Батуринська фортеця у місті Батурині на Чернігівщині була реконструйована як музей у 2008 р. на історичному місці, на високому мисі лівобережної тераси річки Сейм. (Проте споруди фортеці є не єдиною цікавинкою гетьманського міста. Зовсім поруч, на північ від цитаделі, збереглася старовинна мурована Воскресенська церква. А у центрі міста неодмінно слід оглянути будинок Василя Кочубея (зараз у ньому знаходиться краєзнавчий музей). Ну і звичайно ж, як оминути увагою величний, відреставрований палац гетьмана К.Розумовського?)
Урочище "Цитадель" відноситься до одного з об'єктів комплексу "Гетьманська столиця". Тут можна побачити залишки земляних укріплень, вік яких становить понад 500 років. Хоча деякі дослідники стверджують, що вік стародавніх земляних укріплень цієї місцевості сягає 900 років, оскільки укріплене городище тут було засновано на зламі XІ – XІІ ст., тобто ще у княжі часи. Однак, через кілька століть розпочався козацький період його розбудови.
Збудована ще у 1625 р. фортеця слугувала резиденцією трьох українських гетьманів: Івана Мазепи, Івана Самойловича та Дем'яна Многогрішного. Ініціатором її спорудження вважається розпорядник Лівобережних маєтностей польського шляхтича Пясочинського – Матвій Стахурський. Відомо, що ця фортеця була настільки добре укріплена, що її на той час, у 1664 р. не змогли взяти штурмом польські війська під керівництвом короля Яна Казимира. Починаючи з 1669 р. Батурин перетворився на резиденцію українських гетьманів, оскільки на той час саме тут оселився новообраний гетьман Лівобережної України Дем'ян Многогрішний. Згодом, з роками це містечко перетворилося на потужну фортецю, визначний політичний і культурний центр.
При гетьмануванні Івана Мазепи Батурин стає столицею європейського зразка, не лише центром правління, але також осередком духовності та культури. Проте, так тривало недовго. Хоча востаннє фортецю укріплювали ще на початку осені 1708 р. перед початком основних бойових дій під час наступу шведів на територію України, це її не врятувало від знищення. Після переходу гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля у Північній Війні, за наказом російського царя Петра І місто було зруйновано, після чого воно так і не спромоглося відродитися та повернути свою колишню велич. Після того, коли війська Меншикова повністю знищили Батурин, гетьман Іван Мазепа втратив надію відновити незалежність козацької держави.
Вже у наші часи працівниками інституту "УкрНДІпроектреставрація" було розроблено концепцію архітектурного відтворення і впорядкування комплексу пам'яток Цитаделі на підставі глибинного вивчення історичних джерел та багаторічних археологічних досліджень. Ще у 2004 р. на території Цитаделі Батуринської фортеці було зроблено перший крок для її відновлення, тут встановили багатотонний кам'яний хрест з іконою Богородиці на честь пам'яті про загиблих мешканців тогочасної гетьманської столиці. Упродовж 2008 р. було відтворено 11 об'єктів: головну замкову в'їзну вежу, північну та південну замкові башти, оборонну стіну, гетьманський будинок, дерев'яну Замкову церкву Воскресіння, скарбницю, рів, криницю, замковий міст і палісадову огорожу. Цитадель відбудували у колишніх розмірах і зовні вона максимально наближена до оригіналу. Комплекс Цитаделі було урочисто відкрито в день Соборності України, 22 січня 2009 р. У центрі розташований гетьманський будинок, під час розкопок було виявлено його планову структуру, а зовнішній вигляд відтворено за аналогією. На території Цитаделі Батуринської фортеці встановлений пам'ятник матері, яка обіймає свою дитину, на честь пам'яті про трагічні події у Батурині 1708 р.
Фортеця гетьмана Івана Мазепи у Батурині є архітектурно-меморіальним комплексом, визначною пам'яткою українського національного містобудування XVІІ-XVІІІ ст., входить до складу національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" і належить до пам'яток історії України. А наступного дня можна відвідати одне з сусідніх старовинних містечок, наприклад Конотоп або Ніжин.
Andrij
