Шевченківський національний заповідник "Тарасова гора" (м.Канів, Черкаська обл.): карта, фото, опис

Шевченківський національний заповідник "Тарасова гора" розташований у м. Каневі Черкаської області, знаходиться на відстані 4км на південь від центру міста. Цей історико-культурний заповідник – перший в Україні, що отримав статус національного, був створений у серпні 1925 р. Заповідник об'єднує території загальною площею 45га. На його території знаходяться пам'ятки природи, історії, архітектури, археології та мистецтва: Могила Тараса Шевченка, Державний музей Т.Г.Шевченка, Могила І.Ядловського, що зберігав Шевченків меморіал, а також – Багатошарове поселення Пилипенкова гора.

Саме місто – існує ще з давніх часів, його історія розпочалася у другій половині XІ ст., коли воно було важливим пунктом на торговому шляху "з варяг у греки". Після того, як місто було зруйноване Батиєм у XІІІ ст., Канів став резиденцією баскаків – намісників монголо-татарського хана. З XVІ ст. це місто вважають неофіційною столицею козацтва. Козаків, які будували хутори на землях засновника Запорізької Січі Байди Вишневецького, називали на той час "Черкасами канівськими".

На Чернечій горі (тепер ця гора має назву Тарасової), недалеко від міста були поховані отамани козацького війська – Іван Підкова та Самійло Кішка. Крім того, ще в XVІ ст.тут козаки побудували Успенський монастир. У 1793 р. Канів став власністю російської імперії. Саме в цьому місці заповів поховати себе визначний духовний провідник України, пророк і письменник – Тарас Григорович Шевченко ("Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі..."). Ще за життя Шевченко хотів збудувати оселю в цих краях, одружитися і продовжити свій рід, але не судилося. Коли влітку 1859 р. Тарас Григорович плив вниз по Дніпру у с.Прохорівку до свого друга, вченого М.Максимовича, краса Канівських гір зачарувала поета, адже це саме про них він написав троюрідному брату Варфоломію "...мені і вдень, і вночі сниться ота благодать над Дніпром...".

Відомо, що поет помер у Петербурзі 10 березня 1861 р., а його друг – Григорій Честахівський став одним з ініціаторів перепоховання останків Шевченка у Каневі. Спочатку домовину перевезли з Петербурга до Києва, а потім – пароплавом по Дніпру до Канева і залишили на два дні в Успенському соборі.

22 травня 1861р. тіло поета після панахиди відвезли на Чернечу гору, яку з цього часу називають Тарасовою. За народні кошти у 1884 р. влітку на Тарасовій горі збудували перший народний музей Кобзаря – "Тарасову світлицю", привели в порядок його могилу і, за проектом академіка архітектури В.Сичугова, встановили чавунний хрест.

Влітку 1939 р. Шевченківський меморіал набув сучасного вигляду, коли на могилі Кобзаря встановили бронзовий пам'ятник, виконаний скульптором М.Манізером та архітектором Є.Левінсоном.

Поряд з могилою розташувався музей, який був збудований упродовж 1935-1937 р. за проектом архітектора В.Кричевського. Ансамбль музею доповнили гранітний комплекс сходження (1977) і "Тарасова світлиця", відтворена у 1991 р.

З 2003р. до 2010 р. у приміщенні Музею Т.Г.Шевченка проводилися реконструкційні роботи. Основним проектувальником визначили "УкрНДІпроектреставрацію". Згідно з задумом працівників цього інституту будинок мали відтворити у початковому вигляді за проектом В Кричевського. Музей планували прикрасити українськими орнаментами і відтворити первісне колористичне вирішення інтер'єрів. Коли роботи були майже закінчені, Лариса Скорик скасувала попередній проект і внесла свій, новий, який докорінно відрізнявся від попереднього, тож музей набув модерного вигляду, за що архітектор зазнала критики.

Колекція Музею Т.Г.Шевченка нараховує понад 20 тисяч унікальних пам'яток, серед яких – особисті речі Тараса Шевченка, рідкісні видання його творів, цінні архівні документи, шедеври народної художньої творчості, високохудожні твори українських та зарубіжних авторів, фотографії, кіноматеріали, а також відеозаписи та аудіозаписи кобзарів та бандуристів.

Навпроти Тарасової гори, на лівому березі Дніпра, знаходиться ландшафтний заповідник "Тарасів обрій", який створений для охорони і збереження навколишнього краєвиду цієї місцевості. До цього заповідника входять ті землі, які знаходяться навколо Тарасової гори: ліс і заплава Дніпра.

Шевченківський національний заповідник "Тарасова гора" перетворився на своєрідний науковий центр, на його базі організовуються численні наукові конференції, конкурси, міжнародні фестивалі, при ньому функціонує наукова бібліотека, фонди якої нараховують до 23 тисяч примірників. Причому наукові дослідження проводяться не лише в галузі шевченкознавства, але також і у інших наукових сферах – етнографії, мовознавства, фольклористики, історії, які стосуються україністики загалом. Тепер цей Заповідник належить до сфери управління Міністерства культури і туризму України, а у 1989 р. отримав статус національного і охороняється на державному рівні.

На сьогоднішній день м. Канів приваблює до себе туристів завдяки прекрасним краєвидам долини Дніпра, яка з правого берега розмежована глибокими, найбільшими у Європі ярами. Кожного року сюди приїжджають понад 100 тисяч туристів з України та з різних куточків світу, оскільки цей заповідник цікавить їх, насамперед, як культурна і духовна скарбниця українського народу.

Andrij