Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Київська фортеця: карта, фото, опис

(Нова Печерська фортеця)

 Petro   2985

Фото (3)

Башта N5. Фото з Вікіпедії. Автор: Artemka

... Карта

Розміщення Місто Київ, Київська область
Збудовано \ Нині кін. XVII ст. – кін. XIX ст. \ музей
Адреса вул. Госпітальна
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Засновано  1927 р.
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 867
Доступ відвідувачів платний
Побували 1 користувач

Формування фортифікаційних споруд міста Києва розпочалось ще 15 століть тому. До території київських укріплень входять такі споруди як Києво-Печерська лавра, завод "Арсенал", національний музей історії Другої Світової війни та сучасна Київська фортеця.

Будівництво стратегічно важливих укріплень розпочалось у V ст. з Старокиївської гори. Тут було зведено споруду укріплену частоколами, оточено ровами та валами. З моменту здобуття Києвом статусу столиці, постала необхідність будівництва довкола нього нових оборонних споруд. На жаль, після навали Хана Батия 1240 р. від них нічого не залишилось. У XIVст. на горі Хоревиця було споруджено новий укріплений замок. Він мав площу території у 15 га. Споруда була обнесена дерев'яним муром та 15 баштами.

Пізніше, з метою зменшення ризику проникнення ворогів через територію України до Російської імперії, на землях Києва було зведено фортечні укріплення. Під керівництвом гетьмана Самойловича, козацьке військо розбудовує печерські укріплення. І у цей час, комплекс споруд складається з Васильківського та Госпітального укріплень та цитаделі.

У ході підготовки Російської імперії до війни з Шведами Петро I починає будівництво Київської фортеці. У 1706 році до Києва приїздить імператор і обирає місцем розташування фортеці – територію навколо Києво-Печерського монастиря. 15 серпня 1706 року розпочалось будівництво цитаделі.

Імовірно що 1723 року будівництво оборонної фортеці бастіонного типу було завершено. Ця споруда являла собою колоподібну систему будівель і мала десять бастіонів, равеліни, один напівкруглий куртин та інші об'єкти. Фортеця потребувала постійного залучення інвестицій, нагляду і утримання у належному стані. З часом постала потреба у її розбудові. Цю місію узяв на себе військовий інженер де Боскет. Бастіони отримали свої назви: Спаський, Петровський, Успенський, Павловський, Андріївський, Семенівський. У ході підготовки до російсько-турецької війни, а також майбутньої війни з Наполеоном зведено чимало важливих споруд, зокрема пороховий погріб, Васильківську та Московську брами, будинок арсеналу, склади, казарми та Звіринецьке земляне укріплення. Напередодні війни Наполеон казав так "Якщо я візьму Київ, я візьму Росію за ноги, якщо я оволодію Петербургом, я візьму її за голову, зайнявши Москву, я влучу в її серце".

Після перемоги над Францією терени Російської імперії збільшились на Поділля, Волинь та частину Польщі. Стратегічне значення Києва поступово зменшилось. Тому, військові радники пропонували скоротити видатки на утримання Київської фортеці. З цим категорично не погоджувався Микола I та запропонував інженерам скласти пропозиції щодо розбудови фортеці. Працювали над цим проектом генерал-майор Жіанотті та генерал-майор Ферстер.

Повстанні рухи, що прокотились тією хвилею південно-західною частиною країни, переконали царя у потребі створення військового осередку на території Києва. І з 1825 року тут створюється майже третя столиця імперії. 25 березня 1830 року К.Опперманом було розроблено проект Головної Київської фортеці. У ході будівництва проект змінювався кілька разів. Фортеця призначалась для розміщення у ній Першої армії. У той час, фортеця була найбільшою оборонною спорудою військового комплексу царської Росії і складалась з земляних споруд з'єднаних з цегляними казармами . Кримська війна 1853-1856 років довела неспроможність казармених укріплень опиратися вогню нарізної артилерії. Тому влітку 1860 року було засновано комісію, котра оглянула місцевість і запропонувала перетворити її на сучасну фортецю. Проект не було реалізовано за браком коштів та через протести з боку мешканців міста. Цим проектом передбачалось будівництво навколо університету св. Володимира чотири форти, знищення Царського, Ботанічного садів та знесення 533 будинків у місті. Це унеможливлювало подальший розвиток Києва. Тому автору проекту Е.І. Тотлебену довелось відмовитись від будівництва військових об'єктів у центрі міста та перенесенні оборонних споруд за його межі. У 1871 -1877 роках побудовано Лисогірський форт на місці впадіння р. Либідь у Дніпро на землях що належали Києво-Печерській Лаврі. Цей об'єкт зведений задля охорони колії, укріплення Звіринецького бастіону. Увага Тотлебена концентрувалась на мостах та залізничних вузлах, що дало результат у ході російсько-прусської війни, де протилежна сторона не мала доступу до залізничної колії через прилеглі до неї форти.

