач

Формування фортифікаційних споруд міста Києва розпочалось ще 15 століть тому. До території київських укріплень входять такі споруди як Києво-Печерська лавра, завод "Арсенал", національний музей історії Другої Світової війни та сучасна Київська фортеця.

Будівництво стратегічно важливих укріплень розпочалось у V ст. з Старокиївської гори. Тут було зведено споруду укріплену частоколами, оточено ровами та валами. З моменту здобуття Києвом статусу столиці, постала необхідність будівництва довкола нього нових оборонних споруд. На жаль, після навали Хана Батия 1240 р. від них нічого не залишилось. У XIVст. на горі Хоревиця було споруджено новий укріплений замок. Він мав площу території у 15 га. Споруда була обнесена дерев'яним муром та 15 баштами.

Пізніше, з метою зменшення ризику проникнення ворогів через територію України до Російської імперії, на землях Києва було зведено фортечні укріплення. Під керівництвом гетьмана Самойловича, козацьке військо розбудовує печерські укріплення. І у цей час, комплекс споруд складається з Васильківського та Госпітального укріплень та цитаделі.

У ході підготовки Російської імперії до війни з Шведами Петро I починає будівництво Київської фортеці. У 1706 році до Києва приїздить імператор і обирає місцем розташування фортеці – територію навколо Києво-Печерського монастиря. 15 серпня 1706 року розпочалось будівництво цитаделі.

Імовірно що 1723 року будівництво оборонної фортеці бастіонного типу було завершено. Ця споруда являла собою колоподібну систему будівель і мала десять бастіонів, равеліни, один напівкруглий куртин та інші об'єкти. Фортеця потребувала постійного залучення інвестицій, нагляду і утримання у належному стані. З часом постала потреба у її розбудові. Цю місію узяв на себе військовий інженер де Боскет. Бастіони отримали свої назви: Спаський, Петровський, Успенський, Павловський, Андріївський, Семенівський. У ході підготовки до російсько-турецької війни, а також майбутньої війни з Наполеоном зведено чимало важливих споруд, зокрема пороховий погріб, Васильківську та Московську брами, будинок арсеналу, склади, казарми та Звіринецьке земляне укріплення. Напередодні війни Наполеон казав так "Якщо я візьму Київ, я візьму Росію за ноги, якщо я оволодію Петербургом, я візьму її за голову, зайнявши Москву, я влучу в її серце".

Після перемоги над Францією терени Російської імперії збільшились на Поділля, Волинь та частину Польщі. Стратегічне значення Києва поступово зменшилось. Тому, військові радники пропонували скоротити видатки на утримання Київської фортеці. З цим категорично не погоджувався Микола I та запропонував інженерам скласти пропозиції щодо розбудови фортеці. Працювали над цим проектом генерал-майор Жіанотті та генерал-майор Ферстер.

Повстанні рухи, що прокотились тією хвилею південно-західною частиною країни, переконали царя у потребі створення військового осередку на території Києва. І з 1825 року тут створюється майже третя столиця імперії. 25 березня 1830 року К.Опперманом було розроблено проект Головної Київської фортеці. У ході будівництва проект змінювався кілька разів. Фортеця призначалась для розміщення у ній Першої армії. У той час, фортеця була найбільшою оборонною спорудою військового комплексу царської Росії і складалась з земляних споруд з'єднаних з цегляними казармами . Кримська війна 1853-1856 років довела неспроможність казармених укріплень опиратися вогню нарізної артилерії. Тому влітку 1860 року було засновано комісію, котра оглянула місцевість і запропонувала перетворити її на сучасну фортецю. Проект не було реалізовано за браком коштів та через протести з боку мешканців міста. Цим проектом передбачалось будівництво навколо університету св. Володимира чотири форти, знищення Царського, Ботанічного садів та знесення 533 будинків у місті. Це унеможливлювало подальший розвиток Києва. Тому автору проекту Е.І. Тотлебену довелось відмовитись від будівництва військових об'єктів у центрі міста та перенесенні оборонних споруд за його межі. У 1871 -1877 роках побудовано Лисогірський форт на місці впадіння р. Либідь у Дніпро на землях що належали Києво-Печерській Лаврі. Цей об'єкт зведений задля охорони колії, укріплення Звіринецького бастіону. Увага Тотлебена концентрувалась на мостах та залізничних вузлах, що дало результат у ході російсько-прусської війни, де протилежна сторона не мала доступу до залізничної колії через прилеглі до неї форти.

Наприкінці XIX ст. Київська фортеця втратила своє військове значення. У 1897 році її перетворили на фортецю-склад. У цей час, посилюються суспільно-політичні рухи у країні. Фортеця перетворилась на місце страт в'язнів "Косого капоніру". Така назва дана цьому місцю через розташування під кутом до земляного валу, що дозволяло вести фланговий вогонь у двох напрямках одночасно. Ця напівпідземна споруда збудована з каменю та цегли має у стінах амбразури і бійниці для стріляння з гармат. Після перетворення її на в'язницю, бійниці було замінено на вузькі вікна з гратами. В'язнів страчували через повішання. Для цього на території фортеці обладнано шість шибениць. У 1903 році на київській каретній фабриці замовлено "Карету смертників", якою доставляли в'язнів на страту. Ховали їх одразу біля шибениць, у валах. Тут перебували в арешті відомі революціонери Б.П. Жаданівський, О.Г. Шліхтер, Г. І. Чудновський, М.С. Урицький, Д.І. Ульянов та ін. За жорстокий режим військово-політичну в'язницю Косий капонір прозвали "Київським Шліссельбургом". У 1930 році тут було створено музей

У 1941 році, під час війни, фортеця постраждала від авіабомб. Зазнали ушкоджень більшість її будівель: ескарпові мури, капоніри, казарми, лазарет, склади, система водопостачання.

На даний час у "Київській фортеці" функціонує музей і вона охороняється державою. Частина споруд потребує реставрації. У 1991 році музей "Косий капонір" перетворено на Історико-архітектурну пам'ятку-музей "Київська фортеця". Експозиція музею присвячена історії вітчизняної фортифікації. Серед експонатів музею особисті речі в'язнів, різні види зброї, старовинне приладдя, судові документи, форма охоронців, а також карета смертників. Загалом, подібних споруд на території України збереглося вкрай мало. Найближчі аналоги - це фортеця Перемишль, Тараканівський форт та Львівська цитадель. Але з поміж названих лише остання фортеця донині збереглася у задовільному стані.

Beata

Об'єкти у комплексі (4)

Фото (1)

Башта N5. Фото з Вікіпедії. Автор: Artemka

1. Башта N5

[карта]
Збудовано \ Сьогодні  1833 р. –  1846 р. \ приватна власність
Адреса вул. Печерський узвіз, 16
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 867/26
Доступ туристів обмежений

Фото (1)

Київська фортеця. Башта 2 Васильківського укріплення

2. Башта N2 Васильківського укріплення

[карта]
Час будівництва \ Тепер  1833 р. –  1844 р. \ заклад інфраструктури
Адреса вул. Щорса, 44
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 867/10
Режим доступу вільний, за розкладом

Фото (1)

Київська фортеця. Косий капонір

3. Косий капонір Госпітального укріплення (Музей "Історія використання споруд Київської фортеці")

[карта]
Збудовано \ Нині  1844 р. –  1846 р. \ музей
Адреса вул. Госпітальна, 24-а
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 867/15
Побували 1 користувач

Фото (0)

Ви можете бути першими!
Додати фото

4. Північна брама та капонір Госпітального укріплення

[карта]
Датування \ Сьогодні  1843 р. –  1844 р. \ заклад інфраструктури
Адреса вул. Госпітальна, 18
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Оборонна споруда оборонна споруда
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 867/13
Доступ туристів вільний, за розкладом
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка