Острозька академія у місті Острозі Рівненської області була заснована у 1576 р. князем Василем Острозьким, який вважався одним з найбагатших магнатів Речі Посполитої. За часів його князювання Київщина, Волинь та інші етнічні українські землі стали частково захищеними від набігів кримських татар, які на той час становили чи не найбільшу загрозу для існування українського населення. У зв'язку із відносним спокоєм на цих теренах розпочався розвиток господарського і культурного життя. Значні кошти для розбудови академії також пожертвувала племінниця князя Василя Острозького – княжна Гальшка Острозька.
Острозька академія орієнтувалася на науково-освітні традиції епохи Середньовіччя, що панували у Європі і виявлялися у вивченні семи вільних наук: граматики, риторики, музики, астрономії, арифметики, геометрії і діалектики, а також трьох вищих наук: богослов'я, філософії і медицини. Тогочасні спудеї (студенти) Острозької академії вивчали п'ять мов: грецьку, латину, слов'янську, польську і давньоєврейську. Саме тут було створено найпотужніше на той час українське видавництво – друкарня Івана Федорова (Федоровича), де вийшов у світ перший український підручник – "Буквар" (1578 р.), Новий Завіт (1580 р.), а також – знамените на увесь світ перше друковане видання Острозької Біблії церковнослов'янською мовою (1581 р.). Повне видання Острозької Біблії було дуже складною справою, що вимагала значних коштів і зусиль освічених та самовідданих людей, з цією метою князь Василь Острозький зібрав у місті цілий гурт учених. У друкарні Івана Федорова побачили світ також визначні полемічні праці – "Ключ Царства Небесного" і "Календар римський новий" (1587 р.) Герасима Смотрицького, "Апокрисис" Христофора Філалета (1598 р.) та інші. Таким чином, унікальність Острозької академії виявлялася у тому, що тут поєдналися два типи культур: західноєвропейська та візантійська, саме з цим закладом пов'язаний ренесанс українського народу у XVІІ ст, передумовами для якого стали високі європейські традиції ґрунтовної освіти та культури. Вже наприкінці ХVІ ст. у цьому місті функціонувала бібліотека Острозької академії, яка дивувала відвідувачів своїми багатими книгозбірнями.
Славетними викладачами Острозької академії були – грецький вчений і релігійний діяч, випускник Падуанської академії – Кирило Лукарис, який пізніше став ректором академії, а згодом – Константинопольським патріархом; відомий вчений, церковний діяч і засновник Манявського скиту у Галичині – Іван Княгинецький, острозький священик, письменник і перекладач Дем'ян Наливайко, який був братом українського військового діяча, козацького ватажка Северина Наливайка; математик, астроном, випускник Краківського і Падуанського університетів – поляк Ян Лятош, випускник італійських університетів чернець Василь Суразький та інші. Видатний письменник-полеміст, освітній і культурний діяч Герасим Смотрицький вважається першим ректором академії у Острозі. Історія зафіксувала факт прибуття сюди та діяльності відомого письменника-полеміста Івана Вишенського. Серед випускників цього закладу зазначаються видатні діячі науки та освіти – Максим і Степан Смотрицькі, активний діяч осередку київських вчених і викладач Львівської братської школи – Гавриїл Дорофеєвич, славетний український гетьман – Петро Сагайдачний та багато інших. Однак, після смерті князя Василя Острозького розпочинається поступовий занепад навчального закладу, у 1636 р. він припинив свою діяльність, а на його місці було засновано єзуїтський колегіум. Проте, академія сформувала тип вищого навчального закладу в Україні, згодом у Києві була створена Києво-Могилянська академія, на основі якої подібні заклади також виникли на території Молдови та Росії.
Після проголошення незалежності України, у 1994 р. розпочинається процес відродження Острозької академії, яка нині знаходиться у будівлях колишнього монастиря ордену капуцинів, що були зведені у другій половині XVІІІ ст., зокрема тут розташовані три факультети: гуманітарний, міжнародних відносин та політико-інформаційного менеджменту. Цей монастирський комплекс був збудований за проектом відомого архітектора Паоло Фонтана, до його складу входив костел і невеликий корпус келій. Інша частина споруд Острозької академії є новозбудована, причому деякі будуються ще і досі. У 2000 р. академія із збереженням своєї історичної назви отримала статус національного університету, а у липні 2009 р. їй було надано статус автономного дослідницького національного вищого навчального закладу. У 2002 р. для університетської бібліотеки за проектом архітектора Мирослава Чабака збудували нове приміщення – круглу купольну споруду, головний вхід якої оформлений у вигляді порталу з колонами, нині тут функціонують дві читальні зали і зал абонементу. Саме за цей проект архітектор Мирослав Чабак був удостоєний державної премії України у галузі архітектури. Острозька академія потрапила у Книгу рекордів Гіннеса у номінації "Найдовший марафон читання", що був присвячений до 200-річчя від Дня народження Тараса Шевченка.
Національний університет "Острозька академія" вважається першим вищим навчальним закладом на Сході Європи, і нині успішно функціонує за своїм призначенням, входить до складу Європейської асоціації університетів, а будівлі старих корпусів монастиря капуцинів – належать до пам'яток архітектури України.
На базі старого монастирського саду створено та впорядковано прекрасний парк. Тут можна побачити широкі галявини, квітники, невеликі ставки і фонтани. На території розкидані старовинні і сучасні скульптури та інші малі архітектурні форми. Перед фасадом академії та костелу ростуть старі дерева, поміж якими прокладено алеї. Особливо гарно тут восени, коли листя грає всіма барвами і відтінками жовтого, зеленого, пурпурового... А на задньому (внутрішньому) дворі парк має більш "західний" стиль, з великим відкрити простором. Функціонує також невеликий зоопарк.
Університет "Острозька академія" (з інформаційного стенду)
Острозька слов'яно-греко-латинська академія – перший навчальний заклад університетського типу східнослов'янських народів – була заснована князем Василем-Костянтином Острозьким у 1576 р.
Першою фундаторкою академії стала Гальшка – княжна Острозька, яка у 1576 р. заповіла на розвиток цього закладу 390000 золотих. У ХVІ – на поч. XVІІ ст., у останній чверті ХVІ – на поч. XVІІ ст. у Острозькій академії викладали відомі вчені – Герасим Смотрицький, Даміан Наливайко, представники Константинопольського та Олександрійського патріархів Никифор Кантакузин та Кирило Лукаріс, професор Краківського університету Ян Лятос.
У академії навчались відомі державні церковні та культурні діячі України: гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, митрополит Іов Борецький, архімандрити Києво-Печерської лаври Єлісей Плетенецький, Захарій Копистенський, видатний письменник Мелетій Смотрицький. Разом з учителями та учнями академії працював друкар Іван Федорович (Федоров), саме тут він друкував "Буквар" та "Читанку", книгу Нового Завіту, "Хронологію" Андрія Римші та першу в світовому друкарстві повну Біблію на старослов'янській мові. Діяльність академії перетворила Острог на визначний центр друкарства та освіти України, який називали волинськими Афінами.
12 квітня 1994 р. Острозька академія була відроджена відповідно до Указу Президента України Л. Кравчука про утворення Острозького вищого колегіуму. 5 червня 1996 р. згідно з Указом Президента Л. Кучми була відновлена історична назва закладу – Острозька академія, а 22 січня 2000 р. їй було надано статус університету. 20 липня 2000 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Університет "Острозька академія" визнаний самоврядним (автономним) державним вищим навчальним закладом.
Сьогодні Університет "Острозька академія" - це якісно новий рівень освіти на теренах України, традиції якого ґрунтуються на найкращих світових стандартах. Тут готують фахівців з культурології, документознавства та інформаційної діяльності, історії та іноземної філології, кримінальної, державної та цивільної діяльності, економістів за спеціальністю "Фінанси". В університеті навчається близько 1500 студентів, працюють більше 80 професорів, доцентів, діє братство спудеїв, студентське наукове товариство "Академік", культурно-мистецький центр "Бібліотека", редакційно-видавничий відділ, спорткомплекс, комп'ютерний центр.
22 березня 1999 р. університет був нагороджений 27-им міжнародним призом "За якість".
Andrij
