Історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" (м.Полтава): карта, фото, опис

Історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" був створений у 1909 р. з ініціативи викладача історії місцевого кадетського корпусу Івана Павловського та присвячений подіям шведсько-російської війни. На той час заповідник теж називався "Поле Полтавської битви", на його охоронній території знаходяться чотири старих поселення та понад тридцять курганів, які датовані І тис. до н.е. та І тис. н.е. Займаючись викладацькою діяльністю у кадетському корпусі, Іван Павловський здійснював велику громадську роботу, був одним з організаторів народних читань у Полтаві, читав лекції з історії краю у недільних школах, а основне, став ініціатором створення Полтавської губернської архівної комісії та організатором заповідника.

Згідно з історичними даними, битва під Полтавою відбулася наприкінці червня 1709 р., у якій зіткнулися між собою російська армія царя Петра І з одного боку та шведська армія короля Карла XІІ і українське козацьке військо під проводом гетьмана Івана Мазепи з іншого. У цій битві король Швеції потерпів поразку, загинуло майже десять тисяч його воїнів, а ще три тисячі були взяті у полон, тож залишки війська капітулювали. Ця битва вважається переломною у ході Північної війни, по суті вона виявилася катастрофічною для усієї Європи, оскільки Швеція втратила свій вплив на усі Прибалтійські землі.

Заповідник охоплює значну територію: Хрестовоздвиженський монастир, населені пункти – Петрівку, Семенівку, Пушкарівку, Рибці, Жуки, Осьмачки тощо, загалом він розкинувся на загальній площі приблизно 771га. У середині XІX ст. у пам'ять про загиблих воїнів тут збудували Самсонівську церкву. Загалом, з історією Полтавської битви пов'язують цілий ряд пам'ятників: пам'ятник слави (1811 р.), десять гранітних обелісків на місці колишніх редутів (1939 р.), пам'ятний знак на місці командного пункту Петра І (1973 р.) та багато інших. З нагоди відзначення 200-річчя Полтавської битви у 1909 р. на цьому місці було встановлено два пам'ятники шведським солдатам і офіцерам.

У північно-східній частині заповідника, починаючи з 1900 р. постійно проживав і працював російський вчений-хірург Микола Скліфосовський. Його садибу називали "Полтавською Швейцарією". Відомо, що після більшовицької революції 1917 р. у роки громадянської війни заповідник було пограбовано, внаслідок чого він тимчасово припинив свою діяльність, відновивши її аж у 1950 р. у будівлі колишнього військового госпіталю ветеранів останньої російсько-турецької війни. У ті роки нову збірку музею поповнили експонати з Полтавського краєзнавчого музею, Київського історичного та художнього музеїв, Ермітажу тощо. Значно пізніше, у 1962 р. у північно-східній частині заповідника було закладено дендропарк, який на сьогодні відноситься до пам'яток садово-паркового мистецтва державного значення. Вже у 1981 р. музей разом з комплексом пам'ятників, які були приурочені до подій Полтавської битви, оголошено державним історико-культурним заповідником "Поле Полтавської битви". З 1994 р. у музеї діє виставка "Козацька держава", цікавість до якої виявляють ЗМІ багатьох держав, громадськість та науковці.

Нині цей заповідник – єдиний в Україні, який входить до складу організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО і включений до світового туристичного маршруту. Музейні матеріали охоплюють не лише історію власне битви під Полтавою, але також і події 21-річної Північної війни, у вир якої було втягнуто також Польщу, Данію, Туреччину і Україну. Його збірка розміщена у дев'ятьох експозиційних залах, де зберігаються безцінні історичні реліквії, серед яких – ікони, портрети українських гетьманів, гравюри, медалі, монети, старовинні книги, карти, полотна західноєвропейських, українських та російських художників-баталістів XVІІІ – середини XX ст., різноманітні історичні документи, бойові прапори, холодна, вогнепальна зброя та інші цікаві експонати. У найбільшій залі музею розташована діорама, на якій зображено епізод завершення Полтавської битви. Крім того, тут можна за домовленістю з працівниками адміністрації заповідника влаштувати сюжетно-тематичні екскурсії у тогочасному історичному одязі, зокрема, нічна екскурсія "Міфи і факти поля Полтавської битви" проводиться увечері за участі вогняного шоу та реконструкторів бою, розпочинається на полі Полтавської баталії неподалік від відновленого редуту, включаючи елементи театралізованого дійства.

За часів незалежності України заповідник став значним культурним, науково-методичним центром з вивчення історії України XІV – XVІІ ст. у контексті європейської історії. У грудні 2001 р. він був занесений до державного реєстру нерухомих пам'яток України як заповідник національного значення.

Історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви" у місті Полтаві входить до складу організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО і належить до пам'яток історії національного значення. Поряд із комплексом у Берестечку та Хортицею є одним з найвідоміших військово-історичних заповідників України.

Andrij