Наприкінці XIX ст. Київська фортеця втратила своє військове значення. У 1897 році її перетворили на фортецю-склад. У цей час, посилюються суспільно-політичні рухи у країні. Фортеця перетворилась на місце страт в'язнів "Косого капоніру". Така назва дана цьому місцю через розташування під кутом до земляного валу, що дозволяло вести фланговий вогонь у двох напрямках одночасно. Ця напівпідземна споруда збудована з каменю та цегли має у стінах амбразури і бійниці для стріляння з гармат. Після перетворення її на в'язницю, бійниці було замінено на вузькі вікна з гратами. В'язнів страчували через повішання. Для цього на території фортеці обладнано шість шибениць. У 1903 році на київській каретній фабриці замовлено "Карету смертників", якою доставляли в'язнів на страту. Ховали їх одразу біля шибениць, у валах. Тут перебували в арешті відомі революціонери Б.П. Жаданівський, О.Г. Шліхтер, Г. І. Чудновський, М.С. Урицький, Д.І. Ульянов та ін. За жорстокий режим військово-політичну в'язницю Косий капонір прозвали "Київським Шліссельбургом". У 1930 році тут було створено музей

У 1941 році, під час війни, фортеця постраждала від авіабомб. Зазнали ушкоджень більшість її будівель: ескарпові мури, капоніри, казарми, лазарет, склади, система водопостачання.

На даний час у "Київській фортеці" функціонує музей і вона охороняється державою. Частина споруд потребує реставрації. У 1991 році музей "Косий капонір" перетворено на Історико-архітектурну пам'ятку-музей "Київська фортеця". Експозиція музею присвячена історії вітчизняної фортифікації. Серед експонатів музею особисті речі в'язнів, різні види зброї, старовинне приладдя, судові документи, форма охоронців, а також карета смертників. Загалом, подібних споруд на території України збереглося вкрай мало. Найближчі аналоги - це фортеця Перемишль, Тараканівський форт та Львівська цитадель. Але з поміж названих лише остання фортеця донині збереглася у задовільному стані.

Beata

Об'єкти у комплексі (4)

Фото (1)

Київська фортеця. Косий капонір

1. Косий капонір Госпітального укріплення (Музей "Історія використання споруд Київської фортеці")

[карта]
Збудовано \ Нині  1844 р. –  1846 р. \ музей
Адреса вул. Госпітальна, 24-а
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 867/15
Побували 1 користувач

Фото (1)

Київська фортеця. Башта 2 Васильківського укріплення

2. Башта N2 Васильківського укріплення

[карта]
Час будівництва \ Тепер  1833 р. –  1844 р. \ заклад інфраструктури
Адреса вул. Щорса, 44
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус \ Охоронний номер пам'ятка архітектури національного значення \ 867/10
Режим доступу вільний, за розкладом

Фото (1)

Башта N5. Фото з Вікіпедії. Автор: Artemka

3. Башта N5

[карта]
Збудовано \ Сьогодні  1833 р. –  1846 р. \ приватна власність
Адреса вул. Печерський узвіз, 16
Матеріал \ Стан мур \ добрий
Статус \ Номер пам'ятка архітектури національного значення \ 867/26
Доступ туристів обмежений

Фото (0)

Ви будете першими!
Додати фото

4. Північна брама та капонір Госпітального укріплення

[карта]
Датування \ Сьогодні  1843 р. –  1844 р. \ заклад інфраструктури
Адреса вул. Госпітальна, 18
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Оборонна споруда оборонна споруда
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 867/13
Доступ туристів вільний, за розкладом
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка